Вони опинилися далеко від рідних домівок. Тікаючи від російських обстрілів, хапали з собою мінімум речей, розуміючи, що життя – найбільша цінність, яка може бути. Залишаючи свої домівки, які будували та на які збирали роками, люди не знали, що на них чекає в майбутньому. Головне – бути якомога далі від ворожих снарядів. Щодня мільйони українців відчувають біль та страждання, яких завдало їм російське вторгнення. Щонайменше 5 мільйонів українців нині зареєстровані як біженці в ЄС. Приблизно таку саму кількість станом на січень 2023 року становили й внутрішні переселенці. Хтось знімає житло в іншому місті, хтось приїхав на тривале гостювання до родичів, а хтось скористався можливістю, наданою новою українською реальністю. Тож сьогодні говоритимемо про переселенців, які нині мешкають у модульних містечках. "СтопКор" побував у найбільшому такому містечку Львова та поспілкувався з місцевими. Як там живуть люди, як вони тікали від війни та як облаштували побут у нових маленьких домівках – читайте у нашому репортажі.
Олена з дворічним сином на руках чи не вперше від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну почувається в безпеці. Наприкінці березня 2023 року її сім’я таки вирішила виїхати з Нікополя, що на Дніпропетровщині. Це прифронтове місто, будинок Олени – всього в декількох кілометрах від окупованої території. Ба більше, через річку рукою подати до Запорізької атомної електростанції. Більше року сім’я жила як на пороховій бочці. Час від часу забирали дворічного сина у село неподалік Нікополя. Але й там спокою не було. Росіяни щоночі гатили всіма видами боєприпасів по цивільних.
"Ми в селі ночували. А вдень до міста верталися. Село не так сильно обстрілювали. Від дитини не відходила. Має трошки стрес від цих вибухів", – розповідає Олена.
Врешті-решт остаточно вирішили вивезти сина у безпечне місце. За кордон родина не хотіла, а от Львів малюку, каже Олена, припав до душі. Звернулись до волонтерів, а ті направили до Центру підтримки. Там написали заяву, яку розглянула Львівська міська рада, і вже 24 березня заселилися у теплу і красиву домівку.
"Вже гуляли по місту. Каталися на автобусах, тролейбусах, трамваях. Всюди були. Тут тепло. Тут у нас все є. Одяг ми деякий привезли. А решта – все тут", – додає жінка.
Олена з родиною поселилась у модульному містечку, розташованому в одному зі спальних районів Львова. Це двоповерхові будівлі, зведені з металоконструкцій, але надійні і щільно утеплені. Всередині є все необхідне для життя: кухня, посуд, пральні машинки, санвузли, столи і окремі кімнати з двоярусними широкими ліжками.
В одній кімнаті можуть жити як двоє, так і четверо осіб. Та головна перевага цих будинків в тому, що люди виходять з кімнати не на вулицю, як це було у попередніх таких проєктах, а в загальний коридор. Так краще зберігається тепло.
Всього у модульному містечку може проживати до 1500 внутрішньо переміщених осіб.
"Станом на 27 березня ми мали цифру 800. Третина з них – це діти", – повідомляє Володимир Головатий, директор Центру соціальної підтримки Львівської міської ради.
Найбільше людей – з Харківської, Донецької та Луганської областей. Один з будинків ще не заселений. Кімнати тримають для переселенців, які проходять лікування в медзакладах Львова.
Отримати таку домівку у Львові не надто складно. Зі слів Володимира Головатого, якщо родина приїхала з прифронтових територій, найперше їй варто звернутися до будь-якого Центру надання адміністративних послуг і написати заяву. Її в найоперативніші терміни розглядає міськрада, і люди отримують ключі від новеньких апартаментів.
"Ми написали заяву. Нас зареєстрували. Прислали нам листа, де було вказано, що нас поставлено на чергу, очікуйте. Ми чекали, нам подзвонили, і ми ось день тому заселилися в нову, з новими меблями кімнату", – роз’ясняють процедуру заселення Лідія і Юлія з Харкова.
Проживати в модульному містечку безкоштовно можна до шести місяців. Далі договір переглядають. Якщо людям немає куди повертатися, його продовжують.
"В нас немає сортування по якихось критеріях. У нас всі українці. І всі, хто звертається за допомогою, всі її отримують", – додає Володимир Головатий.
Саме містечко збудоване за кошти Польщі та Великої Британії. Усі роботи з благоустрою проводили комунальні установи Львова. Їхню роботу днями оцінила Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.
"Всі українці і англійці разом. Британці відчувають це російське вторгнення. Я дуже пишаюся, що ми тут зробили, що ми зробили це модульне містечко. Це дуже важливо", – каже Мелінда Сіммонс.
Краєм ока зауважуємо, що навіть манікюр пані Мелінди Сіммонс демонструє всьому світу, що вона і її країна одностайно підтримують українців – він у синьо-жовтих кольорах, а українську жінка знає і розуміє з півслова.
З нею без проблем спілкуються жителі модульного містечка. Люди з Харкова, Нікополя вражені підтримкою закордону. Своє захоплення висловлює з посмішкою пані Людмила, яка приїхала з Лиману Донецької області. В містечку проживає разом з 80-річною мамою.
"Мені тут добре. Я поверталася додому. Але там лінія фронту проходить 12 кілометрів від міста, і були часто прильоти, і я повернулася сюди. Тут тепло, годують. У нас все є", – додає жінка і розповідає, що охоче допомагає тут по господарству. Ба більше, з приходом весни у мешканців містечка побільшає роботи, адже спеціально для них розіб'ють город, де люди вирощуватимуть свої овочі та зелень.
"Ми в цьому році будемо грядки висаджувати. Будемо мати і свою цибульку, і редиску. Бо люди звикли, що вдома є все своє. Тому робимо все можливе, аби люди почували себе в безпеці, аби почували себе гідно", – каже міський голова Львова Андрій Садовий.
З його слів, місто ще має невеликий резерв, аби утримувати такі модульні містечка. Всього в місті таких поселень чотири. Будівництва додаткових в планах поки немає, адже це наразі не є необхідним.
Модульні містечка для постраждалих від війни збудували у п'яти областях України. Усього – 20 містечок. Крім того, на Київщині для переселенців волонтери організували "безкоштовний магазин". Люди, які потребують допомоги, можуть прийти туди і отримати чи то одяг, чи засоби гігієни.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!