ПідтриматиРусский

Космічні зарплати, збитки на мільярди і забудова наукових земель: що відбувалось у НАН при Загородньому

9 жовтня НАН України обиратиме нового президента — між Анатолієм Загороднім і Богданом Данилишиним, на тлі проблем із неефективним управлінням майном, низькими доходами науковців і сумнівним використанням величезних державних ресурсів Академії.

Дмитро Слободяник
Дмитро Слободяник

Журналіст, редактор

Секрети НАН України

Каденція Загороднього вже увійшла в історію скандалами, що ширяться у медіа. Аудити Державної аудиторської служби та Рахункової палати зафіксували мільярдні збитки, сумнівні інвестугоди, втрату державного майна і відсутність прозорого управління.

Повідомлення про аудит НАНУ Рахунковою палатою

Але уже 9 жовтня цього року відбудуться знову вибори президента НАНУ. За інсайдерською інформацією на цю посаду претендують діючий президент Анатолій Загородній і людина, яка також походить із системи до НАНУ - Богдан Данилишин. Тож ці вибори стають більше ніж формальністю — вони визначать, чи отримає Академія шанс на "перезапуск", чи й далі залишатиметься так званим символом занепаду й втрат.

Верховна Рада створює ТСК щодо НАНУ

А от щодо теперішнього і попереднього керівництва Національної академії наук України, то "допрацювалися" так, що у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Постанови № 14077 від 26 вересня 2025 року про створення тимчасової слідчої комісії, яка має перевірити діяльність низки державних структур, зокрема й Національної академії наук України.

У результаті, структура, що мала б бути символом інтелектуальної еліти, перетворилася на приклад корупційних практик. І це — безпрецедентний крок. Уперше за роки незалежності парламент створює ТСК для розслідування діяльності Академії наук. Для установи, яка мала б бути символом інтелектуальної еліти держави, це — відверта репутаційна катастрофа.

Але причиною розслідування стали не лише скандали з землею та забудовами, а й фінансові перекоси всередині самої структури. Таким чином, створення ТСК у парламенті — не лише спроба дати політичну відповідь на скандали навколо Академії, а й нагода показати суспільству масштаби проблеми: від втрати державних активів і землі до соціальної несправедливості у фінансовому забезпеченні вчених. У науковій спільноті це вже називають "ганьбою для всієї Академії": інституція, яка мала б бути гарантом інтелектуальної незалежності України, перетворилася на приклад корупційних практик та системної нерівності.

І уже ТСК може стати для Академії своєрідним "моментом істини": або буде проведене очищення й реформа, або НАНУ остаточно втратить довіру суспільства.

Мільйонні доходи топ-чиновників НАНУ на тлі низьких зарплат науковців

Тож Поки більшість науковців Національної академії наук України (НАНУ) працюють фактично на половину ставки, витримуючи дефіцит фінансування та складні умови досліджень, керівництво академії отримує мільйонні доходи та має значні матеріальні активи.

Яскравий приклад — Елла Лібанова, член Президії НАНУ та директор Інституту демографії. За відкритими даними її доходи виглядають так:

від НАН України — 842 000 грн;від Інституту демографії (за сумісництвом) — 289 000 грн;від Інституту економіко-правових досліджень, який підконтрольний їй як академіку-секретарю, — 121 000 грн;гонорари з Інституту демографії — 377 000 грн.Разом це — понад 1,6 млн грн доходу на рік. І подібні цифри можна знайти й у деклараціях інших членів Президії.

А тому мабуть і не дивно, що уже під час війни пані Лібанова змогла отримати ще одну земельну ділянку у 2023 році та купити у 2024 році другий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2023 року випуску за 1 641 800 грн. Хоча мала вже у власності GMC SAVANA 2013 року випуску придбаний у 2021 році за 787 653 грн.

Дані про автотранспорт з декларації Лібанової Елли

Та незважаючи на такі витрати Елла Лібанова має майже два мільйони на банківських рахунках, плюс ще й готівкою в українській та іноземній валюті

Дані про наявні кошти з декларації Лібанової Елли

Ректор НАНУ Богданов Вячеслав Леонідович також задекларував понад 973 тис. грн доходу від НАНУ, також від Інституту механіки отримав 122 тис. грн., і від Державної установи "Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів НАН України" ще 132 087 грн. І от разом за рік заробив більше 1 200 000 гривень, за місяць зарплата становила десь біля 102 тис. грн.

Дані про заробітну плату з декларації Вячеслава Богданова

Віце-президенти Пирожков Сергій Іванович та Рафальський Олег Олексійович мають доходи від НАНУ близько 980 тис. грн. Пирожков додатково отримує понад 162 тис. грн від Інституту демографії та 282 тис. грн від Торговельно-економічного університету, а також володіє двома квартирами.

