Нещодавно стало відомо, що детективи НАБУ провели обшуки в офісі криптовалютної біржі Kuna, пов'язаної з українським ІТ-бізнесменом Михайлом Чобаняном. Згідно з інсайдом каналу "Темний Лицар", слідчі дії нібито відбуваються у справі щодо розкрадання коштів "Великого будівництва" : припускають, що їх виводили з України саме через Kuna. Водночас сам Чобанян фігурує ще у низці кримінальних проваджень та скандалів.
Чим відома криптобіржа Kuna та її засновник Михайло Чобанян?
Це – один із найстаріших українських блокчейн-стартапів. Але, за даними спеціалізованих сайтів, Kuna – це назва бренду, що поєднує три компанії, зареєстровані у Великій Британії, Литві та Канаді.
Україна щоденний оборот криптобіржі Kuna становив у 2021 році близько 1,5 млн дол., що при курсі в 27 гривень давало річний оборот приблизно в 14,8 млрд грн, комісія ж у 0,25%, що стягується з операцій на біржі, мала принести близько 37 млн грн. Якщо врахувати, що на українців припадало 70% клієнтів, здавалося б, дохід мав би залишати близько 25 млн грн комісійних проти 1,5 млн грн заявлених у звітності. І хоча комісія, що заявляється, в 0,25% стягувалася не з усіх операцій, все одно різниця вражає.
Примітно, що 72% користувачів біржі проживають в Україні, майже 11% у рф, трохи менше 9% у Грузії та лише 4% в інших країнах світу. Відгуки клієнтів про сервіс досить суперечливі. Виведення "живих" коштів здійснюється як через електронні грошові системи, так і на банківські картки.
Як і через які компанії це здійснюється?
Якщо вірити відкритим даним за каталогом литовських фірм, у 2022-му році штат UAB Kuna Prо складався з одного співробітника, директора та власника Михайла Чобаняна, і оборот у 2022-му році дорівнював 18 700 євро, з яких 955 євро склав чистий прибуток.
Але куди цікавіша українська фірма – ТОВ "Куна ексчейндж", що представляє криптобіржу Kuna в Україні. Компанія була зареєстрована наприкінці 2017 року, при тому, що сама біржа працює з 2014 року. Але найбільше дивує розмір прибутків українського ТОВ. Так, у 2019-му році за даними аналітичного сервісу YouControl вони становили близько 4 млн грн, у 2021-му впали до 1,5 млн, а 2022-го компанія відзвітувала всього про 687 700 гривень. Але навіть найпростіші математичні підрахунки виявляють дисбаланс.
І треба сказати, що власнику біржі Kuna Михайлу Чобаняну не звикати до подібних метаморфоз та нестиковок.
Як стверджує у своїх інтерв'ю сам Михайло Чобанян, власний бізнес на біткоїні він розпочав у 2014-му році, і тоді це виглядало як переклад криптовалюти ним самим за готівку клієнтам через сайт агентства Kuna. Потім це сталося через картковий рахунок бізнесмена в Приватбанку, куди приходила безготівкова гривня за криптовалюту та поступово цей процес автоматизували.
Що ще пов'язує Kuna та Чобаняна з рф?
До квітня 2023 року (тобто більше року з початку повномасштабної війни) криптобіржа дозволяла поповнювати баланс і проводити операції з токеном WAVES, який безпосередньо пов'язаний з російським урядом та олігархами (зокрема Олегом Дерипаскою ).
Інформацію про це 8 квітня розповсюдив російський журналіст Андрій Захаров у своєму Telegram-каналі. За його даними, після початку повномасштабної війни в Україні засновник Waves Platform Саша Іванов нібито "продав російські юрособи Waves під брендом Web3Tech якогось Ігоря Кайгородова".
