30 березня відбулась пресконференція Євгена Дихне та його адвокатів щодо справи НАБУ, за якою ВАКС засудив до 5 років ув'язнення ексголову аеропорту "Бориспіль". Спікери заявили, що ексдиректора цілеспрямовано переслідують, а усі 150 договорів, укладених його попередниками, мали б оголосити незаконними.
Пресконференцію відвідав представник інформаційного агентства "СтопКор", щоб розібратись у деталях справи.
Учасники зібрання: Євген Дихне, ексдиректор "Борисполя", Олеся Левочко, очільниця орендної служби, та група адвокатів. Протягом годинного спілкування з пресою вони представили аргументи на користь своєї позиції – аналітику, документи та інфографіку. Крім того, фігуранти сказали кілька слів щодо деяких закулісних обставин.
НАБУ напрацювало справу, яка займає 10 тисяч сторінок і 40 томів. Так багато паперу перевели для того, щоб довести наступні тези:
- у квітні 2016 року Дихне, в.о. генерального директора аеропорту "Бориспіль", уклав договори оренди з двома підприємствами: ТОВ "Артерія груп" (торгівля друкованими виданнями) та ТОВ "Кофе Бар Плюс" (заклад громадського харчування). При цьому стверджується, що орендна плата була заниженою, угоду не погодили з Мінінфраструктури і конкурс з обрання кращого орендаря не провели;
- через ці дії держава зазнала збитків – втратила 15,7 млн грн, з них 10 млн грн – збитки Фонду держмайна, 5 млн грн – збитки "Борисполя";
- Дихне, щоб укласти договори, нібито змовився з керівницею Служби орендних відносин Олесею Левочко;
- після цього в.о. директора та керівниця Служби нібито навмисно затягували проведення конкурсу Регіонального відділення ФДМ – все для того, щоб орендар продовжив працювати на території аеропорту.
Адвокатська група перелічила 4 пункти, які свідчать про те, що не всі матеріали взяли до уваги, деяких свідків проігнорували, і ухвала, таке враження, була написана завчасно. Крім того не доведено, що обвинувачені мали якийсь матеріальний особистий зиск – тобто корупції, як такої, немає й сліду. З аргументами, до яких апелюють юристи, можна ознайомитись на спеціальному порталі.
Можлива причина появи справи – наявність певного громадянина, який був особисто зацікавлений у кримінальному переслідуванні Дихне. Ідеться про такого собі Дмитра Денісова, керівника одного з підрозділів аеропорту.
Олексій Носов, адвокат ЮК "Міллер", пояснив зв'язок Денісова і справи НАБУ:
"Коли був конкурс на посаду директора аеропорту у 15-му році, він [Денісов] відкрито підтримав позицію конкурента, сказавши: тут все вирішено, тут тебе [Дихне] не буде. Опонент не виграв конкурс. Після цього Денісов 9 місяців не з'являвся на роботу і був звільнений. Він знав внутрішню кухню "Борисполя" і натякав у спілкуванні зі свідками, що займеться криміналом по Євгенію Львовичу".
У зв'язку з цим з'ясувалось, що у 2019 році бориспільська поліція відкрила справу щодо незаконності оренди у "Борисполі". Але її закрили через відсутність складу злочину. Однак пізніше адвокати зауважили, що детективи НАБУ навіщось знайшли цю справу і ледь не слово в слово повторили викладені у ній тези.
Олеся Левочко, працівниця аеропорту "Бориспіль", ще одна фігурантка справи, тим часом розповіла про переслідування з боку детектива НАБУ Станіслава Бравермана. За її словами, детектив навіщось сконтактував з нею через месенджер і наполегливо пропонував зустрітись. Причому місце зустрічі – неформальне, за межами кабінетів.
"Дзвінки продовжувались увечері і навіть дратували: я повідомила керівника, що мене тероризують".
