Азартні ігри в Україні вже п’ять років як офіційно легалізовані, та чи справді це зробило ринок прозорим? Попри реформи і зміни регуляторів, досить часто за фасадом ліцензованих онлайн-казино ховаються "сірі" схеми із P2P-шлюзами, фейковими медіа та маніпуляціями в генераторах випадкових чисел. Громадські активісти і журналісти фіксують дедалі більше звернень від військових і пересічних громадян, які "купились" на рекламний гачок онлайн-казино і букмекерів і втрапили в ігрову залежність та боргову пастку. Але питання щодо дієвого регулювання і справжньої сертифікації грального бізнесу досі залишаються риторичними.
Команда СтопКору спробувала розібратись, як функціонує сфера азартних ігор в Україні, хто й як контролює операторів і чому гравцям виграти практично нереально.
Легалізація азартних ігор: від очікувань до розчарувань
11 серпня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон, який легалізував 11 видів азартних ігор в Україні, включаючи онлайн-казино, з метою консолідації ринку та наповнення бюджету. Закон мав на меті вивести бізнес із тіні й забезпечити прозору регуляцію. Але на практиці легалізація зіткнулася з низкою викликів: недостатній контроль, непрозорість технічного регулювання, агресивна реклама, нелегальні схеми.
Сьогодні, на тлі війни та економічної вразливості частини населення, тема гральної залежності – лудоманії – стає питанням не просто соціальної, а національної безпеки.
Лише за приблизними оцінками, обсяги тіньового ринку в сфері азартних ігор в Україні вимірюються 10–15 млрд грн щомісяця – і лише невелика частина цих коштів сплачується до держбюджету.
Регулятором, покликаним приборкати цей ринок, мала стати Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). За даними аудиту Рахункової палати, ефективність податкового контролю в сфері грального бізнесу була вкрай низькою: лише до 0,9% донарахованих сум реально сплачено, а 94% донарахувань були скасовані судами. Крім того, КРАІЛ виконала лише 29% із 512 вимог щодо блокувань нелегальних сайтів, а з накладених 35,7 млн грн штрафів заплатили тільки 20,1%.
У підсумку серія гучних скандалів довкола КРАІЛ, зокрема затримання її голови Івана Рудого, продемонструвала глибоку корупціогенність структури. У 2025 році КРАІЛ ліквідували законом № 336-2025, передавши повноваження новій структурі. Але старі проблеми нікуди не зникли.
Лудоманія: залежність, з якою не борються належно
Лудоманія, або ігрова залежність – це хронічне психічне явище, яке руйнує життя залежних гравців та їхніх родин. Україна – не виняток: багато громадян страждають на цю форму залежності, але державна система реабілітації та профілактики практично не налаштована на масове охоплення.
Особливо вразливими є військовослужбовці, які перебувають у постійному стресі та психологічному тиску. Саме вони часто стають мішенню агресивного маркетингу грального бізнесу. 29 березня 2024 року військовий 59-ї бригади Павло Петриченко подав петицію, що зібрала понад 26 000 підписів, у якій звернув увагу на негативний вплив казино на військових у часи війни.
Як зазначають експерти, наслідки можуть бути катастрофічні: військові, потрапивши в боргову яму, можуть втратити психологічну стійкість та життєві ресурси, що створює небезпеку як для них самих, так і для їхніх підрозділів.
Держава мала б покладати на себе обов’язок захисту цих осіб, однак через слабкість регулювання ця відповідальність фактично делегована ринку, де домінує комерційна логіка.
Новий регулятор PlayCity: амбіції та перші кроки
21 березня 2025 року створено державне агентство PlayCity, що має замінити КРАІЛ. Його завдання — цифровізація процесів, мінімізація корупції, запуск системи онлайн-моніторингу, оновлення реєстру лудоманів, запровадження прозорих правил гри, виключення компаній із "російським слідом", контроль нелегального ринку.
Серед перших видимих дій – блокування акаунтів блогерів-мільйонників, що рекламували казино, штрафи інфлюенсерам. Але ці кроки – додатковий елемент, не головна частина контролю.
Як онлайн-казино обходять закон: рекламне маскування, шлюзи, фейкові медіа і P2P-платежі
Маскування під "онлайн-медіа" для реклами
В Україні закон суворо обмежує рекламу азартних ігор. Однак, попри це, є лазівка: зареєстровані онлайн-медіа, які мають обмежений доступ (тільки для осіб від 21 року), можуть легально поширювати такий контент.
Тож гральні оператори створюють десятки "липових" редакцій, вебсайтів, Telegram чи Viber-каналів, які формально зареєстровані як "онлайн-медіа", але фактично можуть виступати як прикриття для реклами казино чи букмекерів.
Використання блогерів та інфлюенсерів
PlayCity почав штрафувати блогерів-мільйонників за незаконну рекламу казино. Але операторам неважко перенести активність на нові акаунти, використовуючи спрощені коди або партнерські посилання, які не мають вигляд прямої реклами.
Ці "наживки" приваблюють аудиторію яскравими обіцянками виграшів, бонусів, "вільним входом" або навіть символічними сумами для старту – усе це з метою втягнути людей у гру.
