На початку 2025 року уряд гучно заявив про зниження вартості сотні популярних медикаментів. Обіцяли мінус 30% уже з березня. Та реальні вигоди від ініціативи отримали не пацієнти, а великі фармацевтичні корпорації. Детальніше – у розслідуванні.
Як з'ясували журналісти СтопКору, у структурі ціни препарату близько 23% займає маркетинг — тобто ті кошти, які компанії сплачують аптекам за розміщення ліків "на видноті" або рекомендацію певного бренду. Для споживача це означає одне: чверть вартості таблетки — це реклама.
За словами представниці однієї з фармкомпаній, лише за минулий рік ціни на деякі препарати зросли на 120%. З них лише 30% зростання пояснюється інфляцією — решта пішла на маркетингові витрати. Фактично, аптеки перетворились на комерційні вітрини, де "найдоступніші" пігулки — ті, за які найбільше заплатили виробники.
При цьому перед "офіційним здешевленням" у березні ціни на "дешеві" препарати різко підскочили. Наприклад, Ібупрофен чи Цитрамон подорожчали восени 2024 року, сягнули піку в січні, а потім "впали" до попереднього рівня. Тож обіцяне зниження — маркетинговий трюк, а не реальна допомога пацієнтам.
На тлі цих процесів прибутки фармгігантів лише зростають. Попри воєнний стан, компанії "Фармак", "Аціно" та "Артеріум" нарощують обсяги продажів, а меморандуми з урядом використовують радше як інструмент піару.
Поки українці сподіваються на доступні ліки, фармацевтичний бізнес розігрує свою партію — за власними правилами. І як виглядає зараз, програє в цій грі саме споживач.
Нагадаємо, фарма-реформа чи фарма-імітація? Хто насправді виграв від зниження цін на ліки в Україні.