Жінка відмовилась спілкуватись на умовах Бравермана. Тоді у вересні 2020 року їй вручили підозру, обшукали квартиру, де вона не мешкала, викликали на допит і почали тиснути – вимагали дати свідчення проти Дихне.
"Почався тиск, маніпуляції, шантаж. Шантажували моїми дітьми (є неповнолітня дитина), колишнім чоловіком, відстороненням від роботи. [Казали], що немає на що сподіватись, що мене все рівно засудять, і якщо я не дам покази, то буду відбувати [строк] за обох".
Водночас інші фігуранти справи проти Дихне, схоже, погодились на умови детектива НАБУ. Зокрема, ідеться про заяву про розгляд Фонду держмайна у якості потерпілої сторони. Відповідні документи підписані тодішнім головою ФДМУ Дмитром Сенниченком (зараз перебуває під слідством у зв'язку з зловживаннями на Одеському припортовому заводі).
"Сенніченко підписав під тиском Бравермана. Олеся Левочко витримала тиск".
Євген Дихне, описуючи умови, в яких довелось працювати в аеропорту "Бориспіль", зауважив, що в Україні досі живе "совок". Згідно з нинішніми законами, директор подібного підприємства не має права самостійно вирішувати низку важливих питань.
"Таких механізмів немає ніде в світі. Такого управління держмайном немає навіть в Білорусі – аеропорт "Мінськ" сам розпоряджається своїми майданчиками. Якщо "Бориспіль" буде конкурувати [в таких умовах], то буде, як в 14 році".
Зазначимо, згідно з інфографікою щодо діяльності аеропорту "Бориспіль", у 2014 році підприємство зазнало збитків у розмірі 127 млн грн. Однак вже протягом першого року перебування Дихне на посаді в.о. директора з'явився прибуток – "плюс" 96 млн грн. А вже за рік прибуток зріс у 10 разів і досягнув 1 млрд грн.
Адвокати дослідили питання щодо угод про оренду, які стали предметом розгляду в справі. НАБУ зацікавили лише дві угоди, між тим попередники та наступники Євгена Дихне уклали 150 подібних домовленостей.
150 угод були укладені, починаючи з 2011 року. Усі стосувались приміщень на території аеропорту, розпорядником яких було Міністерство інфраструктури, а конкурси оренди проводило одне з управлінь Фонду держмайна.
Конкурси тривали від 6 до 24 місяців, тобто приміщення стояли порожніми надто довго як для сучасного підприємства. Тому створили особливі "попередні договори оренди".
"Попередній договір оренди" означав, що деяка компанія тимчасово використовувала площі, щодо яких ФДМУ проводив конкурс. Протягом цього часу вони платили оренду, розмір якої визначали за тією ж формулою, яку використовує Фонд, – не менше.
Дві угоди, стосовно яких вело справу НАБУ, були саме такими – "попередніми" – і не є ні злочином, ні правопорушенням, стверджують адвокати: "Попередній договір оренди не відміняє конкурсу – він діяв виключно з моменту укладання до рішення конкурсу".
Якщо ж прийняти, що 150 договорів є незаконними, то потрібно повернути кошти, сплачені усіма орендарями. Крім того, тоді з аеропорту мають піти десятки компаній, які забезпечували пасажирам відповідний рівень сервісу. Наразі не зрозуміло, чому ж договори, укладені за часів Дихне, є порушеннями, якщо інші аналогічні діяли до останнього часу і без жодних наслідків.
Юристи підсумували: є достатньо фактів для того, щоб переглянути вирок. На їхню думку, суд неправильно оцінив певні обставини справи і норми Кримінального кодексу. Зокрема, висунули обвинувачення у корупції, між тим як варто було б оцінювати ситуацію з погляду господарського та антимонопольного законодавства.
Апеляція у справі Євгена Дихне подаватиметься 30 березня 2023 року. Адвокати впевнені, що буде продовження цієї історії.
