ЗСУ продовжують серію тактичних успіхів на Херсонщині: взяли під вогневий контроль ключові мости й звільнили нові села. Минулого тижня з’явилась інформація і про формування першого "котла" для росіян під Високопіллям, однак думки експертів щодо можливості оперативного оточення окупантів та термінів деокупації херсонського правобережжя розділились.
У п’ятницю, 22 липня низка українських ЗМІ із посиланням на інсайдерські дані поширила інформацію про формування першого "котла" для росіян на Херсонщині. Більшість видань наводили для ілюстрації дві мапи театру військових дій, за їхніми твердженнями поблизу села Високопілля на півночі Херсонської області понад дві тисячі окупантів опинилися в оперативному оточенні.
Чи не одразу з’явились і сумніви щодо наявності так званого "котла". Радник Офісу президента Олексій Арестович 23 липня заявив в інтерв’ю Марку Фейгіну про "повторення Іловайська, але для російських військ" і повідомив, що в оточенні перебувають не дві, а одна тисяча російських військових зі зброєю та бойовою технікою.
А вже за добу, 24 липня Арестович повідомив тому ж Фейгіну, що "не все так райдужно".
"Щодо "другого Іловайська" у Високопіллі – там не зовсім ситуація Іловайська, адже практично немає розриву між виступом, де сидить російське угруповання, та іншими російськими силами. Крім того, наші там не зовсім вдало діють, відчувають нестачу сил. Для того, щоб це стало тактичним оточенням, потрібно ще поборотися, не все там сприятливо для наших сил", – заявив Арестович.
Він також додав, що ЗСУ нібито діють на цій ділянці "незграбно", оточення росіян – не гарантоване й за нього ще доведеться поборотись, а у випадку, якщо Україна не перекине на цей напрямок резерви, перспективні можливості взагалі можуть бути втрачені.
Отже, чи є на високопільському напрямку реальна ймовірність "котла" або хоча б напівкільця?
Можливість оперативного оточення російських сил і деокупації правобережної Херсонщини підтвердив у коментарі Фейгіну український політтехнолог, журналіст, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу "Berta Communications" Тарас Березовець. Однак, за його словами, окупанти кинуть усі військові і дипломатичні зусилля для утримання херсонського плацдарму.
"Для них утримання Херсону має не лише символічне значення. Якщо буде втрачено Херсон, з великою імовірністю це ламає всю їхню систему оборони. Там піде фактично її крах. Вже зараз на правому березі Дніпра у Херсонській області є тактичне оточення російського угрупування – від 1 до 2 тисяч опинились в оточенні, оскільки HIMARSи пристрілялись по двох найбільших мостах – Антонівському і біля Каховської ГЕС, через які це угрупування може втекти. Тобто фактично окупантам показали, що вони опинились у мішку. Гірше того, вони самі з повітря замінували узбережжя ріки, тим самим встановивши капкан для власних військ", – наголосив він.
Утім, варто відмітити, що в своєму коментарі аналітик дещо змішує дві події, що відбуваються паралельно: появу обрисів першого напівкотла на Високопільщині, де перебувають 1-2 тисячі російських військових, і натяк на відрізання від постачань усього правобережного 30-тисячного угрупування окупантів за допомогою ураження мостів через Дніпро.
Військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив", полковник Збройних сил України Костянтин Машовець конкретизує ситуацію саме на Високопільському напрямку, наголошуючи: жодного оточення у фізичному сенсі насправді поки немає.
"Насправді там є певна смуга території, південніше самого Високопілля, що прострілюється засобами ураження передових підрозділів ЗСУ, які протягом останніх тижнів змогли просунутись південніше дороги Іванівка – Високопілля, в районі населеного пункту Ольгине. З другого флангу, у районі села Потьомкіне, українським підрозділам також вдалося просунутись на певну відстань південно-східніше Високопілля... і також ущільнити вогневий контроль за цією місцевістю. Таким чином, тактична група російських військ у Високопіллі опинилась заблокованою з трьох сторін, а не з усіх чотирьох, продовжуючи утримувати за собою лише південніше та південно-західніше села оцю саму невелику смугу території", – пояснює експерт.
За його оцінками, ця група складається переважно з російських військовослужбовців повітряно-десантних військ, а саме – 11-ої гвардійської десантно-штурмової бригади (до 1 БТГр), 205-ої окремої мотострілецької бригади та певної кількості найманців з "ДНР" і військовиків зі складу 10-ї окремої бригади спеціально призначення – загалом до 1000 осіб.
Херсонський політолог, знавець географії краю Володимир Молчанов також погоджується, що така конфігурація не дає підстав казати про реальне оточення.
"Це мішок, напівкотел. У будь-якому разі у ворога шанси прориватися зберігаються. На відміну від схожих ситуацій у ЗСУ на східному фронті в травні-червні, напівоточені окупанти не мають такої проблеми, як нищівний вогонь артилерії. ЗСУ не стиратиме з обличчя землі і без того напівзруйноване Високопілля. Та й не має зайвих снарядів на таке. Тому, як на мене, "жест доброї волі" з боку росіян – далеко не гарантований", – резюмує експерт.
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань, своєю чергою, підтвердив звільнення нових населених пунктів і просування ЗСУ вглиб територією області, однак наголосив, що у ситуації на Високопільському напрямку для успішного завершення операції потрібна тиша.
