ПідтриматиРусский

Як працювати з постраждалими від сексуального насильства: у Києві відбувся тренінг для журналістів (відео)

На тренінгу для журналістів на тему “Інтерв’ю з постраждалими від сексуального насильства. Як не порушити норми права чи закону" експерти з медіа, психологи, юристи, громадські діячі розповіли про особливості роботи з такими кейсами

Соф’я Донцова
Соф’я Донцова

Редактор стрічки новин

тренінг на тему висвітлення сексуального насильства для журналістів

7 грудня у київському пресцентрі "СтопКор" відбувся тренінг на тему "Інтерв’ю з постраждалими від сексуального насильства. Як не порушити норми права чи закону", який тривав майже 6 годин.

Виступали та навчали журналістів поважні спікери, такі як:

  • членкиня комісії з журналістської етики, перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ;
  • практикуюча сексологиня Надія Алексіна;
  • правозахисниця, громадянська журналістка, директорка з комунікацій ГО "СЕМА Україна" Людмила Гусейнова;
  • консультант Апарату Урядового Уповноваженого з питань гендерної політики Анатолій Досич;
  • журналістка, ексначальниця пресслужби поліції Київщини, співавторка міжнародного проєкту "Зцілення невидимих ран", засновниця медіа платформи LUTIY24 та NEZLAMNA Ірина Ткач;
  • адвокат та представник АО "Стратегічна адвокація" Сергій Руденко;
  • віцепрезидентка ГО "Ла Страда-Україна" Катерина Бороздіна.

Журналісти й редактори "СтопКору" та інших ЗМІ на теорії та практиці здобували знання про те, як коректно та етично спілкуватися з постраждалими від сексуального насильства: від побутового і до того, що вчинене під час воєнного конфлікту.

Медійникам розповіли базові засади Кодексу Мурад, як не порушити журналістську етику та не образити почуття постраждалих, які моменти категорично не можна висвітлювати або які питання ставити.

Ліна Кущ
Людмила Гусейнова

У межах заходу перша секретарка НСЖУ, членкиня експертної групи Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) з гендерних питань та різноманітності в медіа пані Ліна Кущ та її колега, правозахисниця, громадянська журналістка, директорка з комунікацій ГО "СЕМА Україна" Людмила Гусейнова розповіли про важливі аспекти створення матеріалу про гучні справи, пов’язані з сексуальним насильством та пояснили, як кореспонденти мають спілкуватися з постраждалими, аби не травмувати їх.

Анатолій Досич

За словами консультанта Апарату Урядового Уповноваженого з питань гендерної політики Анатолія Досича, після деокупації перших українських територій від військ рф урядовці зіштовхнулися з таким жахливим злочином, як сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК).

"У нас одразу не було розуміння, як з цим працювати. Зокрема, постало питання як спілкуватися з постраждалими, щоби правильно документувати ці злочини. А в майбутньому – звернутися до судів та отримати репарації", – розповів він.

Досич каже, що у травні до України приїхала представниця генсека ООН з питань допомоги постраждалим в конфліктах Праміла Паттен. Під час візиту було підписано рамкову угоду про співпрацю між Урядом та ООН щодо надання допомоги постраждалим саме від СНПК. На виконання угоди з ООН була створена Міжвідомча робоча група з питань протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією рф проти України, та надання допомоги постраждалим. Група була створена для координації зусиль ООН, міжнародних правозахисних організацій, українських громадських організацій. Станом на вересень 2023 року до групи входило 55 організацій.

Надія Алексіна

Крім того, на заході виступила і практикуюча сексологиня, емоційно фокусована сімейна та парна терапевтка і схема-терапевтка в процесі акредитації, соціальна та економічна психологиня, випускниця курсу ізраїльської школи сексуальної реабілітації військових, ветеранів та їхніх родин Надія Алексіна.

Вона зазначила, що теж постраждала від сексуального насильства, та розповіла, про що категорично не можна питати у постраждалих. За її словами, поки людина не розкрилася, краще ставити більш відкриті питання, не варто поринати в подробиці та просити деталізувати, як це сталося: це може повторно травматизувати. Також Алексіна порадила висловити співчуття постраждалій людині.

"Також важливо стежити за власною реакцією – не бути розгубленим, не показувати, що тобі тяжко. У нас в соціумі є проблема з проговорюванням таких складних питань. Основа травматичного ядра особливо сексуального насильства – це сором та провина. І коли людина, яка бере інтерв'ю, поводить себе розгублено, постраждала відчуває себе в цей момент так, що "я погана, брудна", – наголосила експертка.

Ірина Ткач
Ірина Ткач

Примітно, що під час тренінгу на тему "Інтерв’ю з постраждалими від сексуального насильства" журналістка, ексначальниця пресслужби поліції Київщини та співавторка міжнародного проєкту "Зцілення невидимих ран" Ірина Ткач також поділилася власним досвідом. Вона зауважила, що насправді тема постраждалих від сексуального насильства – це тема № 1 для всіх видань, і з моменту вторгнення вона залишається на плаву і досі, адже є делікатною, закритою і шокує. Крім того, за словами медійниці, якщо раніше постраждалі від сексуального насильства замовчували свою біду, то з початком великої війни в Україні все більше почали говорити про це.

