Замість "реформи" – узаконені ігри з тендерами і деградація? На третьому році війни вітчизняний ринок електроенергії опинився під загрозою тотального блекауту, а "Енергоатом" відзвітував про 17 млрд заборгованості. І причина цього – не тільки в ворожих обстрілах інфраструктури, а й у банальних "схематозах" та "мертвонародженості" законодавчих новацій, вважають фахівці.
Як енергоринок в Україні роками занепадає під "ширмою" пандемії та війни? І звідки беруться мільярдні борги населення та великих компаній за електроенергію? Ці та інші нюанси ринку в інтерв'ю журналісту СтопКору Ігорю Хмурому висвітлив керівник ГО "Асоціація енергоефективності та енергозбереження" Олександр Візір.
Про структуру РЕМ та управління обленерго.
Держпідприємство "Регіональні Електричні Мережі" (ДП "РЕМ") – це материнська компанія для державних обленерго. Ідея цієї конструкції полягала в наступному: держава володіє поки мажоритарним пакетом акцій, тобто більше 50 відсотків, шести обленерго. Це Тернопіль, Хмельницький, Миколаїв, Черкаси, Харків, Запоріжжя, Поріччя. І логіка була наступна, що до 2021 року вони були в управлінні Фонду державного майна, і поступово передавалися Міністерству енергетики для того, щоб Міненерго прямо не впливало на їхню діяльність з двох причин.
По перше, тому, що Міністерство енергетики в першу чергу має займатися політикою, а не управлінням належними державі активами. А по друге, для того, через неспроможність Міненерго адмініструвати цей процес, тому що фізично в міністерства немає спеціалістів, які спроможні належним чином виконати функцію материнської компанії. Була запропонована ідея створити управляючі компанії для державних реєстрів для цих шести компаній.
Це ідея насправді почала зароджуватися і реалізовуватися ще в кінці 2021 року. І насправді найцікавіше, що в ролі цієї материнської компанії мало бути використане нині широко відома серед енергетиків компанія ЕКУ. Враховуючи, що вона колись історично, до 2014 року була управляючою компанією для багатьох державних енергетичних активів, було прийняте рішення, що доцільно використати її, тому що процедура повернення до неї цих пакетів акцій у державному реєстрі набагато простіша. Ця ідея почала потроху набирати обертів. Але повномасштабне вторгнення завадило всьому процесу.
Отже, вирішили просто створити РЕМ, з нуля нову компанію.
Директором РЕМ відповідно призначається пан Бутенко. Це все передається до Мінекономіки, тому що Міністерство енергетики не може бути органом управління постачальника електричної енергії. Не може Міненерго бути органом управління ані генерації, ані постачання електричної енергії, ані трейдингу електричної енергії. Відповідно, цей суб'єкт був переданий в Мінекономіки, а потім переданий в Фонд державного майна. Було погоджено проєкти рішення Кабінету Міністрів про створення відповідного акціонерного товариства. І тут почалася певна історія.
Історія почалася власне, з тим, хто очолить і як очолить. Тоді призначили керівником, тобто в.о. керівника новоствореної юридичної особи Михайла Ониська. На той момент він був головою правління Чернігівобленерго. Це група "Енергетичного стандарту". Тобто вибір вже, чесно кажучи, трошки дивний з точки зору того, що якщо Міністерство енергетики вважає, що наявний у нього портфель активів менеджменту нібито неналежний, то виникає питання, чому воно його не змінювало.
Хоча насправді Міненерго перед війною змінило директора Миколаївобленерго і під час війни в кінці 2022 року змінила директора Запоріжжяобленерго. І тут вони запрошують, умовно кажучи, менеджера з іншої групи. Який має очолити наявні там державні державні активи.
Міністерство перебрало на себе всю функцію управління цими активами. В управлінні державних активів завжди є два питання: хто це такий і звідки він прийшов? І завжди ці ризики нівелюються шляхом проведення конкурсів. Тобто, будь ласка, проведіть конкурс, визначить, що цей джентльмен буде очолювати цю конструкцію, і тоді подібні історії можуть пройти. Ключова суть у наступному: це дуже вагомий актив.