Тож чи варто чекати на "жест доброї волі"?
Навіть за відсутності реального "котла", ситуація для росіян під Високопіллям – щонайменше загрозлива, а з огляду на наявність пошкоджень вже трьох ключових переправ (Антонівський міст під Херсоном, проїзд дамбою Каховської ГЕС та міст через Інгулець поблизу Дар’ївки) пасткою для окупантів може стати вся правобережна частина Херсонщини.
Тим більше, що в ОК "Південь" анонсували масштабну операцію в регіоні, деталей якої поки не розголошують, але обіцяють вражаючі результати.
А у мережі з’явився документ за підписом Шойгу, в якому йдеться про відпрацювання в рамках навчань "евакуації" російських сил на лівий берег Дніпра. Достовірність цього наказу не підтверджена, але місцеві джерела також свідчать про переміщення "соціально захищених" підрозділів Росгвардії у глибокий тил – ближче до Криму.
Невже росіяни готуються до добровільної втечі з окупованого Херсону та прилеглих до нього районів на правобережжі? Такий "жест доброї волі" наразі виглядає малоймовірним, наголошує Володимир Молчанов. Адже для цього, на його думку, необхідне ухвалення відповідних рішень на трьох рівнях:
Перший щабель: путін-Шойгу-Герасимов. Це – політико-військовий рівень, який враховує не лише тактичні перспективи, але й наприклад здатність оперувати на певній кількості напрямків одночасно. На цьому рівні приймалось рішення про очищення від себе Київської, Чернігівської і Сумської областей, хоча лише на частині цієї території, а саме в напівоточеному вістрі свого наступу в Ірпені-Бучі-Макарові, вони мали перспективу бути оточеними і знищеними.
Другий щабель – командування з'єднаннями. Тут враховуються лише військові аспекти, але необхідна згода носіїв політичної влади, згаданих у п.1. Так було на Зміїному.
Третій щабель – низовий рівень. Незважаючи на всі накази, якщо російські солдати та офіцери відчують непомітне, але видиме здалеку підкрадання "білої полярної лисички". Так було в червні на північ від Харкова.
"Зробивши Херсон головним трофеєм у своїй пропаганді, спрямованій на власних холопів. Приписавши йому молочні ріки і кисільні береги, а жителям – нестримне бажання возз’єднатися з росією, носії політичної влади просто не можуть прийняти рішення про відступ. Чи дозволити його командувачу 49-ї армії чи 22-го армійського корпусу.
Щодо згаданих командувачів. Поки мости існують, проблем немає. Вони самі сидять на лівому березі. Вони справді спробуватимуть в разі чого понтони, а після знищення понтонів – річковий транспорт. Зрештою, ці ж плавзасоби в разі чого здатні здійснити і евакуацію. І лише, коли всі ці послідовні плани буде провалено і знищено, а в прифронтових гарнізонах буде відчутним брак боєкомплекту та панічні настрої, командувачі почнуть вимагати дозволу на евакуацію", – вважає політолог.
А от, на думку військового аналітика Дмитра Снєгирьова, найбільший інтерес для росіян представляє не сам Херсон, а лівобережна Нова Каховка. Оскільки саме побудова так званого сухопутного коридору з територій анексованого Криму до ОРДЛО та вирішення проблеми забезпечення водою Криму були головними цілями так званої "спеціальної військової операції" путіна. Відтак саме деокупація Нової Каховки стане переламним моментом у війні.
"Звільнення Нової Каховки – одна з головних цілей ЗСУ на Херсонському напрямку. Нас цікавить дамба й унеможливлення подачі води в анексований Крим. Якщо ми вирішимо це питання, можна буде говорити про якісний злам у військовому протистоянні", – зазначив аналітик.
Нарешті, Сергій Хлань, який днями закликав усіх не поширювати фейки і не коментувати ситуацію під Високопіллям, таки не втримався і сам відзначився "хайповою" заявою. Так, 24 липня депутат повідомив ефірі телеканалу Еспресо, що переломний момент у військовому протистоянні нібито вже наступив. За його словами, ЗСУ перейшли від оборони до контрнаступу, і Херсонщину буде визволено від окупантів до того, як вони встигнуть провести псевдореферендуми, анонсовані на осінь.
Так чи інакше, на півдні російські військові та призначені ними гауляйтери опинились у досить неприємному становищі. З одного боку – успішні контрнаступальні дії ЗСУ та пошкодження мостів, які поки не тотально, але вже відчутно ускладнили логістику постачань з анексованого Криму. З іншого – російське командування, яке спостерігає за ситуацією з глибокого тилу й зволікатиме з наказом відступати до останнього. Не слід забувати й про партизанський рух та внутрішні конфлікти у лавах гауляйтерів. Тому послідовне виведення з ладу усіх чотирьох ключових мостів та взяття під вогневий контроль річкових терміналів імовірно стане каталізатором, який пришвидшить прийняття рішення про "жест доброї волі" на низовому рівні.
Нагадаємо, після ударів по Антонівському мосту у російському командуванні замислилися про альтернативні шляхи постачань через Дніпро. "СтопКор" проаналізував, які варіанти розглядають окупанти, і пояснив, чому в кінцевому підсумку всі вони – провальні.
