Влітку 2022 року правоохоронці викрили в Україні видобувний холдинг, який, за версією слідства, належав громадянину рф і роками спонсорував російську агресію з прибутків від українських копалин. Власника "Юніграну" — росіянина Ігоря Наумця — у 2023-му внесли до санкційного списку РНБО. На папері це мало означати одне: держава отримає контроль над активами вартістю понад мільярд гривень. Натомість через процесуальні зволікання й схему з компаніями-"дублікатами" кар'єри, завод плитки та сотні одиниць техніки опинилися під контролем броварського бізнесмена з неоднозначною репутацією Сергія Шапрана — і досі не принесли державі ані копійки. Чому? І хто цьому сприяв?
Це не просто історія тривалістю в чотири роки, за якою пильно стежить СтопКор. Це історія про те, як механізм, прописаний законом для конфіскації російських активів, був вчасно не запущений посадовими особами, які мали це зробити.
Сам механізм вже довів свою дієздатність: станом лише на середину 2024 року від початку великої війни Україна конфіскувала у російських олігархів та українських держзрадників активи на майже 15 мільярдів гривень. Зокрема, як пише "Центр протидії корупції", йдеться про майно Дерипаски, Ротенберга, Гінера, Євтушенкова, Януковича, Сальда тощо.
Чому ж активи "Юніграну" так і не поповнили цей перелік? І до чого тут колишня заступниця міністра юстиції Ірина Мудра? Розбиралися аналітики СтопКору.
Якою мала б бути націоналізація — і що завадило?
Закон України "Про основи примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" передбачає чітку послідовність дій.
Спочатку Рада національної безпеки і оборони запроваджує санкції проти власника — громадянина рф або компанії, пов'язаної з країною-агресором.
Далі Міністерство юстиції як орган, відповідальний за представництво держави у справах конфіскації активів росіян, мало б звернутися з відповідним позовом до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) — саме цей суд уповноважений ухвалювати рішення про примусове стягнення активів у дохід держави.
Цей алгоритм публічно підтверджувала й сама Ірина Мудра, на той момент заступниця міністра юстиції, в інтерв'ю Forbes Ukraine від 12 червня 2023 року, пояснюючи механізм роботи Мін'юсту з підсанкційними активами росіян.
"Мінʼюст подав близько 13 000 звернень до правоохоронних органів. Зрозуміло, що правоохоронці займаються не лише цими запитами, а й власними розслідуваннями, яких побільшало після початку повномасштабної війни. Не всюди сформовані окремі команди, які займаються санкційною політикою, але в усіх є відповідальні особи, які контролюють процес", — розповіла вона.
Після набуття рішенням ВАКС чинності в процес мав вступити Фонд державного майна України (ФДМУ), який організовує продаж конфіскованого майна на відкритому аукціоні, а отримані кошти були б спрямовані до державного бюджету — теоретично, на відновлення країни.
У випадку активів "Юніграну" ця процедура забуксувала на ключовому етапі.
Санкції РНБО проти Ігоря Наумця, його кіпрських структур та радниці-громадянки Британії Олени Калпи були введені ще навесні 2023 року — цей факт зафіксований, зокрема, у публікації СтопКору.
Але, як з'ясували наші колеги, Мін'юст вчасно не подав позов про конфіскацію активів холдингу до ВАКС: за висновком розслідувачів "Схем", держава "не проконтролювала збереженість заблокованих активів та за півтора року не скористалась механізмом конфіскації бізнесу санкціонованого бізнесмена із громадянством рф".
Поки відомство втрачало час, менеджер частини компаній Наумця Володимир Соцков та бізнесмен Сергій Шапран створили компанії-"дублікати": "Юні Сервіс", "Юні Люкс" та "Юні Стоун Плент", — які через посередницькі фірми "Мартен Локс" та "Енкрос" цілком "законно" перекупили виробничі активи холдингу. Про це детально розповів журналіст Ігор Хмурий у розслідуванні для СтопКору.
В результаті арешт, накладений слідством, юридично залишився висіти лише на старих, уже спорожнілих юридичних особах "Юніграну" — а не на самому майні: кар'єрах, техніці, заводах тротуарної плитки, сотнях вагонів і гектарах землі. Спецдозволи ж переоформили на "нові" структури.
Суди тим часом неодноразово і накладали, і знімали арешти з конкретних активів — що додатково створювало юридичний хаос і вікна можливостей для виведення майна.
