Убивство мера й судді у Кременчуці: фігуранти вже 7 років перебувають за ґратами без вердикту суду, а суддя заявила про тиск з боку місцевих посадовців. Хто саме намагається вплинути на правосуддя та чому в цій історії так багато порушень? Знімальна група «СтопКору» відвідала Полтавщину, аби розібратися.
Журналісти намагалися поговорити з усіма причетними до цієї ситуації, однак у Полтавській облраді коментувати щось відмовилися, надіславши відписку на наш запит. А в Кременчуцькій міськраді наш запит взагалі відмовлялися реєструвати саме як запит.
А поки повернімося до судів. Після поневірянь апеляцією справа опинилася в Гадячі. І все б нічого, але після 5 років судового розслідування прокурор Савчук просить у суду дозвіл на побачення з обвинуваченими і… отримує його. Однак тут є цікавий факт: на той час уже було рішення ЄСПЛ щодо Пасічного. Мовляв, всі терміни для утримання під вартою збігли. Однак Пасічного ніхто так і не відпустив під домашній арешт.
Дозвіл, який надав головуючий в колегії суддя Киричок, мав фатальний характер. Після побачення з прокурором Савчуком обвинувачений Пасічний змінює рішення та йде на угоду зі слідством. Він змінює покази, бере на себе провину у співучасті у вбивстві двох людей і... за законом Савченко виходить на волю.
Експерти наголошують: таке побачення прокурора з обвинуваченим без присутності захисника є неприпустимим.
«Є в практиці Європейського суду доктрина плодів отруєного дерева. Тобто якщо один доказ було отримано з порушенням, і з цього доказу були отримані інші докази, то весь ланцюжок визнається незаконним і неприпустимим», – коментує президент ГО «Українська асоціація суддів у відставці» Денис Нев’ядомський.
У 2020 році було вже два рішення ЄСПЛ – стосовно обвинуваченого Куника та його вже звільненого друга – Пасічного. Однак суд все одно не відпускав під домашній арешт обвинувачених.
Анастасія Алєксєєва, координаторка моніторингової групи Української секції Міжнародного товариства з прав людини, каже: вони моніторять цю справу 4 рік поспіль.
«Є вже два рішення ЄСПЛ, і за законом наші суди зобов'язані застосовувати практику в своїх рішеннях. Вбачається, що суд має відреагувати належним чином, змінивши запобіжний захід. У даному випадку суд вирішив проігнорувати рішення ЄСПЛ, сказавши, що там немає норм прямої дії», – зазначає вона.
Експерти МТПЛ у своєму звіті наголошують: у порівнянні з іншими прикладами, з якими стикалося товариство, порушень у цій історії більше у 5-7 разів. Йдеться, зокрема, про порушення права на справедливий суд, медицину, порушення правил конвоювання, тортури та психологічний тиск тощо.
