Сьогодні, 19 квітня, у Києві пройшла прощальна церемонія з українським військовим та активістом Павлом Петриченком, який загинув на фронті.
До Михайлівського собору провести в останню путь сержанта 59 бригади прийшли рідні, друзі та знайомі.
Прощання у Михайлівському соборі розпочалося о 12 годині. Воно тривало майже дві години через те, що прийшло багато людей. Зокрема, прийшли попрощатися родичі, друзі, побратими, колеги з волонтерського фонду, в якому він працював на початку повномасштабного вторгнення РФ. А також ті, з якими брав участь в громадських ініціативах.
Петриченко загинув під час виконання бойового завдання 15 квітня на Донеччині.
До війни сержант Петриченко був проєктним менеджером, учасником громадських ініціатив, організатором акцій проти свавілля правоохоронців.
Друзі і знайомі розповідають, яким він був.
"Прямолінійний та чесний. Казав, що ми ж хочемо насправді дуже простої речі – щоб люди тут, нарешті, зажили гідно. Що люди мають право на гідність та щастя після всього цього. Що Путін – це абсолютне зло. Не можна йому підкорятись, не можна з ним домовлятись", - розповідає Костянтин Батозський, політолог та очільник ГО "Розвиток Приазов'я".
Вони з Павлом дружили багато років. Разом організовували акції "Хто замовив Катю Гандзюк", працювали у фонді Сергія Притули.
"Паша був одним з тих, хто допоміг мені за 1,5 місяця довести цей фонд зі статусу "3 людини" до статусу "інституційна спроможність", - говорить про здібності Павла Сергій Притула.
У березні 2022 року він ще працював над волонтерськими проєктами, а у квітні 2022 пішов у ЗСУ.
"У ЗСУ я хотів піти ще на початку лютого. Я не хотів волонтерить, відверто кажу… я не воював з 2014 по 2022 рік, і було якесь моральне переконання, що от тепер мій час піти на війну", - говорив Павло в інтерв’ю виданню lb.ua.
Петриченко воював у складі 59 окремої мотопіхотної бригади. Звільняв Херсонщину, потім боронив Донбас.
Якби не війна, говорив він у 2022-му, нізащо б не став військовим.
"Мені 30 років, в мене вища освіта – не військова, і починати зараз в армії простим солдатом, виконувати накази, навіть правильні, – мене б це не задовільнило. Але зараз війна, і ми повинні воювати, виконувати накази, робити спільну справу. Цивільні мають прийти у військо і навчитись тому, що вміють робити військові. Тому що в нас немає сотень тисяч кадрових військових", - говорив Павло.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому Telegram-каналі та Facebook!