Фактично, це монополія на розподіл електроенергії на шість областей.
Абсолютно вірно. Тобто ця група на сьогоднішній момент поступається тільки групі ДТЕК в тарифному доході. Тобто не група "Вест Енерджі", не групи "Енергетичного стандарту". Вони навіть разом сне можуть конкурувати з цією групою. Тобто це другий холдинг монопольних компаній в Україні у сфері розподілу. Це дуже дорогий актив, активи компаній, які знаходяться в управлінні – приблизно 30 мільярдів гривень по вартості. І їхній тарифний дохід – десь 14 мільярдів гривень. І, відповідно, підходи до його управління мають бути відповідальні, це не, умовно кажучи, кафе за рогом чи щось таке, де можна туди-сюди когось призначати. Це важлива річ.
І до того ж, додатково ці шість обленерго, п'ять з цих шести обленерго, володіючи постачанням, не виконували зобов'язання по банкінгу, і вони їх мають виконати. Це ще додатковий щабель монополізації роботи в певному регіоні. І додатковий пласт роботи. Серед них є там успішні, менш успішні, неуспішні. Можна довго про це говорити, але концептуально Уряд мав зробити з цими компаніями те саме, що зробили приватники зі своїми. Тобто максимальна уніфікація структур, уніфікація закупівель, уніфікація кадрових підходів, уніфікація підходів з логістики і тому подібне. Це мали зробити ще в 2022 році, а зараз – 2024-й. Тобто жодних рухів уперед не відбувалося в 2023 році.
А чим це загрожує? Контроль і координація дій не налагоджені?
Питання навіть більше не в тому, менше контролю чи більше контролю. Тут ключова історія в сумарних прихованих доходах. От уявіть собі історію, якщо шість обленерго, наприклад, замовляють кабельно-провідникову продукцію, як єдиний суб'єкт, то вартість цієї продукції буде однозначно дешевшою, ніж якщо кожен з них окремо буде замовляти її. Це перше.
Друге, уніфіковані штати ведуть за собою уніфіковані процедури. Але фактично ми маємо приватну компанію РЕМ, яка належить державі, і є її, скажімо так, філії, яка одна на одну не схожі. І підходи їхні несхожі. І це відповідно породжує проблематику невикористання ефекту групи, тому що ефект групи – це зажди важлива історія. Тим паче, група монопольна. Це природна монополія, і тим спокійніше ти можеш виконувати свою монопольну функцію в певному регіоні. Тим більше ти, умовно кажучи, будеш економити в рамках свого річного, чотирирічного чи п'ятирічного тарифного циклу. Якщо ми про стимулююче тарифоутворення говоримо.
Тобто, замість централізації і суворих ієрархій повноважень, ми маємо фактично якусь васальну систему, коли просто є шість обленерго, що надсилають гроші нагору і самі роблять свою справу.
Чим це загрожує бюджету України і населенню України, як кінцевому споживачеві?
Якщо завтра у цієї компанії буде нестача грошей... Мої часткові баталії з чинним міністром в якійсь мірі почалися ічерез його небажання змінювати керівництво АТ "Харківобленерго". Якщо подивитися на його звітність, це підприємство – банкрут. Єдине, що дозволяє йому не збанкрутіти, це те, що триває війна в країні. "Укренерго" як основний його кредитор має совість і не звертається за стягненням боргів, а це – приблизно 3,5 млрд гривень, при капіталізації цієї компанії у 7-8 мільйонів. Тобто ми розуміємо, що десь 50% капіталізації компанії – це борги.
НЕК також розуміє, що це банкрутство компанії, яка діє в місті, де є величезні прифронтові регіони, і вони підходять до цього з певним певним пієтетом. Але недостатність кваліфікованості менеджменту цих компаній може призвести до проблем у конкретних справах і призводить до проблем у конкретних справах.
