ПідтриматиРусский

Україна стала кандидатом у члени ЄС: що це дасть

23 червня у Брюсселі лідери ЄС підтримали Україну як країну-кандидата на вступ до Європейського Союзу: які перспективи це відкриває?

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

Сьогодні Україна може стати кандидатом у члени ЄС: як це позначиться на геополітиці та економіці

У четвер, 23 червня у Брюсселі стартував дводенний саміт ЄС, де головними питаннями порядку денного стануть війна, продовольча криза та архітектура безпеки Європи. Очікується, що саме сьогодні Україні можуть офіційно надати статус кандидата в члени ЄС. Що це означає та які можливості відкриє нашій державі?

Символічно, що зустріч на найвищому рівні в Брюсселі відбувається за тиждень після спільної поїздки до Києва канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі. Троє європейських лідерів, виступаючи від імені трьох найбільших економік ЄС, одностайно схвалили надання Україні статусу кандидата.

зустріч зеленський шольц драги макрон

Наступного дня Європейська комісія опублікувала позитивний висновок щодо заявки України, одночасно висунувши низку реформ і заходів, які країна має вжити до кінця цього року, зокрема у сфері корупції, відмивання грошей та свободи ЗМІ.

Що дає Україні статус кандидата в члени ЄС?

Хоча цей статус переважно символічний, він являтиме собою приголомшливу геополітичну перемогу розореної війною країни, яка до початку цього року навряд чи розглядалась як серйозний претендент на вступ до блоку з 27 європейських держав, зазначають експерти EuroNews.

Отримання Україною кандидатського статусу також буде означати готовність Європи дати відсіч рф у її спробах насильницьким шляхом відновити втрачену сферу впливу.

Саме ці два фактори стали головними драйверами потужної громадської підтримки заявки України. Навіть країни, які досі вважалися скептично налаштованими щодо надання статусу кандидата, такі як Данія, Нідерланди та Португалія, підтвердили свій намір підтримати цей крок.

Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС стане історичним рішенням, яке сигналізуватиме росії, що вона більше не може претендувати на сферу впливу на свого східного сусіда, підкреслив посол Києва в Брюсселі.

Голова місії України при ЄС Всеволод Ченцов заявив, що агресія рф об’єднала Київ з блоком, водночас покінчивши з "помилковим уявленням" щодо того, чи може наша країна належати до євроспільноти.

Всеволод Ченцов

У розмові з The Guardian напередодні історичного саміту ЄС він зауважив, що протягом багатьох років Україну розглядали як "міст" або "буферну державу", а не як потенційного члена. Рішення про статус кандидата "нарешті знищило б цю двозначність, що таке Україна для ЄС: будуємо ми спільний дім чи ні… Я думаю, що тепер нарешті є ясність".

Україна прагне членства в ЄС з часів Помаранчевої революції 2004 року і яскраво це продемонструвала протестами на Майдані 2013-14 років, коли прокремлівський президент Янукович відмовився підписати угоду про асоціацію з блоком.

Рішення подати заявку на членство в ЄС 29 лютого 2022 року стало логічним продовженням цього вектору, каже Ченцов: "Україна бореться за незалежність і європейське майбутнє. А наприкінці лютого вона якраз досягла піку з повномасштабним і відкритим вторгненням рф в Україну. Нам потрібна ця ясність [щодо членства в ЄС], щоб підтримати українську армію, українське суспільство, морально, психологічно, а також отримати чітке відчуття та розуміння напрямку руху України".

А як щодо економіки?

Разом із наданням статусу кандидата, Україна може сподіватись отримати і ширшу підтримку від держав-членів, зокрема у питаннях продовження санкцій проти країни-агресорки рф та відбудови української економіки після війни.

Речник польського уряду Пьотр Мюллер заявив журналістам: "Європейська Рада обговорить поточну ситуацію в Україні, включаючи подальшу економічну, військову, фінансову та гуманітарну допомогу".

Говорячи про позицію Польщі на саміті, Мюллер зазначив: "Польща наголошує на необхідності підтримувати зростаючий санкційний тиск на росію у відповідь на її агресію, а також надавати технічну, військову, політичну та дипломатичну підтримку Україні, включаючи перспективу для України вступити до ЄС і відбудуватися після війни".

Слід зауважити, що у випадку ухвалення статусу кандидата, кошти для відновлення України будуть акумулюватися через спеціальний Трастовий фонд солідарності, а ЄС розглядатиме такі кошти не як вкладення у повоєнну відбудову третьої країни, а як інвестиції у добробут майбутнього члена ЄС.