P2P-шлюзи під час поповнення депозитів
Один із потенційно найнебезпечніших механізмів – P2P-платежі (перекази між фізичними особами). Гравцям пропонується поповнити депозит не з власної картки, а через іншу фізичну особу – часто це "партнер" чи "агент". Через такі схеми порушуються правила: закон зобов’язує поповнювати рахунок лише з власної картки, щоб ідентифікувати платника.
Такі схеми можуть використовуватися для приховування справжнього кінцевого бенефіціара, ухилення від сплати податків чи відмивання коштів.
Алгоритмічні маніпуляції та непрозорість RNG
Онлайн-система організатора азартних ігор включає ігрові слоти, які містять в собі генератор випадкових чисел (RNG) і відсоток виграшу (RTP) – ключові елементи, що визначають результат гри. Теоретично генератор випадкових чисел кожного ігрового слота має бути захищеним від втручання в його роботу, прозорим, сертифікованим, і оператор не повинен мати змоги втручатися у процес гри і визначення її результатів.
Але на практиці:
- Оператори чи розробники можуть закладати "режими" або "контрольні точки", коли RNG поводиться не зовсім випадково, залежно від певних умов (сума ставки, час, користувач)
- Показник ймовірного відсотку виграшу, опублікований на сайті оператора, може не відповідати реальному
- Через відсутність контролю з боку регулятора можливе несанкціоноване втручання в роботу RNG
У розвинених юрисдикціях міжнародні сертифікаційні лабораторії (eCOGRA, GLI, iTech Labs тощо) перевіряють справжність RNG і співвідношення RTP, але в Україні такої сертифікації ігрових слотів та он-лайн платформ організаторів немає. Таким чином, навіть легальні оператори можуть обманювати гравців, оскільки ні регулятор, ні сертифікаційні лабораторії не мають доступу до перевірки програмного забезпечення, за допомогою якого здійснюються азартні ігри.
Ідеться фактично про порушення прав гравців і введення в оману держави
До ВГО "Стоп корупції" звернулися громадяни, які повідомили, що під час гри на сайтах найвідоміших операторів їм запропонували поповнити депозит через P2P-шлюз. Заявники вбачають у цьому не лише порушення своїх прав, але й порушення Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", який прямо забороняє поповнення ігрових рахунків третіми особами.
Зібрані свідчення вказують на можливе використання схем для ухилення від сплати податків і відмивання коштів. Це збігається з інформацією, яка останнім часом поширюється у медіа, а також із висновками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, що 9 вересня 2025 року розглядала факти податкових порушень та легалізації коштів гральними компаніями. Крім того, один із членів ТСК офіційно звернувся до Генерального прокурора України із заявою про можливе ухилення від податків і легалізацію доходів злочинним шляхом.
Також у зверненнях громадян є відомості, які можуть свідчити про ознаки кримінальних правопорушень у роботі онлайн-казино. Йдеться про можливе несанкціоноване втручання у роботу ігрових систем, що підпадає під статтю 361 Кримінального кодексу України.
В умовах війни подібні випадки привертають особливу суспільну увагу. Скандали довкола ухилення від податків та "тіньових" схем операторів азартних ігор підривають довіру до ринку та створюють додаткові ризики для громадян, зокрема військовослужбовців.
Отримані від громадян скарги, інформація медіа та висновки парламентської ТСК утворюють цілісну картину: на ринку азартних ігор існують ознаки системних порушень, які потребують негайної реакції держави.
З огляду на це, ВГО "Стоп корупції" спрямувала офіційні запити:
- до легальних організаторів азартних ігор – із проханням пояснити порядок поповнення депозитів, наявність P2P-платежів, використання посередників, проведення сертифікації онлайн-системи, а також надати документи, що підтверджують заявлений відсоток виграшу (RTP);
- до регулятора PlayCity – із запитаннями про перевірки діяльності операторів, наявність проваджень проти операторів, механізми фіксації порушень гравцями, реагування на скарги та контроль RTP;
- до суб’єктів сертифікації, які визначені регулятором, із проханням підтвердити, чи проводили вони сертифікацію грального обладнання, онлайн-систем, RNG, перевірку RTP і захисту від несанкціонованого втручання.
Наразі чекаємо на відповіді і готуємо серію аналітичних розслідувань на тему прозорості грального бізнесу в Україні.
Що далі?
Азартні ігри в Україні, попри легалізацію, залишаються полем ризиків і непрозорості. Казино використовують схеми з P2P, маскування реклами під медіа, маніпуляції RNG – і без жорсткого контролю це стає бізнесом із перевагою над гравцем.
PlayCity має шанс змінити правила гри, але наскільки ефективно – залежить від здатності структури вимагати незалежних аудитів, забезпечити доступ до внутрішніх даних операторів, блокувати сумнівні фінансові схеми і реагувати на звернення громадян, а також від ефективності ДСОМ, яку регулятор обіцяє запустити вже найближчим часом і яка, зі слів регулятора, начебто має забезпечити повну прозорість ринку азартних ігор. Чи дійсно це так?
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook!