Від бездоріжжя до сучасних автобанів: чи варто очікувати українцям на траси європейської якості? Як будівництво доріг впливає на розвиток вітчизняної економіки, і чи дійсно робота інженером в Україні знову стає престижною? Та чому президентська програма «Велике будівництво» є важливою для вітчизняних виробників цементу? В ексклюзивному бліцінтерв’ю зі «СтопКором» розповів директор ДП «ДерждорНДІ» Артем Безуглий.
Про «Велике будівництво»
- Розкажіть про «Велике будівництво» і як такі проєкти впливають на розвиток економіки держави?
- Це, звичайно, очевидний факт, що проєкти «Великого будівництва» впливають на економіку. Перш за все, вони дають колосальний економічний ефект. У чому він вимірюється? Це передусім зниження собівартості перевезень вантажів і пасажирів. Зрозуміло, що швидкість руху на таких ділянках вища, автомобілі можуть переміщатись комфортніше. Відповідно, зменшуються транспортні витрати, що є цілком логічно.
Також є колосальний ефект за рахунок створення робочих місць. Люди мають роботу, вони працюють, залучені до економічних процесів.
Звичайно, зниження втрат від дорожньо-транспортних пригод, тому що «Велике будівництво» передбачає цілу низку заходів безпеки. Суттєва відмінність саме цього року – те, що приділяється підвищена увага заходам безпеки. Тобто облаштовують пішохідні переходи, освітлення в населених пунктах, тротуари, бар’єрне огородження там, де це потрібно.
Це й зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, що теж логічно. І взагалі це підвищення продуктивності роботи транспорту. Тому що ми розуміємо: швидкість збільшується, значить зменшується кількість автомобілів, які мають це все перевозити.
Для кожного з таких проєктів розраховується свій показник соціально-економічної ефективності. І, як правило, він може коливатися від 1:2, 1:3, 1:4 до 1:5 у залежності від проєкту. Що це означає? Одна вкладена гривня дає ефекту 2, 3 чи 5 гривень, які повертаються назад. Тобто цей ефект очевидний.
Про нові робочі місця
- Можливо, є якась статистика? Скільки робочих місць буде створено?
- Звичайно, це все певні оцінки. Наприклад, є такий портал, створений Укравтодором – «Дороги і робота», за інформацією цього порталу, близько 20 тисяч людей було працевлаштовано.
Це колосальний плюс, тому що люди мають змогу працювати в Україні, отримувати достойну заробітну плату і нікуди не виїжджати. А в умовах карантину, коли багато з тих, хто виїжджав за кордон, були позбавлені такого заробітку, мають можливість тут працювати.
За 15 років я вперше спостерігаю таку тенденцію, коли значно зріс попит на кваліфіковану робочу силу. Знаєте, у нас раніше завжди була така картина, що у банківських, фінансових установах завжди отримували платню більше, ніж дорожники. Зараз, наприклад, інженер високого рівня може отримувати 40-50 тисяч гривень, а керівні ланки – вже 70-80. І шукають їх. Це говорить про те, що у нас нарешті почали знову розвиватись інженерні спеціальності. І люди мають можливість працювати тут, вдома.
Я думаю, що до кінця року, враховуючи ці темпи, буде вже до 30 тисяч працевлаштованих. Це – без суміжних галузей. Тому що не треба забувати, що є ціла низка суміжних сфер. Це, наприклад, видобувна промисловість – щебеневі кар’єри, бітумні постачальники, які фактично обслуговують процеси будівництва. Там буде ще більший ефект.
Про вітчизняних постачальників
- А скільки вітчизняних виробників залучено до проєкту? І як можна оцінити вплив на національну видобувну галузь?
Насамперед, ефект виникає за рахунок того, що працюють вітчизняні підрядні компанії. Багато хто говорить про картелізацію нашого ринку, ви напевно чули? Можна на цю тему дискутувати й говорити багато, але тут є один важливий момент.
Чотири-сім компаній виконують найбільші обсяги, і це – українські компанії. Вони сплачують тут податки, забезпечують заробітну плату своїх співробітників і, відповідно, замовлення на матеріали формують теж тут, в Україні. І це також дуже важливо.
Так, безумовно, ми всі розуміємо, що будівництво доріг, насамперед, це асфальтобетонне покриття, і багато хто критикує, каже, що у нас бітум імпортується. Але цього року ми вже бачимо ефект, коли 20 відсотків на ринку постачається з Кременчуцького НПЗ. Раніше це була суто Білорусь. Зараз значно розширилася мережа постачальників бітуму.
