Лише з допомогою одного туроператора за кордон вже злітали щонайменше 10 тисяч українців. Які напрями є найбільш популярними та безпечними? Куди летіти можна, а куди потрапиш хіба що приватним літаком? Як виглядає шлях туриста – від приїзду в аеропорт “Бориспіль” до повернення додому? Про все це “СтопКор” поговорив з генеральним директором одного з найбільших туроператорів країни Tez Tour Сергієм Буртином.
- Сьогодні для українців дуже актуальна тема польотів. Куди вони можуть літати, які зони відкриті та наскільки безпечно відвідувати інші країни?
- Якщо коротко – невелика кількість країн відкрита для подорожей. Вони усі зазначені на сайті МЗС України. Із масових напрямків – це Туреччина, Єгипет та Албанія.
- Тобто 3 країни? Хоча перелік набагато більший.
- Так. Але якщо немає авіасполучення або воно обмежене, то полетіти туди немає можливості. Або ж з такими труднощами, що і не захочеш. Тому бажано надавати перевагу подорожам Україною. Хоча навіть тут є проблеми – червоні зони.
Єгипет, Туреччина, Албанія та Хорватія – перевірені напрямки
- Яка природа цих труднощів? Якщо якась країна відкрита для України, то чому летіти виходить важко?
- Тому що насамперед це бізнес. Авіакомпанії планують свою політну програму, ставлять свої регулярні або чартерні рейси. Вони мають бути впевненими, що їхні салони заповнять на 70-80%. Але якщо такого відчуття немає, тоді ці рейси ніхто не поставить. Адже це – прямі збитки, які ніхто не компенсує. Це достатньо відчутний удар.
- Тобто якщо у авіаперевізників немає попиту, то немає і пропозицій?
- Це певна взаємна дія, бо тут існує ланцюг операторів. Якщо є взаємний інтерес, то тут беруть участь 3 суб’єкти. Клієнт хоче туди летіти і оператор розуміє, що є певна кількість клієнтів, яких він може відправити. Авіація розуміє, що оператор гарантовано заплатить. Тоді все складається. Якщо одну ланку з ланцюга прибрати, тоді все не спрацює.
- Наскільки безпечно зараз летіти за цими трьома напрямками: Туреччина, Єгипет та Албанія?
- Статистика показує, що це безпечно. Бо в них рівень заражених нижчий, ніж в Україні. Все залежить від статистики насправді. От їхня статистика поки що позитивна, тому можна. Але ніхто не виключає, що щось через деякий час може змінитися, на жаль. І у нашому бізнесі дуже важко працювати у таких умовах, у невизначеності, коли не розумієш, що буде завтра. Бо турист може купити продукт, як наприклад, певний готель, а він не відкриється чи турист не полетить.
П'ять осіб не вилетіли через позитивний тест на коронавірус
- Тобто якщо летіти у «відкриту» країну, але авіаперевізник не пропонує рейси, тоді єдиний варіант – приватний політ?
- Так.
- Скажіть, будь ласка, конкретно у випадку з вашим туроператором та турагентствами, з якими ви співпрацюєте, чи були випадки, коли українців повертали?
- У нашому випадку не було. У нас існують страхування від невиїзду, від COVID. Нині, наскільки я пам’ятаю, то у нас за цим видом страхування не вилетіло 5 осіб.
- Що з ними сталося?
- Температура, позитивний аналіз. Вони просто скористалися умовами цього страхування. Відповідно, їм було простіше відмовитись, страхова покрила їм вартість.
- А що робити, якщо турист вилітає у нормальному стані, а по приїзду до іншої країни, наприклад до Туреччини, у нього виявляють температуру?
- Йому проводять тест. Якщо він негативний, тоді він продовжує подорож. Якщо позитивний, тоді його ізолюють і коштом страхової компанії лікують на тій території у лікарні. Знову ж таки, страхування від COVID, яке зараз клієнти отримують обов'язково, гарантує оплату усіх медичних послуг.
- Тобто людину лікують безпосередньо у Туреччині чи в Албанії, вона проходить термін самоізоляції та повертається додому? Але відпочинку не буде?
- Так, на жаль.
