ПідтриматиРусский

Бджілки vs трутні: суддів Печерського райсуду поділили за ефективністю та резонансністю ухвал (прізвища)

Завантаження різне, а зарплатня – однакова: в той час, як одні судді Печерського райсуду Києва виносять по 8-9 вердиктів на день, інші працюють в рази менше

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

Трудоголіки vs аутсайдери: як вершиться правосуддя в Печерському суді?

Обрані судді – для обраних справ? Печерський райсуд столиці, де розглядаються найбільш гучні корупційні справи і який свого часу набув слави своєрідного "бюро індульгенцій", протягом 2022 року виніс близько 28 тисяч рішень. При цьому привертає увагу очевидний дисбаланс у розподілі справ між суддями: поки одні розглядають по 2-4 справи на день, інші – штампують вердикти, як на конвеєрі.

З чим це пов’язано, хто найчастіше, а хто – найрідше виносить рішення "іменем України"? І чи корелює кількість із якістю?

Справа Бахматюка, справа ОАСК і судді Вовка та низка інших гучних корупційних історій – усі ці епізоди пов’язує не лише гучний резонанс, а й те, що розглядались вони Печерським районним судом Києва. І рішення подекуди виносились доволі сумнівні.

Під юрисдикцією цього суду першої інстанції перебувають більше десяти органів досудового розслідування (Генпрокуратура, ГУ СБУ Київщини, ГСУ Нацполіції тощо), які здебільшого проводять слідство у складних і специфічних справах, що мають підвищений суспільний інтерес. Відтак Печерський райсуд є найзавантаженішим в Україні.

Водночас ефективність здійснення правосуддя у цій інстанції викликає низку запитань.

Суху статистику винесення рішень "іменем України" печерськими служителями Феміди проаналізував адвокат, партнер Ario Law Firm, член Асоціації правників України Євген Грушовець.

Отже, за даними Реєстру судових рішень, за 2022 рік Печерський районний суд виніс 28 041 рішення. Це – менше, ніж у попередні роки (39 490 – у 2021 році та 30 580 – у 2020 році).

Згідно зі штатним розписом, у суді повинні працювати 36 суддів. Проте, за даними реєстру, правосуддя у 2022 році правив 21 суддя: частина суддів не мають повноважень, а частина посад є вакантними. Отже, якби справи розподілялись рівномірно між усіма суддями Печерського суду, то кожен з них мав би у середньому виносити по 5 рішень на день (враховуючи, що деякі рішення ухвалюють колегії суддів).

Утім, насправді, не менше 5 рішень на добу виносили лише перші 14 суддів зі списку. Причому є й справжні рекордсмени: так, суддя Остапчук Т.В. виносила майже по 9 рішень на день (близько 8% від всіх вердиктів, які виносилися в суді в 2022 році, або 2233 одиниці). Трохи відстали від неї судді Григоренко, Бусик і Бортницька – майже по 8 рішень щоденно на кожну. А от суддя Підпалий – навпаки аутсайдер: у середньому – лише два рішення на день.

Чому так відбувається? І як ця статистика корелює з категоріями справ та якістю суддівської роботи?

Яке добове завантаження є нормальним для представника суддівського корпусу, і чому одні виносять ухвали, як на конвеєрі, а інші – недопрацьовують? "СтопКор" звернувся за детальним коментарем до правника Євгена Грушовця, чия практика безпосередньо пов’язана з Печерським районним судом.

"Аби дізнатись, чому так відбувається, достатньо просто поїхати до Печерського райсуду і подивитись на організацію роботи суддів. Якщо взяти до прикладу тих, про кого я писав у пості. Коли, наприклад, суддя Остапчук призначає засідання на 14:00, то воно відбудеться приблизно о чотирнадцятій. А якщо суддя Підпалий призначає засідання на 14:00, то воно може відбутись і о вісімнадцятій, і о дев’ятнадцятій, і взагалі не відбутись. Відповідно, низька завантаженість окремих суддів визначається поганою якістю організації їхньої роботи", – роз’яснює адвокат.

Адвокат Євген Грушовець

Швидкість розгляду справ і винесення рішення також залежить від категорії тієї чи іншої справи. Крім того, є певні категорії справ, які не вносяться до реєстру, – відповідно, вони не враховані й у статистиці.

"Якоїсь чіткої добової норми немає. Але якщо підрахувати, у судді Підпалого на розгляд справи може піти цілий робочий день. Цього цілком достатньо, аби зробити це якісно. Але якість його рішень насправді, на жаль, дуже низька. Звісно, все залежить від категорії справи. Якщо це, наприклад, розгляд скарг учасників провадження під час досудового розслідування, то можна встигнути і 20 рішень винести, і це буде якісно зроблено. Ключове тут – бажання судді та організація роботи", – коментує Грушовець.