"Кайгородов у минулому служив у ФСБ [...], а з 2020 року працює в керуючій компанії "Русала" Олега Дерипаскі. Увійшовши до капіталу головного криптопроекту Росії, Кайгородов продовжив працювати в "Русалі". Тобто я впевнений, що насправді російську частину екосистеми Waves купив Дерипаска", – написав Захаров.
Крім того, Чобанян раніше фігурував у кримінальних справах про шахрайство та ухилення від сплати податків.
2015-го року підприємцем зацікавилися правоохоронці, що здивувало самого Михайла Чобаняна, який стверджував, що нічого забороненого він не робив, і навпаки, відкрито заявляв, що торгує криптовалютою.
"У листопаді в мене вдома пройшов обшук. Кіберміліція, як вона тоді називалася, шукала підтвердження того, що я "займаюся криптовалютою". Це само по собі було абсурдним тому, що у всіх статтях у ЗМІ я відкрито говорив, що займаюся криптовалютами, просую їх. У той момент, якби ви написали в гугле "Біткоін Україна", то вам би видало моє фото", – згадує підприємець, стверджуючи, що переслідування навіть зробило його ще більш відомим і публічним.
Як згадував Михайло Чобанян, він навіть привернув увагу тодішнього заступника глави Адміністрації президента України Дмитра Шимківа, що може побічно говорити про інтерес високопосадовців до справ Kuna. Але все це не позбавило бізнесмена та його дітище від нових претензій з боку силовиків – у 2016 році проти нього відкрили ще одну кримінальну справу. А у 2018-му році з'явилася інформація про кримінальну справу проти Чобаняна, нібито порушену на запит одного з українських банків.
У 2021-му році з'явилося кримінальне провадження — № 42021100000000374, в якому йшлося не мало не багато, про шахрайство – стаття 190 КК України. Слідство просило дати їм тимчасовий доступ для обшуку ТОВ "Куна ексчейндж", ТОВ "Ікс резерв" та БО "Фонду розвитку соціальних інновацій "Крипто Русь". У всіх трьох організаціях основним засновником вважається саме Михайло Чобанян. Подільський райсуд Києва так і не дав.
Але безперечним рекордсменом за рівнем інтересу правоохоронців стала Громадська організація "Біткоїн Фундація Україна", одним із співзасновників якої є Михайло Чобанян – у судовому реєстрі числяться 469 документів і що найдивовижніше, всі вони стосуються однієї кримінальної справи.
Згідно з фабулою справи №32015110130000019 від 28 липня 2015 року щодо підробки документів та ухилення від податків слідство вважало, що громадська організація продавала клієнтам криптовалюту за гроші, отримані незаконним способом. Суми при цьому в деяких документах згадуються дуже різні, але зазвичай солідні – від 173 000 гривень (при курсі 21 гривня за долар) до 22 100 доларів, 12 900 євро, 250 англійських фунтів (320 доларів) та 800 швейцарських франків (936 доларів) . При цьому, зареєстрована як ГО, тобто некомерційна організація, "Біткоїн Фундація Україна", не була включена до Реєстру неприбуткових організацій, а отже могла проводити комерційні операції, але мала сплачувати податки. Проте, так чи інакше, будь-яких відомостей про розслідування цього кримінального провадження у відкритому доступі немає, ймовірно, після легалізації криптовалюти в Україні ця справа була просто закрита.
До чого тут "Велике будівництво" ? Нагадаємо, що раніше СтопКор вже неодноразово фіксував факти ймовірних зловживань на цьому масштабному проекті. І саме у виведенні коштів, призначених на будівництво доріг та фортифікацій, ймовірно запідозрили структуру Чобаняна.
Тому ми продовжимо уважно стежити за цією справою та висвітлювати нові деталі.
Як повідомлялося раніше, на Закарпатті поліцейські повідомили про підозру директора приватного підприємства. Він привласнив майже 3 мільйони гривень на ремонт доріг у місті Ужгород.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому Telegram-каналі та Facebook !