Розумієте, якщо персоналу не платити зарплату, люди розбігаються, вони йдуть кудись в інше місце працювати. У нас, на жаль, зараз з кадрами взагалі величезна проблема. Якщо вони кудись підуть, то навряд чи вони повернуться туди. Умовно беремо умовно той самий Харків. Якщо звідти поїдуть електромонтери, то вони знайдуть собі роботу в іншому місті – Дніпрі, Полтаві, і вони не повернуться в Харків найближчим часом. У Харкові насправді досить проблемна ситуація.
Питання знову ж таки, хто підставить плече, Хто буде готовий поїхати? Приклади були, коли і в Миколаїв, і в Херсон їздили бригади з інших регіонів і дніпровські бригади. Були і хмельницькі бригади, тернопільські. . Багато хто їздив, допомагали тому самому Херсону після звільнення у відновленні електропостачання. Але знову ж таки, це воля.
Про конфлікт інтересів у розподілі електроенергії та вплив на державну політику.
Виникає певна нотка курйозних ситуацій. Тобто ви прийшли на торги до мене, розуміючи, що я точно гуртом буду продавати дешевше, ніж я буду продавати в роздріб. А фактично виходить ситуація, що "Енергоатом" продає роздрібний об'єм набагато набагато дешевше, ніж він продавав за оптову ціну гуртові.
До чого це призводить? Що все одно хтось щось недокупив? Він приходить на ринок і "Енергоатом" починає збивати ціну, щоб, не дай Боже, не допустити дисбалансів, щоб точно все продати. Насправді на збалансованому ринку, то за той обсяг, який він продав, він би заробив набагато більше грошей. Інколи доцільніше продати 30% товару за 100 гривень, ніж продати 100% товару по 10 гривень. І, по-друге, це абсолютно не етична і не економічно доцільна поведінка щодо своїх контрагентів. Твій контрагент розуміє, що якщо ти – доросла компанія з дорослою торгівельною позицією, то ти точно не будеш в роздріб продавати дешевше, ніж у гуртовому сегменті.
Фактично "Енергоатом" такими діями сам собі збитки наносить.
Величезною статтю витрат "Енергоатому" є якраз субсидування дешевої ціни електричної енергії для населення. Тобто, коли урядовці розповідали, що тариф піднімають і це потрібно для того, щоб мережі відновити, то насправді це – неправда. Тому що до мереж ці гроші в більшості своїй надійшли.
Заборгованість "Енергоатома" перед гарантованим покупцем, а гарантованого покупця покупця – перед постачальниками складає 17 мільярдів. І виходить, що "Енергоатом" просто буде недоплачувати гарантованому покупцю. Так от, він себе цим субсидування довів до того, що він винен 17 мільярдів. Але електрична енергія все ж постачалася населенню. Відповідно, його постачальники звідкись цю електричну енергію брали. Так от, брали вони її, звідти, звідки вони недоплачували мережевим компаніям, не доплачували обленерго і не доплачують "Укренерго".
І зняли ту постанову Кабміну, яка забороняла відключати через борги. Тобто виходить, комусь 17 мільярдів можна пробачити?
У випадку "Енергоатома", це питання відповідальності менеджера. Менеджмента державної компанії. Можливо, на ринку вони нічого й не порушували. Але чи є логіка в діях такого менеджменту, такої великої компанії і знаходження його на своїх посадах? Це та історія, в якій має розібратися держава, як власник. Бо є вже дуже багато таких точкових проблем, які не вирішуються.
Повністю інтерв'ю дивіться у відеоверсії на нашому ютуб-каналі.
Нагадаємо, у Миколаєві з подачі люстрованого експрокурора Палія закрили єдину метанову заправку. У підсумку у прифронтовому обласному центрі через відсутність газу ризикує зупинитись громадський і комунальний транспорт.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому Telegram-каналі та Facebook!
