Цей тиждень може стати вирішальним для політичного майбутнього Віктора Орбана. Уже 12 квітня в Угорщині відбудуться парламентські вибори, які визначать не лише баланс сил у країні, а й подальшу роль Будапешта у відносинах з Україною та Європейським Союзом.
Протягом останніх років саме Угорщина регулярно гальмувала євроінтеграційні процеси України, блокувала окремі рішення ЄС і демонструвала жорстку, часто відверто антиукраїнську риторику. І в центрі цієї політики — Віктор Орбан, який перебуває при владі з 2010 року (з короткою перервою раніше) і вже понад десятиліття формує політичний курс країни.
Сьогодні ж його позиції на вигляд менш стабільні, ніж будь-коли.
Останні соціологічні дані показують зростання підтримки опозиційної партії "Тиса" на чолі з Петером Мадяром. У низці опитувань вона випереджає партію Орбана "Фідес" із помітним відривом. І це вперше за тривалий час створює реальну інтригу: чи не стане Орбан після 12 квітня політичним аутсайдером — або навіть, у жорсткішому формулюванні, "політичним трупом"?
Втім, такий сценарій — лише один із можливих.
Сценарій перший: Орбан утримує владу
Попри падіння рейтингів, повністю списувати Орбана зарано. Виборча система Угорщини, зокрема одномандатні округи, залишає йому шанс утримати більшість навіть за нижчої загальнонаціональної підтримки.
У цьому випадку курс країни навряд чи зміниться. Антиукраїнська риторика залишиться інструментом внутрішньої політики, а тема України — аргументом у переговорах із Брюсселем. Для Києва це означає продовження знайомої реальності: блокування рішень, затягування процесів і постійний політичний тиск.
Сценарій другий: перемога опозиції
У разі перемоги "Тиси" Петера Мадяра Угорщина, ймовірно, спробує перезавантажити відносини з ЄС. Новий уряд буде змушений зосередитися на внутрішній стабілізації та відновленні довіри з боку Брюсселя.
Для України це не означає миттєвого "розвороту на 180 градусів". Але тональність може змінитися: українське питання перестане бути постійною мішенню внутрішньої політики. Замість конфронтації з’явиться простір для прагматичної співпраці — зокрема в економіці, логістиці та відбудові.
Сценарій третій: Орбан програє — але не йде
Найбільш складний варіант — коли Орбан втрачає формальну більшість, але зберігає достатню підтримку для формування коаліції. Зокрема, з праворадикальними силами, які виступають за вихід Угорщини з ЄС і НАТО.
У такій конфігурації політика Будапешта може стати ще більш жорсткою і менш передбачуваною. Антиукраїнська лінія не зникне — навпаки, вона може посилитися як частина коаліційного компромісу.
Проблема не лише в Орбані
Головне питання цих виборів — не тільки доля одного політика.
Останні роки показали, що Угорщина фактично виконувала в Європейському Союзі роль "поганого поліцейського" щодо України. Через Будапешт зручно було блокувати рішення, затягувати переговори або тестувати реакцію Києва й Брюсселя без прямої відповідальності ключових гравців.
І Орбан в цій ролі був ефективним не тому, що він настільки сильний, а тому що така модель була вигідна частині європейських еліт.
Це означає, що навіть у разі його поразки сама функція нікуди не зникне. У європейській політиці завжди буде хтось, хто гратиме роль скептика або опонента.
І якщо не Угорщина — це може бути інша країна.
Що це означає для України
Для України ключовий висновок простий: ризики не зникають — вони трансформуються.
Зміна влади в Угорщині може знизити рівень напруженості, але не гарантує автоматичного партнерства. А збереження Орбана або його повернення через коаліції означає продовження або навіть посилення нинішнього курсу.
Тому стратегія Києва має залишатися незмінною: не емоції, а прагматизм.
Україні потрібні робочі відносини із сусідами — незалежно від того, хто саме перебуває при владі в Будапешті.
Бо в геополітиці важливі не симпатії.
А інтереси.
Нагадаємо, ми вже писали, що ЄС готує сценарії на випадок перемоги Орбана на виборах.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook !
Допоможи зламати корупційні схеми – прийшли сигнал у чат-бот .