Дані про власність з декларації Сергія Пирожкова

Його дружина Томіна Юлія Олексіївна має два автомобілі, до того ж, один з них TOYOTA CAMRY 2019 року випуску жінка купила у липні 2022 року за 744 377 грн. Тобто на початку повномасштабного вторгнення, коли усі донатили на ЗСУ, дружина науковця купує автомобіль більш ніж за півмільйона.

Олег Рафальський отримав також 450 тис. грн від Інституту політичних та етносоціальних досліджень та задекларував понад 100 земельних ділянок на Кіровоградщині площею з півсела, якщо не ціле. І тому мабуть не дивно, що дружина Антоніна Рафальська є співзасновницею СТОВ "СТЕПАГРО".

Дані про власність з декларації Олега Рафальського

Порахувавши усі заробітні плати пана Рафальського, основу і за сумісництвом, отримуємо 1 607 590 грн, в місяць майже 134 тис. гривень.

Тобто виходить так, що керівництво НАНу концентрує значну фінансову та матеріальну вигоду, включаючи квартири, будинки, земельні ділянки та транспорт. Водночас більшість науковців працює на 0,2–0,5 ставки, отримуючи мізерні заробітки для підтримки наукової діяльності. Адже зарплата звичайного наукового співробітника в Україні досить низька. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов:

"Середня зарплата – близько 12-15 тисяч гривень. Але є різні ситуації, різні лабораторії, інститути, де багато міжнародних грантів, проєктів з бізнесом. Там рівень зарплат може бути суттєво вищий", – зазначив він.

Ці дисбаланси підкреслюють системну проблему академії: ресурси розподіляються непропорційно, а реальна наукова робота залишається недофінансованою. Ситуація ставить під сумнів ефективність управління та прозорість академічної інституції в умовах, коли українська наука бореться за виживання та розвиток.

Скромна декларація і прихована розкіш: як президент НАН України Загородній "забув" про елітну квартиру

Отож, якщо подивитись на щорічну декларацію Анатолія Загороднього за 2024 рік, то бачимо, що він розжився квартирою більш ніж за 5 млн. гривень.

Дані про власність з декларації Анатолія Загороднього

Але і це ще не все. Додаткової інтриги ситуації додає той факт, що забудовником комплексу виступає компанія KSM-Group бізнесмена Сергія Копистири. Ця структура вже багато років отримує доступ до земель, що перебувають у користуванні НАН України.

Та й заробітна плата в НАН України — 860 206 гривень, за сумісництвом в інституті теоретичної фізики ім.М.М. Боголюбова НАНУ також науковець заробив 163 374 гривень. А ще гонорари:

Київський академічний університет— 16 430 гривень.

Центр оцінювання діяльності наукових установ НАНУ — 106 000 гривень.

Відділення цільової підготовки КНУ ім. Т. Шевченка при НАНУ) — 32 000 гривень.

Пенсія — 277 960 гривень.

Довічна плата за звання академіка (НАН України) — 61 344 гривень.

Дохід від відчуження нерухомого майна (від Репетій Л.Д.) — 1 569 780 гривень.

Дані про доходи з декларації Анатолія Загороднього

А всього разом— 3 086, 094 гривень.. Разом з дружиною Загородньою Валентиною Василівною мають заощадження в сумі 323 463 гривень., 4 107 євро, 900 доларів США.

Дані про власні кошти з декларації Анатолія Загороднього

Як бачимо, тільки одна зарплата з гонорарами в Загороднього склала 1 178 010 гривень, а це 98 167 гривень.

"Від "Кришталевих джерел" до Чабанів: як академічна земля перетворилася на джерело корупції

Проте це не єдиний скандал, що супроводжує Національну академію наук України. У 2024 році Держаудитслужба повідомила на своєму офіційному сайті, що Національна академія наук передала приватним забудовникам у Києві 116 га "золотої" державної землі.

Новини про результат аудиту НАН на сайті Державної аудиторської служби

Аудит показав, що за 20 років НАН України укладено 44 інвестиційні договори. Причому 20 з них — у період 2020-2023 років, саме у цей час Президентом академії є Анатолій Загородній.

Як пише видання "Твоє місто", перші інвестиційні угоди, які Національна академія наук України укладала з приватними забудовниками, виглядали досить привабливо: в обмін на державні земельні ділянки забудовники мали передавати Академії щонайменше 10% від площі зведених об’єктів. Передусім — квартири для науковців, які роками залишаються без власного житла.