Чому я кажу про бітум? Бо це основний матеріал. З однієї гривні, витраченої на дорогу, десь 37 копійок іде власне на бітум.
Цього року ми активно запустили проєкт з облаштування цементобетонного покриття. Розуміючи, що треба підвищувати рівень локалізації виробництва. Коли ми будуємо асфальтобетонну дорогу, рівень локалізації – 55%. Тобто фактично ти гривню вкладаєш – 55 копійок іде на вітчизняне виробництво. Ще 45 – це той же бітум, насамперед, це іноземні машини.
У цементобетонному цей показник складає 83%. За рахунок того, що в нас налагоджене власне цементне виробництво, тому що зараз в Україні вісім потужних заводів, і вони мають низку переваг. І на таких масштабних проєктах як Дніпро-Решетилівка Н-31, дорога Н-14 Кропивницький-Миколаїв можна бачити, як ведеться активне будівництво з використанням цементу.
Тому я б сказав, що рівень локалізації зараз значно підвищився. Понад те, цього року почало розв’язуватися питання відновлення мостів. Мостам завжди не приділяли увагу. А на таких об’єктах рівень локалізації може сягати й 90%. Цього року якраз планується на дорогах державного значення відновити близько 100 мостів. Я думаю, вже по завершенні року теж можна буде певні висновки зробити, бо зараз це поки лише оцінки.
Про цементну галузь
- Стосовно цементної галузі, чи можете поділитися планами? Якщо це плани на підвищення реалізованих проєктів, то чи можна говорити й про більше завантаження вітчизняного виробника?
- Звичайно, планується запуск масштабної програми, підготованої Укравтодором – «Будівництво доріг з цементобетонним покриттям». Ця програма якраз зараз погоджується у всіх міністерствах, скоро буде винесена на Уряд.
Але Укравтодор не чекає і вже починає реалізацію цієї програми, розробляються проєкти й передбачаються, наприклад, такі дороги як Н-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ – така дорога Півдня, як ми кажемо. Там дуже великий трафік вантажних автотранспортних засобів, вона буде цементобетонною.
Ціла низка доріг у Миколаївській області також може бути цементобетонними. Зараз розглядають варіанти дороги з Кривого Рогу до Запоріжжя, бо зараз Н-23 відновили з Кропивницького до Кривого Рогу, а тепер далі маршрут може бути з цементобетону.
Чому говоримо про цементобетонні дороги? Не тільки з точки зору вітчизняного виробника, а тому що цементобетонні дороги здатні витримувати навантаження від великих автотранспортних засобів за наявних екстремальних температурних умов. Тобто вони не так залежні від кліматичних, температурних факторів, як асфальтобетонні.
Понад те, строк служби цементобетонних доріг вищий. Якщо ми говоримо про асфальтобетонні дороги, то це 12 років до капітального ремонту, цементобетонні – може бути 21-23 роки. Зрозуміло, що така довговічність зумовлює їхню перевагу.
Ви одразу можете запитати, чому ж ми їх так багато не будуємо? Вони потребують більш високої культури виробництва. Вони не пробачають помилок. Якщо при вкладанні асфальтобетонного покриття ти десь зробив якісь помилки, ти там його зняв і знову поклав асфальтобетон. Плити цементобетонні – це трохи інша історія, не все так легко.
Але попри це ми йдемо поступовими кроками, й головна мета цієї програми, про яку я сказав, якщо у нас зараз в Україні 1,5% цементобетонних доріг, за ці пару років зробити, щоб їх було хоча б 5%. Тобто зробити 4 тисячі доріг з цементобетонним покриттям.
Нам дуже важливо зараз відновлювати територіальні дороги. Це дороги, які з’єднують обласні центри з районними. Там можна застосовувати технологію вкоченого бетону. Її перевага в тому, що ця технологія не потребує спеціальної техніки, це та ж техніка, що використовується при вкладанні асфальтобетонного покриття. Бо завжди всі скаржаться, що у нас ніби немає техніки. Тут технологія вкоченого бетону може абсолютно спокійно застосовуватися. Тому я думаю, що у нас дуже багато перспектив в напрямку бетонних доріг у найближчі роки.
- Підведіть підсумки цього року: що планували зробити і що було зроблено?
- Безумовно, цього року виконані рекордні обсяги за всю історію незалежності. Це очевидні факти, статистика. Доріг державного значення планувалося відновити 4200 км – ця цифра публічно презентувалась керівником Укравтодору.