Ірина Ткач

Ірина Ткач відкрила шокуючий факт: жертви насильства більше схильні відкритися журналістам, аніж поліції. Журналістка навела дані Офісу Генпрокурора, згідно з якими зафіксовано 236 випадків сексуального насильства. Вона додала, що багато жінок не зверталися ані в поліцію, ані до журналістів, але всі ці жінки потребують розмови.

"Винні в цьому злочині мають бути покарані. І жінки, які пережили сексуальне насильство, теж підсвідомо хочуть, щоб ці люди були покарані. І саме нам, журналістам, вони хочуть розказати, часто з закритим обличчям, але розказати і мати шанс, що історію буде почуто і що суспільство дізнається і що в майбутньому покарають. Одне з місць, де можна знайти постраждалих, – в поліції. Ми коли там працювали – ми допомагали журналістам. Бо розуміли важливість висвітлення цієї теми", – продовжила Ткач.

Катрина Бороздіна

Однак варто зауважити, що попри воєнний стан, Україна продовжує піклуватися про тих, хто цього найбільше потребує. Віцепрезидентка ГО "Ла Страда-Україна" Катерина Бороздіна та представник АО "Стратегічна адвокація" Сергій Руденко на тренінгу розповіли про важливу статистику та ознайомили журналістів із принципами поведінки з постраждалими від СНПК.

За словами пані Катерини, Україна – єдина держава, яка розробила стратегію допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), тому ЗМІ мають про це знати.

Віцепрезидентка ГО "Ла Страда-Україна" Катерина Бороздіна розповіла про діяльність громадської організації, яка функціонує вже понад 9 років.

Катрина Бороздіна

Зазначимо, що організація "Ла Страда Україна" з 2014 року забезпечує діяльність двох національних гарячих ліній: одну з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, та другу – для дітей та молоді.

Вона зазначила, що майже за 10 років, з 2014 року і до сьогодні, проведено багато змін в міжнародній спільноті саме щодо надання допомоги постраждалим. Так, в системі ООН введено спеціальне представництво, яке займається наданням допомоги постраждалим від сексуального насильства, і Україна єдина та перша держава, яка перебуваючи в стані війни, розробила план дій щодо надання допомоги постраждалим від СНПК.

"Жодна держава не мала такого досвіду, як ми. Ми теж певною мірою проходимо проби та помилки. Але на державному рівні є план заходів, який координується його виконання спеціальною структурою ООН і кожен суб’єкт в Україні, від міністерств до громадських організацій, виконують заходи, які там заплановані", – розповіла вона.

Сергій Руденко

Своєю чергою ще один спікер тренінгу адвокат та представник АО "Стратегічна адвокація" Сергій Руденко розповів, що в теми сексуального насильства з погляду закону є дві відповідальності: юридична та моральна.

"Якщо говорити про юридичні (ред. відповідальності), то наша Конституція захищає людину та унормовує поширення інформації відносно особистого та приватного життя людини. Якщо дивитися з норми кримінального законодавства, то в ньому передбачена стаття щодо порушення недоторканності приватного життя. У тому числі там є зазначення щодо поширення інформації про приватне життя", – поділився пан Руденко.

Адвокат зазначив, що у даній статті є примітка: вона не поширюється на представників ЗМІ, якщо дані ЗМІ поширюють інформацію або ретранслюють її як інформацію щодо вчинення злочину.

шеф-редакторка інформаційного порталу ''СтопКор'' Марина Тітова

Ініціаторка та співорганізаторка тренінгу – шеф-редакторка інформаційного порталу "СтопКор" Марина Тітова.

Наприкінці тренінгу всім слухачам вручили сертифікати про проходження навчання.

В Києві відбувся захід «Прозорість і права людини»

Антикорупційні дні-2023: СтопКор взяв участь у дискусії з прозорості бізнесу і захисту прав людини

Подія приурочена до Міжнародного дня боротьби з корупцією та Міжнародного дня прав людини

Нагадаємо, що 13 грудня у столичному інноваційному парку UNIT.City відбулася масштабна подія – фестиваль малого та середнього бізнесів GET Business Festival. На заході виступило понад 70 спікерів, які працюють у сферах маркетингу, digital, PR, цифрових технологій, e-commerce і фінансів. На кейсах власних компаній вони розповіли про труднощі роботи під час війни та процеси адаптації до сьогоднішніх екстремальних умов.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!

Інші новини

Британія радить своїм громадянам уникати будь-яких поїздок до України , — сайт британського уряду

Британія радить своїм громадянам уникати будь-яких поїздок до України , — сайт британського уряду

Виняток британського уряду стосується Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Львівської, Волинської, Рівненської та Житомирської областей