Проте з часом умови угод різко погіршилися. Уже у 2023 році за деякими договорами НАНУ отримала лише 2% житлової площі. Це фактично означає, що державна земля в столиці віддається у приватні руки майже задарма — і без реального виконання зобов’язань перед науковими працівниками.

У Державній аудиторській службі констатують: багато інвестиційних проєктів залишаються нереалізованими, а обіцяні квартири так і не передані Академії. Показовий приклад — житловий комплекс "Кришталеві джерела".

ЖК ''Кришталеві джерела''

За умовами угоди НАНУ мала отримати 7676,66 кв. м житла (приблизно 152 квартири). Але навіть через 16 років після підписання контракту Академія досі не отримала обіцяне. При цьому будівництво останньої, 6-ї черги комплексу завершилося ще у ІІІ кварталі 2022 року.

Зараз ринкова вартість квадратного метра у цьому ЖК становить від 46 000 за метр квадратний. Це означає, що загальна сума невиконаних зобов’язань перед Академією сягає сотень мільйонів гривень.

Золоті сторінки: енциклопедії та словники вартістю 7 мільйонів від Академії наук

Але якщо подивитись на діяльність НАН України,то тут не землею однією. Відкривши реєстр тендерів бачимо, що під час війни можна витрачати мільйони на словники та енциклопедії. І все це у 2025 році.

Ось наприклад, в січні 2025 року здійснено закупівлю Словників української мови на 3 100 000 гривень.

Закупівля Словників української мови

І тоді ж придбано Енциклопедії сучасної України на 4 200 000 гривень.

Закупівля Енциклопедії сучасної України

Якось дивно виглядає, коли прості люди збирають на дрони, НАН України на 7 млн. закуповують словники та енциклопедії.

Наука втрат: аудит в НАНУ виявив збитки на мільярди

Поки українська наука бореться за виживання в умовах війни та хронічного недофінансування, аудит діяльності Національної академії наук України (НАНУ) за 2020-2023 роки виявив картину системної неефективності, яка призводить до потенційної втрати державних активів вартістю в мільярди гривень. За чотири роки Академія отримала з бюджету понад 21,4 мільярда гривень, але виявилося, що значна частина цих коштів іде на утримання структури, яка нездатна ефективно управляти ані своїми фінансами, ані безцінним майном.

Центральним об'єктом уваги аудиторів стала бюджетна програма 6541020 "Наукова і організаційна діяльність Президії НАН України", на яку за чотири роки було витрачено 512,2 мільйона гривень. Так от аудитори встановили, що НАНУ не спромоглася визначити ключові показники ефективності своєї роботи. Наприклад, одним із "продуктів" діяльності Президії є кількість прийнятих постанов. У 2021 році план за цим показником перевиконали на 38,8%, а у 2022-му – не виконали, досягнувши лише 82,5%. Проте аудит робить невтішний висновок: кількість паперових рішень ніяк не вплинула на якість управління. Вони просто існують, тоді як державне майно залишається беззахисним.

Найбільш кричущим прикладом безгосподарності є ситуація із земельними ділянками. З 454 ділянок, що перебувають у віданні НАНУ, на 50 досі не оформлено право постійного користування. А з 6239 будівель та споруд 1833 об'єкти не мають оформленого права власності. Це створює колосальні ризики втрати державних активів. Особливо шокує історія, що розгорнулася на території Національного природного парку "Голосіївський". Дві величезні ділянки лісового масиву "Теремки" загальною площею понад 91 гектар мали бути передані від Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена до Інституту еволюційної екології НАНУ ще з 2021 року.

Розташування ділянок лісового масиву ''Теремки''

Процес затягнувся на роки. А тепер урочище "Теремки" в Києві опинилося під загрозою забудови

Ділянка площею 8,03 га (кадастровий номер 8000000000:79:719:0026) зникла з Державного реєстру речових прав. Її розрахункова вартість – 193,7 мільйона гривень. Аудитори прямо вказують на ризик її повної втрати.

На іншу ділянку площею 83 га (кадастровий номер 8000000000:79:713:0014) досі не визначено ані власника, ані правокористувача. Це створює ризик втрати активу вартістю 1,44 мільярда гривень.

Іронія долі: поки Академія втрачає заповідні землі, поряд, на проспекті Академіка Глушкова, 42, ТОВ "УКРИНВЕСТ" активно зводить гігантський ЖК "Авеню 42" на землях Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ. Вартість переданих забудовнику ділянок та майна — щонайменше 180,8 мільйона гривень.