У підсумку держава, попри формально дієздатні інструменти санкцій і арешту, не отримала контролю над жодним прибутковим об'єктом — все опинилося в руках нового приватного власника. Навіть за рік після того, як про цю історію стало публічно відомо після виходу розслідування "Схем", бюджет так і не отримав від цих активів ані гривні — на цьому наголошує "Економічна правда", фіксуючи, що мільярдні активи підсанкційного бізнесмена "не запрацювали на користь держави".
Хто такий Сергій Шапран і як він зайшов у мільярдну схему
Центральна фігура історії — броварський ексдепутат і бізнесмен Сергій Шапран. За версією журналістів-розслідувачів програми "Схеми" (Радіо Свобода), Шапран домовився з підсанкційним Наумцем нібито "вирішити проблеми з бізнесом" в обмін на 50% частки — але в результаті, як стверджує сам Наумець, повністю перебрав контроль над активами без жодної компенсації колишньому власнику.
Подальший розвиток справи показав, що ймовірна схема не обмежилась виведенням активів. У 2025 році, за даними розслідування СтопКору, фігуранти схеми вивели з-під контролю держави й залізничні вагони "Юніграну", придбані свого часу за кошти європейського кредиту, тобто фактично "нагрівши" державу ще й на десятки мільйонів гривень понад вартість основних виробничих активів.
Влітку 2025 року Шапрану та ще вісімнадцятьом фігурантам оголосили підозри за статтями про легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом, несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах і службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки. Бізнесмена затримали у Львові, а суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у понад 100 мільйонів гривень.
Згодом Шапран вийшов із СІЗО під заставу, яку було зменшено у 20 разів.
А вже у січні цього року, за даними видання OBOZ.UA, отримав другу підозру в справі "Юніграну". Новий епізод стосується незаконного відшкодування ПДВ, унаслідок чого з державного бюджету, за версією слідства, було виведено понад 12 млн грн.
Хто у Мін'юсті відповідав за напрямок конфіскації активів, пов’язаних із рф?
Питання конфіскації активів росіян у 2022–2024 роках, найімовірніше, перебувало у компетенції заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої, яка обіймала цю посаду з 20 травня 2022 до 29 березня 2024 року.
Саме вона публічно представляла позицію відомства щодо роботи з підсанкційними активами — зокрема, у червні 2023 року дала вищезгадане інтерв'ю Forbes Ukraine, де прямо обговорювала перспективи й проблеми конфіскації російської власності в Україні.
Те, що саме за каденції Мудрої на посту заступниці міністра справа "Юніграну" пройшла критичну точку — введення санкцій РНБО (весна 2023-го) без своєчасного позову до ВАКС, — ставить питання щодо ефективності контролю з її боку за виконанням механізму націоналізації. Формально відомство мало достатньо часу: між введенням санкцій і моментом, коли активи холдингу вже фактично перейшли під контроль нових власників, минуло близько півтора року.
Примітно, що у листопаді 2025 року, на тлі корупційного скандалу довкола так званих "плівок Міндіча" та відставки міністра юстиції Германа Галущенка, "Українські новини" повідомляли, що кандидатуру Мудрої розглядали на посаду нового очільника відомства.
Сама вона в інтерв'ю "Бабелю" повідомила, що офіційної пропозиції їй не надходило.
На сьогодні Мін'юст залишається без повноправного міністра — є лише виконувач обов'язків, а це означає, що питання щодо подальшої долі активів "Юніграну" так само залишається без політичної відповідальності на найвищому рівні. А Ірина Мудра перейшла до Офісу Президента та, за інсайдерською інформацією, може зберігати певний вплив на Міністерство.
Хто така Ірина Мудра і чому її роль у цій історії не випадкова?
Ірина Мудра починала кар'єру як юристка банківського сектору. Вона пройшла через юридичні департаменти "Трансбанку", українського Swedbank, Правекс-Банку, а з 2015 по 2022 рік очолювала юридичну команду державного Ощадбанку — саме там вона вела судову справу банку проти росії щодо анексії Криму.
З Мін'юсту Мудра у березні 2024 року перейшла на посаду заступниці керівника Офісу Президента Андрія Єрмака — за даними джерел "Главкому", свого часу до Мін’юсту вона потрапила саме за його протекцією.
На цій посаді, за даними видання, вона відповідає за юридичні питання, безпосередньо займається судовою реформою та процесом призначення суддів.
Її діяльність неодноразово ставала приводом для публічних скандалів. У квітні 2026 року Петро Порошенко звинуватив Мудру в тому, що вона "стоїть за зірваним засіданням" Верховного Суду, яке мало розглядати його позов щодо скасування санкцій, заявивши, що вона намагається впливати на суддів, "які її не чують" — Офіс Президента у відповідь назвав ці закиди "більше емоціями, ніж фактами".
