Наприкінці січня 2024 року Велика палата Верховного Суду прийняла постанову у справі про додаткові тендерні угоди з постачання електроенергії. Через це багато постачальників вже отримали свіжі позови щодо підвищення вартості угод за попередні роки із вимогою повернути різницю в грошовому еквіваленті. Зважаючи на це, київський активіст, який зібрав відповідні доказові матеріали, звернувся до Офісу Генпрокурора. Він вимагає, щоб Генпрокуратура перевірила закупівлі світла її підлеглими.
Після нещодавнього розслідування СтопКору, яке стосувалося наслідків скандальної постанови Верховного Суду щодо тендерних закупівель, столичний активіст звернувся до Офісу Генерального прокурора України із заявою. У ній киянин вимагає перевірити та притягнути до відповідальності самих прокурорів та суддів за аналогічні угоди.
Варто нагадати, що йдеться про те, як наприкінці січня Верховний Суд України задовольнив касаційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури. В ній обвинувальний орган вимагав визнати протиправними додаткові угоди на закупівлю електроенергії Спецзагіном ДСНС та компенсувати зростання ціни коштом постачальника.
Адепти Феміди погодились з аргументами позивача, зафіксувавши його правоту в постанові № 922/2321/22 від 24 січня 2024 року.
Врешті цей документ "розв’язав прокуратурі руки" та надав механізм для чисельних позовів. Як з'ясувалося, справа саме в неоднозначності Закону України "Про публічні закупівлі" за версією змін 2020 року.
В ньому позначено, що протягом угоди на постачання товару його вартість не можна підіймати більш ніж на 10%. Проте сам закон не уточнював, чи ліміт підвищення стосується однієї додаткової угоди, або загальної вартості договору.
Зважаючи на всі вище зазначені факти, найбільш вразливими в контексті цієї ситуації та прогалині у законі були постачальники енергоресурсів (світла, газу, палива тощо) через значні коливання цін на їхній товар.
Наприклад, протягом 2020 року первинна вартість світла зросла у понад 2 рази. При цьому енерготрейдери укладали з бюджетниками річні угоди, а кіловати закупляли раз на місяць через особливості ринку. Тому постачальники протягом 2020 року укладали низку додаткових угод, намагаючись наздогнати цінові коливання.
Здійснюючі ці дії, вони спирались на трактування закону юристами, офіційні роз’яснення Мінекономіки та навіть актуальні на той час рішення того ж Верховного Суду. Всі вони одностайно підтверджували: підвищувати ціну на товар можна неодноразово, але не більше ніж на 10% за раз. Таким чином лише по електроенергії з 2020 до 2022 рік було укладено додаткових угод з бюджетниками на загальну суму близько 20 млрд грн.
Врешті, отримавши нову постанову Верховного Суду, обласні прокуратури ініціювали цілу хвилю позовів по різних регіонах України. Вони вимагають від постачальників повернути різницю між первинною вартістю угод з бюджетниками (+10%) та остаточною. При цьому, окрім енерготрейдерів позови вже отримують й продавці палива.
Здебільшого йдеться про гравців ринку середньої та дрібної ланок. Та варто зазначити, що зазначені додаткові угоди підписувались за погодженням представників замовника і ця практика була поширена на абсолютно всі держоргани та комунустанови. В тому числі і прокурорами і самим Верховним Судом.
Враховуючи це, київський активіст днями написав заяву до ГПУ, в якій перелічив декілька подібних прикладів із Prozorro. Він розшукав додаткові угоди на купівлю електроенергії Чернігівською, Херсонською, Івано-Франківською, Полтавською обласними прокуратурами та Верховним Судом, які протягом року значно перевищували ті самі 10%.
Активіст вимагає подати позови на компенсацію бюджетних витрат та відкрити кримінальні провадження проти посадових осіб прокуратури й ВСУ, які підписували відповідні документи, чим у контексті постанови № 922/2321/22 завдали збитків бюджету.
Що на це відповість Офіс ГПУ – журналісти СтопКору розкажуть вже найближчим часом у другій частині розслідування. Зауважмо, що паралельно все більше обертів набирає й супротив постачальників електроенергії, які стали першими жертвами скандальної постанови. Тож далі обов’язково буде.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що підготовка до нового опалювального сезону потребує понад 1 млрд доларів США, але Україна не має таких коштів. Зважаючи на це, наразі Україна розглядає різні варіанти фінансування в підготовці до опалювального сезону, зокрема й підвищення тарифів на світло.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому Telegram-каналі та Facebook!