Водночас, як пояснив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, для України стане доступнішою європейська фінансова допомога. Для країн, що готуються до вступу в ЄС передбачено спеціальний інструмент передвступної допомоги – IPA. Кошти можуть виділятися через гранти, інвестиції або як технічна допомога.

Нагадаємо, у 2019 році Європарламент ухвалив законодавчу резолюцію щодо нової Багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2021-2027 роки (БФП), яка об’єднує більшість інструментів зовнішнього фінансування ЄС в один глобальний інструмент під назвою "Сусідство, розвиток та міжнародне співробітництво" (NDICI). NDICI доповнюватимуть: інструмент передвступної допомоги (IPA ІІІ) – 14,5 млрд євро, гуманітарна допомога – 11 млрд євро, інструмент Спільної зовнішньої та безпекової політики (CFSP) – 3 млрд євро, тощо. З них на країни Східного партнерства має припадати близько однієї третини коштів.

Крім того, отримання статусу кандидата та рух до членства в ЄС позитивно позначиться на інвестиційному кліматі в Україні. Країна стане більш привабливою для міжнародного капіталу, адже європейські інвестори розумітимуть, що ринок стає більш прогнозованим і прозорим, а бізнес – захищеним.

Якщо Україні буде надано статус кандидата, на повноцінний вступ до ЄС знадобляться роки.

"Безумовно, це займе деякий час", – зазначив посол України в Брюсселі Ченцов, підкреслюючи роль своєї країни у необхідності проведення далекосяжних політичних та економічних реформ. "Ми розуміємо, що ці реформи маємо впроваджувати в першу чергу для України, а не для ЄС".

Подальший процес вступу до ЄС залежить від одностайності всіх держав-членів.

Раніше окремі дипломати ЄС раніше висловлювали занепокоєння, що надання статусу кандидата може дати Україні "хибні надії", зазначає ВВС.

Однак згодом декілька скептично налаштованих держав ЄС погодилися підтримати кандидатуру України за умови виконання нею до початку переговорів про вступ низки вимог, включаючи судову та антикорупційну реформу.

саміт ЄС

Зустріч послів ЄС на початку цього тижня не виявила серйозних заперечень щодо України. Міністр з європейських справ Франції Клеман Бон заявив, що існує "повний консенсус" щодо надання нашій країні статусу кандидата.

Очікується, що сьогодні європейські лідери також підтримають Молдову в якості країни-кандидата, а Грузію залишатимуть у списку очікування, доки в країні не будуть реалізовані важливі реформи для забезпечення політичної стабільності.

"Прогрес кожної країни на шляху до Європейського Союзу залежатиме від її власних заслуг у виконанні Копенгагенських критеріїв, включаючи здатність ЄС прйимати нових членів", – йдеться у попередньому проєкті висновків саміту, який оприлюднили Euronews.

Пізніше цього року Комісія має доповісти Європейській раді про те, чи були виконані реформи, намічені для трьох країн.

Проєкт висновків саміту

Питання подальшого розширення ЄС також обговорюватиметься під час зустрічі з шістьма лідерами Західних Балкан – Албанії, Північної Македонії, Сербії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії та Косово, які неодноразово скаржилися на повільні темпи європейської інтеграції в регіоні.

Нова європейська система безпеки?

Під час вечері, запланованої на вечір четверга європейські лідери також планують обговорити архітектуру безпеки Європи та пропозицію президента Макрона щодо "європейської політичної спільноти", менш жорсткої структури, яка була б відкрита для країн, що не входять до ЄС – таких як Україна, Молдова, Норвегія та Великобританія.

Бесіда матиме дорадчий характер, щоб перевірити готовність аудиторії просувати проєкт вперед і визначити, які критерії слід застосовувати для тих, хто хоче брати участь у ньому.

"Ідея Макрона щодо європейської спільноти ще потребує вивчення та аналізу", – повідомив журналістам високопоставлений дипломат із Західної Європи. "Але це – не альтернатива розширенню ЄС".

Ще одне важливе питання, який теж планують підняти на саміті: вжиття з боку ЄС заходів, необхідних для відновлення експорту зерна з України на тлі блокування російською федерацією основних шляхів постачання.

Нагадаємо, Єврокомісія 17 червня підтримала рішення рекомендувати надання статусу країни-кандидата на вступ до Європейського союзу Україні. "Ми рекомендуємо надати Україні статус кандидата, розуміючи, що країна проведе низку важливих реформ. Україна чітко продемонструвала прагнення жити за європейськими цінностями та стандартами. І розпочав, перед війною, шлях до ЄС", – йдеться у рішенні.

Однак слід зауважити, що Висновок Європейської комісії з відповідності України вимогам держави-кандидата пропонує дозволити ЄС скасувати цей статус у разі, якщо Україна порушить свої зобов'язання.

Інші новини