- Чи є якісь країни, у які б ви не рекомендували летіти через потенційні ризики. Бо як я розумію, ви пропонуєте тільки перевірені напрямки. Країна відкрита, але туди важко потрапити.
Багато країн відкриті, проте потрапити туди важко
- Таких країн, напевно, багато. Якщо країна відкрита, а туди важко потрапити, тоді я вже не рекомендую туди летіти. І на шляху може трапитись багато різного. Наприклад, транзитна країна може тебе пропустити, а може і не пустити. Треба дуже добре орієнтуватись, бути забезпеченим усілякими папірцями, щоб розуміти, що ти зможеш транзитом проїхати до країни кінцевого напрямку. Але далекі напрямки зараз я б не рекомендував. Якщо це не прямий переліт, звісно, і з розрізненням туризму та бізнесу.
- А є якісь транзитні рейси до якоїсь іншої країни через Європу? Чи українець навіть транзитом не може перебувати на території Європи?
- Він не може перебувати, якщо у нього немає спеціального дозволу або він нерезидент Євросоюзу. Тобто він не може потрапити у ці країни. Все змінюється: для українців якийсь час тому був можливий проїзд транзитом через Угорщину до Хорватії. Забув додати, що Хорватія теж у переліку країн, які можна відвідувати. Але потім вони обмежили, потім знову щось змінили, тому потрібно стежити, умови постійно змінюються, на жаль.
Туристам пропонують страхування від COVID-19 та невильоту
- Щодо страхування – скільки воно коштує?
- Там є деякий тарифікатор, але коштує воно по-різному. Якщо ви маєте на увазі від COVID – я боюся зараз називати якусь цифру. Відносно недорого, приблизно 5-7 доларів за тиждень.
- Скільки приблизно туристів ви встигли відправити за кордон цього року?
- Невелика кількість, близько 10 тисяч.
- Це немало.
- Це дуже мало у порівнянні з тим, що зазвичай відбувається о цій порі. Щоб було простіше для розуміння, поясню: у нормальні роки, коли немає такої проблеми, це приблизно 80-100 тисяч.
10 тисяч українців вже злітали за кордон із Tez Tour
https://youtu.be/h3q7bmflATY
- Тобто увосьмеро менше?
- Так. Дуже великий спад. Бо спочатку взагалі усе було обрубане, потім стали потроху літати. Не всі готелі відкриті, ринок дуже серйозно просів. Він найбільше постраждав, особливо, авіація та туризм, через Covid. Тому повертатися до попереднього рівня він буде дуже важко і довго. І ми навіть не розуміємо зараз, як це буде відбуватися.
- Як конкретно ваша компанія справляється із періодом поширення хвороби і як вдається триматися «на плаву»?
- Скажімо так, Covid – це чергова криза, якої ще не було у нашій галузі. Але у якомусь плані це – перевірка на міцність і на правильність прийняття рішень. Ми вчинили достатньо просто. Наше завдання було – вивезти туристів з-за кордону і далі увійти у режим певного збереження. Тобто, на момент, коли нічого не літало, співробітники були у віддаленому доступі. Це карантин, ніхто не працював, на жаль, довелося і зарплату зменшити, витрати на утримання офісів.
“Не яскраво, не круто, але ми пережили цей період”
Ми побудували для себе деяку програму, яка нам дозволила до моменту відкриття перших рейсів прожити. Не яскраво, не круто, але ми пережили цей період. Хоча у той час ми планували, що ми будемо робити, коли криза закінчиться. Ми продовжуємо це зараз робити, хоча точно не знаємо цієї дати, коли це все буде у колишньому руслі. Можливо й ніколи, але деякі кроки для того, щоб адаптуватись до нових умов, ми здійснюємо. Бронювання, які були зроблені заздалегідь, переносили на більш пізній період. Робота з агентами тривала. Я б сказав навіть, що іноді у цій ситуації вона була більшою, ніж зазвичай. Бо усі перебувають у досить стресовому становищі, клієнти питають агентів, агенти питають нас. І ми впоралися, усе нормально.
- За вашими підрахунками, маленькі компанії пережили кризу чи ні?
