ПідтриматиРусский

Ефект Чауса: як дрібний хабарник може вплинути на велику політику 

Ася Клітна
Ася Клітна

Журналіст-розслідувач

Ефект Чауса: як дрібний хабарник може вплинути на велику політику 

На небі тільки і говорять, що про море, а в Україні — про суддю Чауса: його викривали на хабарництві, він ховав гроші в банках на городі, він втік до Молдови та просив там притулку, він зник і знайшовся в одних трусах на прикордонній із Молдовою Вінниччині. А потім НАБУ ганялося за СБУ, щоб перехопити “свого клієнта”. Тож кому та навіщо була потрібна розіграна буфонада навколо нього — читайте в сьогоднішньому блозі з рубрики ХЗ (ХтоЗна).

 Ілюстрація: СтопКор

При чому все було розіграно настільки  погано, що під час прочитання новин у голові лунала цитата з голлівудської комедії про  недолугих батьків, які вкотре забули свою дитину: 

— “У вас тут що, ідіоти працюють?” 

“Найкращі в Нью-Йорку!” 

До 2016 року про Миколу Чауса було відомо небагато: він виніс вирок за фальсифікованими справами проти активістів автомайдану взимку 2014 року, зняв з розшуку кримінального авторитета Юрія Іванющенка, до того ж  заборонив проводити слідчі дії проти нього. У результаті Іванющенко виїхав на свою віллу в Монако. Крім того, Чаус вів справу Геннадія Корбана, керівника апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації при Ігорі Коломойському.  

А прославився суддя на всю країну, коли у 2016 році НАБУ затримало його на хабарі у розмірі 150 000 доларів. Причому гроші він тримав у своєму городі в літрових банках.  Однак заарештувати хитромудрого суддю тоді не вдалося, бо Верховна Рада не дала згоди. А коли депутати таки проголосували “за”, то і садити вже було нікого — Чаус утік до Молдови. Там він просив притулку, однак зрештою йому відмовили. І ось у квітні цього року Чауса викрали. Майже одразу стало відомо, що до викрадення опального судді причетні українські спецслужби. Хоча вірити у це дикунство до останнього не хотілося:  невже українська розвідка без погодження з молдовською зухвало викрала людину з території іншої держави. Але в травні “викрадений” записує дивне відео з дивною артикуляцією, в якому зізнається: його таки викрали. Але не зараз. А у 2016 році. У відео він анонсує великі викриття: мовляв, я повернуся в Україну та почну говорити. Питання: чому тільки зараз? З обрання нового президента і нової влади минуло два роки — здавалося б, часу для повернення та викриттів більш ніж достатньо. Однак колишній суддя не дуже поспішав. Тож чому зараз? Бо зараз це актуально як ніколи. І за інформацією, якою поділився на своїй сторінці у фейсбуці депутат Гео Лерос — президент уже зустрівся з суддею-корупціонером. 

 Фото: zn.ua

Зараз поясню, про що йдеться. Чаус звинувачує владу у своєму викраденні — а це був 2016 рік, президентом України був Петро Порошенко, а керівником головного управління розвідки — Василь Бурба. Його викрадення могло здійснити лише ГУР і лише за наказу Петра Олексійовича.  Нині на Банковій, скоріше за все, пообіцяли індульгенцію за покази проти цих двох — п’ятого президента та колишнього очільника ГУР. Дискредитувати Бурбу — це наразі чи не найголовніше питання для президента Зеленського. Бо він — прямий свідок у скандалі з вагнерівцями, про який я вже розповідала. І якщо колись анонсований фільм журналіста Христо Грозєва з «Беллінгкет» вийде — цілком очевидно, що спікерами в ньому будуть Василь Бурба та п’ятий президент, який і віддавав санкцію на розроблення та проведення спецоперації. Таким чином, їх потрібно дискредитувати. Чим і займається сьогоднішній склад ГУР та СБУ. За чиїм наказом, хто міг віддати санкцію на захоплення такого важливого свідка? Звичайно, лише президент. 

А попереду ще ж зустріч із президентом США Джо Байденом. І той неодмінно спитає: а що у вас там із вагнергейтом? А Зеленський відповість: хіба ви вірите цим дискредитованим колишнім чиновникам?

Маніакальна неприязнь нинішнього президента до його попередника — теж зовсім не новина. Він з'являється блідою тінню у всіх інтерв'ю Зеленського. Тобто основне завдання Чауса — свідчити проти Порошенка та Бурби. Саме тому його так завзято перехопило СБУ. Однак тут є одне але, і одне невідоме. За нашими джерелами, викрадення Чауса з Молдови також здійснювало ГУР. Але вже за керівництва Кирила Буданова. Це той, хто очолив управління після звільнення Бурби. А його, я нагадаю, звільнили після того, як стався скандал із вагнерівцями. 

І ще ніколи операція головного управління розвідки не виглядала настільки недолуго, зухвало та безграмотно. 

У Молдові “гурівців” вирахували, бо, за тією інформацією, якою володію я, деякі з них їхали за своїми реальними паспортами. Вирахували, де жили, як і чим пересувалися. Бо ті ще примудрились орендувати там авто. Ну, не знаю. Хоч на майстер-клас до Петрова та Боширова відправляй  — хай розкажуть, як і під яким кутом дивитись на “Солсберійський шпиль”...

У результаті офіційний Кишинів висловив нам своє незадоволення. “Неприпустимо, щоб у Молдові зникали люди”, — заявила президент країни Мая Санду.  А це вже, на секундочку, міжнародний скандал. І щоб зменшити градус протистояння, на мою думку, було прийнято рішення розіграти виставу з Чаусом у трусах.  Що маємо тепер: є інформація — вона вже насправді давно циркулює в пресі — про те, що Буданова звільнять. І зроблять цапом-відбувайлом. Мовляв, дивіться, ми покарали того, хто викрав із території іншої суверенної держави громадянина Чауса. Але тут є нюанс: чи не нівелює невігластво операції резонанс від свідчень самого громадянина Чауса? 

І щодо невідомого: що ж такого незвичайного може повідомити для нинішнього президента про президента колишнього пересічний суддя столичного райсуду? Ось це дійсно цікаво. Бо, зрештою, Чаус видається дрібним хабарником, який потрапив у величезну халепу. І став розмінною картою  на перетині політичних інтересів двох великих гравців. 

Інші новини