Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив про плани оновлення однієї з ключових транспортних артерій міста. За його словами, у 2026 році міська влада має намір повністю переасфальтувати міст через річку Бистриця Солотвинська на вулиці Галицькій. Сумнозвісний об’єкт добре відомий місцевим жителям як "Міст на Пасічну".
Новий Галицький міст на Пасічну в Івано-Франківську, який ввели в експлуатацію у березні 2026 року, побудований як залізобетонна переправа через річку Бистриця Солотвинська. Будівництво протяжністю 324 метри тривало 8 років, включаючи зведення розв'язки, під'їзних доріг та асфальтування самого мосту. У бюджеті Івано-Франківської громади на нинішній рік передбачили 75 мільйонів гривень на поточні ремонти доріг, зокрема й на мості.
Водночас, як пише Суспільне, франківські водії скаржаться на вибоїни, що виникли на основних автошляхах міста й на Пасічнянському мості, а також на затори, спричинені станом доріг та ремонтами на них.
"Міст просто в жахливому стані. У суботу (21 лютого — ред.) його ремонтували, але якось не видно зовсім, де саме. Пан мер публікації робив активно, що ремонтують. Але в понеділок ситуація не змінилася. Це — жах. Дві години їдеш в один бік на роботу, дві години — в інший. Замість пів години, як раніше", — говорить одна з водійок.
"Їхав з Пасічної 35 хвилин, щоб заправитися тут, на заправці (біля моста — ред.) Там дуже великі ями. Це добре, що авто велике, легше їхати. А з маленькою машиною що робити? Дитину в школу, зі школи. Це — абсурд", — сказав інший автомобіліст.
Як вказують експерти, історія з мостом на Пасічну в Івано-Франківську — це типовий приклад управлінського хаосу.
Проєкт стартував ще у 2017 році як типовий інфраструктурний об’єкт: міст, під’їзна дорога та транспортна розв’язка. Спершу містянам обіцяли швидке виконання, проте внаслідок отримали будівництво, що розтягнулося майже на десятиліття, із суттєво збільшеним бюджетом і лише частково завершеним результатом.
Фінансова частина розвивалася за тим самим сценарієм. Початковий кошторис видавався адекватним, але згодом почалися численні коригування, додаткові роботи та перегляди вартості. У підсумку витрати перевищили 800 млн грн і продовжували зростати. Такий розвиток подій більше схожий на закономірність: спершу запропонувати нижчу ціну, а потім поступово збільшувати фінансування через уточнення. Поділ проєкту на окремі черги лише посилив цей ефект — кожен етап мав власний тендер, що ускладнювало контроль і створювало сприятливі умови для непрозорих схем, навіть якщо формально все відповідало процедурам.
Щодо підрядників, ситуація теж викликає питання. Основні роботи виконували кілька компаній, серед яких фігурують ПБС (відома своїми позиціями в регіональних інфраструктурних тендерах) та "Адамант", яку пов’язують із Денисом Комарницьким. Саме такі гравці зазвичай беруть участь у проєктах, де важливі не лише технічні можливості, а й налагоджені зв’язки. Загальна схема має типовий вигляд: пов’язані компанії отримують контракти, проєкт дробиться на частини, кошториси переглядаються, строки затягуються — і кожен етап приносить додатковий прибуток.
Окремо варто відзначити менеджмент, який у цьому випадку також слабкий на вигляд. Міський голова Руслан Марцінків радше виступає як комунікатор, ніж як керівник процесу. Замість чіткого контролю звучать постійні обіцянки на кшталт "ще трохи", "майже готово", "скоро відкриємо". Внаслідок комунікація підміняє реальний прогрес. До того ж заздалегідь занижені очікування — мовляв, навіть після завершення об’єкт не вирішить проблему заторів — дозволяють зменшити критику у разі слабкого ефекту.
Його профільні заступники, зокрема Михайло Смушак та Ігор Фрич, мали б забезпечувати операційне управління. Проте публічної персональної відповідальності за строки, бюджет і підсумковий результат фактично не видно. Ніхто чітко не окреслив дедлайни, ризики та відповідальних осіб. Натомість формується розмита колективна відповідальність, де всі залучені, але конкретних відповідальних немає. Такий підхід нагадує управління "по ситуації", але з дуже значними бюджетами.
Показовим є і фінал: міст офіційно відкрили, однак повноцінна інфраструктура ще не завершена — під’їзди та розв’язка залишаються в процесі будівництва. Це має вигляд здачі продукту без ключових елементів із одночасним звітом про успіх. Формально проєкт реалізовано, але його реальний ефект обмежений або відсутній. Старий міст залишається у проблемному стані, затори не зникли, а новий об’єкт поки не забезпечує очікуваного результату.
Нагадаємо, що журналісти СтопКору раніше звернулися із офіційним запитом до голови Івано-Франківської міської ради у зв’язку з інформацією від мешканців громади про ймовірне неефективне використання бюджетних коштів, передбачених на прибирання та поточний ремонт доріг, а також на облаштування й модернізацію споруд цивільного захисту.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
