ПідтриматиРусский

НЕрідний дах над головою. Як модульні домівки у Львові замінили людям родинні стіни (фоторепортаж)

Українці, які тікали від російських ракет і втратили все, тепер шукають порятунок і спокій на землі, яку 20 років тому в Україні відвідав сам Папа Римський Павло ІІ 

Уляна Гаврилюк
Уляна Гаврилюк

Журналіст, редактор

Модульне містечко у місті Львові

Вони опинилися далеко від рідних домівок. Тікаючи від російських обстрілів, хапали з собою мінімум речей, розуміючи, що життя – найбільша цінність, яка може бути. Залишаючи свої домівки, які будували та на які збирали роками, люди не знали, що на них чекає в майбутньому. Головне – бути якомога далі від ворожих снарядів. Щодня мільйони українців відчувають біль та страждання, яких завдало їм російське вторгнення. Щонайменше 5 мільйонів українців нині зареєстровані як біженці в ЄС. Приблизно таку саму кількість станом на січень 2023 року становили й внутрішні переселенці. Хтось знімає житло в іншому місті, хтось приїхав на тривале гостювання до родичів, а хтось скористався можливістю, наданою новою українською реальністю. Тож сьогодні говоритимемо про переселенців, які нині мешкають у модульних містечках. "СтопКор" побував у найбільшому такому містечку Львова та поспілкувався з місцевими. Як там живуть люди, як вони тікали від війни та як облаштували побут у нових маленьких домівках – читайте у нашому репортажі.

Олена з дворічним сином на руках чи не вперше від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну почувається в безпеці. Наприкінці березня 2023 року її сім’я таки вирішила виїхати з Нікополя, що на Дніпропетровщині. Це прифронтове місто, будинок Олени – всього в декількох кілометрах від окупованої території. Ба більше, через річку рукою подати до Запорізької атомної електростанції. Більше року сім’я жила як на пороховій бочці. Час від часу забирали дворічного сина у село неподалік Нікополя. Але й там спокою не було. Росіяни щоночі гатили всіма видами боєприпасів по цивільних.

"Ми в селі ночували. А вдень до міста верталися. Село не так сильно обстрілювали. Від дитини не відходила. Має трошки стрес від цих вибухів", – розповідає Олена.

Врешті-решт остаточно вирішили вивезти сина у безпечне місце. За кордон родина не хотіла, а от Львів малюку, каже Олена, припав до душі. Звернулись до волонтерів, а ті направили до Центру підтримки. Там написали заяву, яку розглянула Львівська міська рада, і вже 24 березня заселилися у теплу і красиву домівку.

"Вже гуляли по місту. Каталися на автобусах, тролейбусах, трамваях. Всюди були. Тут тепло. Тут у нас все є. Одяг ми деякий привезли. А решта – все тут", – додає жінка.

Олена з родиною поселилась у модульному містечку, розташованому в одному зі спальних районів Львова. Це двоповерхові будівлі, зведені з металоконструкцій, але надійні і щільно утеплені. Всередині є все необхідне для життя: кухня, посуд, пральні машинки, санвузли, столи і окремі кімнати з двоярусними широкими ліжками.

В одній кімнаті можуть жити як двоє, так і четверо осіб. Та головна перевага цих будинків в тому, що люди виходять з кімнати не на вулицю, як це було у попередніх таких проєктах, а в загальний коридор. Так краще зберігається тепло.

Всього у модульному містечку може проживати до 1500 внутрішньо переміщених осіб.

"Станом на 27 березня ми мали цифру 800. Третина з них – це діти", – повідомляє Володимир Головатий, директор Центру соціальної підтримки Львівської міської ради.

Найбільше людей – з Харківської, Донецької та Луганської областей. Один з будинків ще не заселений. Кімнати тримають для переселенців, які проходять лікування в медзакладах Львова.

Отримати таку домівку у Львові не надто складно. Зі слів Володимира Головатого, якщо родина приїхала з прифронтових територій, найперше їй варто звернутися до будь-якого Центру надання адміністративних послуг і написати заяву. Її в найоперативніші терміни розглядає міськрада, і люди отримують ключі від новеньких апартаментів.

"Ми написали заяву. Нас зареєстрували. Прислали нам листа, де було вказано, що нас поставлено на чергу, очікуйте. Ми чекали, нам подзвонили, і ми ось день тому заселилися в нову, з новими меблями кімнату", – роз’ясняють процедуру заселення Лідія і Юлія з Харкова.

Проживати в модульному містечку безкоштовно можна до шести місяців. Далі договір переглядають. Якщо людям немає куди повертатися, його продовжують.

"В нас немає сортування по якихось критеріях. У нас всі українці. І всі, хто звертається за допомогою, всі її отримують", – додає Володимир Головатий.

Саме містечко збудоване за кошти Польщі та Великої Британії. Усі роботи з благоустрою проводили комунальні установи Львова. Їхню роботу днями оцінила Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.

"Всі українці і англійці разом. Британці відчувають це російське вторгнення. Я дуже пишаюся, що ми тут зробили, що ми зробили це модульне містечко. Це дуже важливо", – каже Мелінда Сіммонс.

Краєм ока зауважуємо, що навіть манікюр пані Мелінди Сіммонс демонструє всьому світу, що вона і її країна одностайно підтримують українців – він у синьо-жовтих кольорах, а українську жінка знає і розуміє з півслова.

З нею без проблем спілкуються жителі модульного містечка. Люди з Харкова, Нікополя вражені підтримкою закордону. Своє захоплення висловлює з посмішкою пані Людмила, яка приїхала з Лиману Донецької області. В містечку проживає разом з 80-річною мамою.

"Мені тут добре. Я поверталася додому. Але там лінія фронту проходить 12 кілометрів від міста, і були часто прильоти, і я повернулася сюди. Тут тепло, годують. У нас все є", – додає жінка і розповідає, що охоче допомагає тут по господарству. Ба більше, з приходом весни у мешканців містечка побільшає роботи, адже спеціально для них розіб'ють город, де люди вирощуватимуть свої овочі та зелень.

"Ми в цьому році будемо грядки висаджувати. Будемо мати і свою цибульку, і редиску. Бо люди звикли, що вдома є все своє. Тому робимо все можливе, аби люди почували себе в безпеці, аби почували себе гідно", – каже міський голова Львова Андрій Садовий.

З його слів, місто ще має невеликий резерв, аби утримувати такі модульні містечка. Всього в місті таких поселень чотири. Будівництва додаткових в планах поки немає, адже це наразі не є необхідним.

Модульні містечка для постраждалих від війни збудували у п'яти областях України. Усього – 20 містечок. Крім того, на Київщині для переселенців волонтери організували "безкоштовний магазин". Люди, які потребують допомоги, можуть прийти туди і отримати чи то одяг, чи засоби гігієни.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!

Інші новини

Одеська мерія відмовилась встановлювати погруддя герою, який підірвав разом із собою Генічеський міст

Одеська мерія відмовилась встановлювати погруддя герою, який підірвав разом із собою Генічеський міст

Одеська міськрада вирішила відмовити активістам у встановлені пам'ятки