Статус ЖК ''Авеню 42''

За 7 років інститут так і не погодив, яку частку нерухомості отримає взамін, хоча за умовами інвестиційних договорів попередній розподіл площ мав бути оформлений додатковими угодами впродовж 30 днів після затвердження проектної документації (тобто до 25.07.2018). Натомість, замість квартир для науковців, інститут уклав 23 додаткові угоди, за якими в рахунок майбутнього житла отримав:

  • Ремонтні роботи (заміна вікон, покрівлі) на 5,62 млн грн.
  • Комп'ютерне обладнання на 1,15 млн грн.
  • Готівкові кошти на 1,02 млн грн.

Загалом майже 7,8 мільйона гривень були витрачені на поточні потреби замість житла. За ці гроші, за сьогоднішніми цінами, можна було б отримати 187 кв. м у новобудові — або 5 однокімнатних квартир для молодих вчених. Аудит підтверджує: це стала тенденція для інститутів НАНУ — міняти квадратні метри на ремонти, автомобілі та зарплати.

У 2021 році Президія вирішила ліквідувати підприємство ДП "Лікувально-профілактичний комплекс "Феофанія" і передати його майно Інституту еволюційної екології. Однак ліквідаційна комісія не спромоглася провести інвентаризацію та передачу. В результаті, колись відремонтовані приміщення з медичним обладнанням перетворилися на руїни. Втрачено унікальне медичне обладнання (апарати Cocon, medical jet, Boreal та інші) орієнтовною вартістю щонайменше 485,8 тисяч гривень.

На землях підприємства Державного автотранспортного підприємства (АТП НАНУ) виявлено 9 самочинно збудованих споруд загальною площею понад 1100 кв.м. А це місто Київ, де кожен клаптик землі не лише дорогий, а й цінний. До того ж ці споруди не стоять на балансі та ще й передані в користування стороннім особам. Крім того, підприємство під виглядом "відповідального зберігання" здавало приміщення в оренду, зокрема під автомийку та навіть для проживання невідомих осіб.

Самочинно збудовані споруди на землі НАН

До того ж Президія НАНУ, не проконтролювавши виконання власних рішень, фактично допустила передачу до Фонду держмайна двох важливих підприємств. ДНВП "АЛКОН-ТВЕРДОСПЛАВ" було передано разом із корпусом, що призвело до втрати активу. А Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини, діяльність якого є надзвичайно актуальною для держави сьогодні, також перейшов до ФДМУ. Тепер Академія пише листи до Кабміну з проханням повернути центр назад.

Як свідчить фінансовий аудит, Академія роками укладала інвестиційні договори на будівництво житла на своїх землях. Мета була благородною – залучення молодих вчених. Проте результат невтішний: із 44 укладених договорів завершено будівництво лише за 3-ма. Більшість проєктів заморожені, а цінні земельні ділянки на роки виведені з наукового обігу.

Висновки аудиту малюють гнітючу картину: величезна державна структура, що фінансується мільярдами з кишень платників податків, виявилася неефективним менеджером. Замість того, щоб зберігати та примножувати державне майно, Президія НАНУ видає сотні розпоряджень, контроль за виконанням яких відсутній. Як наслідок – Україна ризикує втратити не лише унікальні земельні ділянки, а й цілі наукові комплекси, відновити які буде неможливо.

Так от історія із прихованою нерухомістю Загороднього та "золотими" землями НАНУ оголює глибоку проблему: у час, коли країна бореться за виживання, державні ресурси, що мали б працювати на науку та розвиток суспільства, перетворюються на джерело прибутків для вузького кола можновладців і забудовників. А довіра до академічної спільноти підривається щоразу, коли замість підтримки науковців та військових потреб у центрі уваги опиняються багатомільйонні квартири, непрозорі угоди й розкіш, ретельно прихована у деклараціях.

Щодо діяльності НАНУ на чолі з Заболотним команда СтопКору надіслала запити до Національної академії наук України

Запит НАН України

та НАБУ . То ж Національне антикорупційне бюро України на запит ГО "СтопКор" повідомляє, що інформація про підстави початку чи хід досудового розслідування, а також дані щодо конкретних осіб є таємницею слідства й може розголошуватися лише з дозволу слідчого або прокурора. НАБУ також зазначає, що надання такої інформації неможливе, але це не означає ані підтвердження, ані спростування факту існування кримінального провадження.

Відповідь НАБУ

Нагадаємо, що команда СтопКору вже писала про те, як Господарський суд столиці відновив право держави на 30 гектарів зеленої зони, незаконно використаних Національною академією МВС та яку роль відіграє Андрій Северин у розгалуженій мережі конвертаційних центрів та нелегальних обмінників

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!

Інші новини