Сьогодні, за інформацією медіа, саме Мудра в Офісі Президента фактично курує не лише добір суддів, а й формування механізмів міжнародної відповідальності росії — включно з ідеєю спеціального трибуналу та питаннями репараційних компенсацій, про що вона детально говорила в інтерв'ю "Бабелю".
Іншими словами, людина, за каденції якої в Мін'юсті система "не встигла" вчасно конфіскувати мільярд гривень активів холдингу підсанкційного росіянина, нині фактично визначає юридичну стратегію держави щодо відповідальності рф за збитки від війни в цілому!
Чи є у діях Мудрої ознаки конфлікту інтересів? Деяке світло на це може пролити майновий стан чиновниці та її родини.
У деклараціях Мудрої фігурують 250 тисяч доларів заощаджень у тель-авівському Bank Leumi le-Israel — про це вже писав СтопКор, зазначаючи, що раніше в деклараціях посадовиці також фігурували кілька квартир у Києві, будинки й земельні ділянки в передмісті столиці та численні депозити в українських і ізраїльських банках.
Серед задекларованого майна — ювелірні прикраси: каблучка Graff з діамантом, годинник Audemars Piguet та золотий браслет Cartier Juste un Clou.
При цьому у листопаді 2025 року медіа повідомляли, що Мудра з'являлася на публічних заходах у вбранні та прикрасах загальною вартістю понад 70 тисяч доларів (близько 3 мільйонів гривень) — серед зафіксованих журналістами одягу й аксесуарів був, зокрема, годинник Audemars Piguet Royal Oak за 25 000 євро, підвіска Bvlgari, речі Dior і Gucci.
За даними реєстру речових прав на нерухоме майно, чиновниця також володіє квартирами в елітному ЖК "Аристократ" у Києві — комплексі, який будував "Укрбуд" Максима Микитася.
За даними медіа DS News, блогерка Яніна Соколовська озвучила інформацію про те, що Мудра нібито "посприяла скасуванню торгів в АРМА по Укрбуду і активно включилася у вирішення судових питань Микитася".
Журналісти-розслідувачі також припускали наявність у самої Мудрої та її матері громадянства Ізраїлю. За даними "Інформатора", який посилається на вже видалену статтю "Народної правди", мати чиновниці начебто понад 10 років проживає в Ізраїлі, а її донька Карина Шатрова веде, за оцінками медіа, "богемне життя" у Флориді, Маямі та на Ібіці.
На доньку, за даними декларацій, був оформлений автомобіль Range Rover Sport 2022 року.
Цивільний чоловік чиновниці Павло Поляруш нині працює в НБУ — начальником управління роботи з проблемними активами, тобто з тим самим класом майна, конфіскацію якого мав забезпечувати Мін'юст під час каденції самої Мудрої.
У 2024 році Поляруш став фігурантом окремого скандалу, коли, керуючи автомобілем Lexus, ймовірно, у стані алкогольного сп'яніння, він ледь не збив військового-добровольця і погрожував йому нагородною зброєю.
Сукупність цих фактів — від чуток про подвійне громадянство і скандалів до прикрас, що не потрапляють у декларації — формує образ посадовиці, чий стиль життя й майновий стан можуть суперечити статусу держслужбовця.
І саме ця особа протягом 2022–2024 років відповідала за юридичний супровід конфіскації активів росіян у Мін'юсті — включно зі справою "Юніграну".
Що це означає для держави?
За даними журналістів, бюджет досі не отримав жодної гривні з мільярда, який мав поповнити державну скарбницю від конфіскованого російського майна "Юніграну". Натомість це майно продовжує генерувати прибуток для приватних осіб, чиї проблеми з законом самі по собі викликають питання.
А відповідальність за те, чому механізм держави спрацював настільки повільно, що дозволило вивести мільярд гривень активів з-під контролю держави, дотепер публічно ніхто не поніс — ба більше, посадовиця, яка курувала цей напрямок, продовжує обіймати одну з ключових юридичних посад у державі.
СтопКор продовжує стежити за цією темою і ретельно слідкуватиме, чи отримає врешті держбюджет хоч щось із мільярда гривень активів "Юніграну", а також за подальшою роллю Ірини Мудрої. Якщо вам відомі додаткові факти про діяльність, статки чи можливі зв'язки Ірини Мудрої з оточенням Сергія Шапрана — пишіть нам у соцмережі та через чат-бот, ми перевіримо кожен сигнал!
Читати також: Трипільські надра за 30 тисяч: як апеляційний суд вирішить долю спецдозволу, на який претендують люди Шапрана?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