Він також звертає увагу на той факт, що продуктивність служителів Феміди жодним чином не позначається на рівні їхніх доходів: "Скажу свою суб’єктивну думку як практикуючий адвокат: менша кількість розглянутих справ зовсім не означає вищу якість рішень. У порівнянні з тим же суддею Підпалим якість роботи інших суддів, які розглядають у рази більше справ, набагато вища. Хоча, думаю, заробітну платню вони отримують приблизно однакову".

То може, питання у недостатній вмотивованості окремих суддів?

І найцікавіше: хто саме серед працівників Печерського райсуду пасе задніх, а кому найчастіше доводиться виносити рішення "іменем України"?

Отже, В’ячеслав Підпалий, який у 2022 році відзначився найбільш неквапливою роботою, до початку суддівської кар’єри працював помічником судді, а ще раніше – помічником кримської нардепки-регіоналки Ніни Карпачової.

Суддя В'ячеслав Підпалий

Найрезонансніші рішення судді Підпалого свого часу проаналізували журналісти "Радіо Свобода":

  • у 2007 році суддя підписав рішення про обшук у квартирі Юрія Луценка;
  • у 2014 році зняв арешт з рахунків ексочільника НБУ Сергія Арбузова, де було 200 мільйонів гривень;
  • повернув родині ексміністра-втікача Миколи Присяжнюка майже 2 мільйони доларів, які вилучили під час обшуку;
  • у 2016 році обрав запобіжний захід для затриманого столичного забудовника Анатолія Войцехівського у вигляді двох місяців утримання в СІЗО з можливістю внесення застави – після виходу з-під варти застави забудовник втік до рф.

Утім, заради об’єктивності зауважимо, що до якості рішень його колег, котрі справляються з тайм-менеджментом та організацією своєї роботи набагато краще, громадськість та медіа теж мають багато запитань.

Тетяна Остапчук – суддя Печерського райсуду Києва. У суддівській спільноті знана численними рішеннями на користь фігурантів гучних корупційних справ: за даними Bihus.Info, саме Остапчук зобов’язала ГПУ відкрити кримінальне провадження на детективів НАБУ за скаргою одіозного фіскала Насірова.

Крім того, свого часу пані Остапчук суддівським рішенням відмовила Нацполіції в арешті 354 млн гривень і 127 млн доларів, що належать "Всеукраїнському Банку Розвитку" Олександра Януковича.

Суддя Тетяна Остапчук

Тетяна Остапчук також відмовилася арештовувати майно олігарха Олега Бахматюка, який заборгував Нацбанку 2 млрд гривень. Апеляційний суд Києва пізніше це рішення скасував.

Її колега Ірина Григоренко має у своєму активі попередження Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя: у 2019 році вона примудрилась видати дві протилежні ухвали щодо повернення тимчасово вилученого майна. На переконання Дисциплінарної палати ВРП, це може негативно вплинути на суспільну довіру до суду. Сама ж суддя, пояснюючи як таке могло статись, поскаржилась на… надмірне навантаження.

Ще одна суддя Печерського райсуду Олена Бусик відома розглядом кількох резонансних справ. Серед останніх – розкрадання 1,7 млрд грн на амуніції для ЗСУ фірмою скандального бізнесмена Миколи Петренка.

І нарешті, відомості про суддю Віту Бортницьку можна знайти не лише в суддівських реєстрах та у медіа, а й на сайті центру "Миротворець". Туди її прізвище внесли з формулюванням "Свідомі дії, спрямовані на руйнування судової системи України шляхом її дискредитації та підриву довіри до неї. Співучасник злочинів із фабрикації кримінальних справ стосовно свідомо невинних осіб".

У 2020 році Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок про невідповідність судді Бортницької критеріям доброчесності та професійної етики. Зокрема, вона була причетна до переслідування учасників Революції Гідності. Крім того, саме пані Віта у жовтні 2021 року відправила обвинуваченого у державній зраді та фінансуванні тероризму Віктора Медведчука під домашній арешт.

Отже, питання ефективності виконання своїх обов’язків представниками одного з найвідоміших та найбільш завантажених судів першої інстанції в Україні, так само як і "сліпоти" їхнього правосуддя – комплексне. Очевидно, що подібна проблема існує не лише у Печерському суді, а певні прогалини в процедурних нормах, що визначають порядок розгляду справ і жодним чином не прив’язують суддівські зарплати до їхньої продуктивності, дозволяють появу таких ексцесів.

А звідси випливає, що і вирішення цього питання має бути комплексним. І усвідомлення проблеми, про яку сигналізують кричущі цифри статистики, – лише перший крок на цьому шляху.

Нагадаємо, представники скандального бізнесмена Петренка проігнорували засідання, на якому суддя мала розглядати їхню апеляцію.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!

Інші новини