- Все стане зрозумілим, коли, умовно, «крига скресне». Ми зараз ще не знаємо, у якому становищі опинилися. Деякі погано переживають, хтось закрився. Зараз ми не бачимо, ми зможемо з агентами побачити, коли почнеться нова хвиля повторних договорів та підписань. Тому що ми підписуємось регулярно, щорічно. Відповідно, ми вже тоді зможемо зрозуміти, скількох уже агентів немає. Щодо операторів – то начебто усі якось цей момент пережили більш-менш. Але все ж таки буде трохи пізніше більш зрозуміло, наскільки вразила кожного оператора ця криза.
Умовно кажучи, з авіацією усе зрозуміло: МАУ скоротила і авіапарк, і співробітників – це 50% того, що було. Деякі компанії заморозили діяльність, деякі чекають. Плітки розпускати не буду, але деякі інсайди є: так, не усі почуваються добре та стабільно, але життя триває, подивимося, що буде далі. Наразі усе зрозуміло: все погано. І якщо далі буде краще, тоді це можна буде пережити. Якщо буде тривати у тому режимі, який зараз, то з дистанції і надалі сходитимуть, бо немає сенсу продовжувати. Просто немає сенсу. От завтра скажуть: «Все, до Єгипту та Туреччини не літають з якоїсь причини». Що відбувається? У оператора – чергові збитки, досить немаленькі, десятки та сотні тисяч доларів. Авіакомпанії у такій же ситуації, адже їм потрібно якось утримувати авіацію, людей тощо. Якщо немає бізнесу, тоді навіщо це робити? Це все може спокійно закритись і відкритись тільки тоді, коли у нас оголосять перемогу над пандемією. Скажуть, що у нас є вакцина і зараз все буде як раніше. Усі будуть літати. До того – важко прогнозувати.
- А держава якось допомагала чи покривала частково збитки?
Держава допомогла із виплатами зарплат
- Нам, туроператорам – ні, на жаль. Наскільки я чув, авіації також ні. Держава допомагала морально та матеріально з компенсацією зарплат співробітникам. Вони молодці, роблять! Але ця допомога не така, яка могла б бути. Вже це приємно. Хоча я б хотів, звичайно, більше, як закордонним туроператорам турецького походження. Не буду називати їх, але вони отримали від Туреччини велику фінансову допомогу, кредит на 10 років у 30-40 млн доларів з низькою відсотковою ставкою з двома місяцями канікул. Ми були б цьому раді, нам би допомогло це у розвитку, але життя несправедливе, тому так. Ми – український туроператор, чи international – але не маємо турецького коріння. Але нічого, це черговий виклик, конкурентна боротьба, ми пройдемо і це.
- Я, наприклад, як потенційний турист, не користувалася б послугами зараз, у кризовий період, якогось невідомого оператора. Просто тому, що боялася б зіткнутися з ризиками. Тому моя суб’єктивна думка: що все ж таки вони потерпають.
- У нас мало невідомих операторів. У нас є 5-6 великих туроператорів, які усім відомі та послугами яких користується основна маса туристів України. Тому плюс-мінус усі живі і усі працюють. Методи різні, але працюють усі.
- Від вашої фірми я б полетіла точно.
- Дякую! У нас репутація – це те, що цінно.
- Можете коротко описати сам процес польоту? Як це відбувається? Наприклад, я купила путівку до Туреччини, і мені спочатку треба потрапити до Борисполя. Там мені виміряють температуру, а що далі?
Валізи в аеропортах обробляють спеціальними розчинами
- Ви все прекрасно знаєте, ви, напевно, дивились YouTube-ролики, там є опис наших туристів, як вони усе проходять. Це подвійний чи потрійний температурний скринінг. Пасажири повинні летіти в масках у літаку. Але це більше соціальна відповідальність, змусити їх ніхто не може. І ми чуємо та бачимо, що не усі користуються масками у літаку. Чи є сенс у користуванні масками – це до лікарів. Цього ми не знаємо. На мій погляд, там усе внутрішнє кондиціонування тобі не дозволить уникнути неприємностей, якщо там є хтось із заражених. Але поки ніхто не захворів – ані у літаку, ані по прильоту. Коли ти прилітаєш, то заповнюєш відповідну форму: хворів ти чи ні, з ким ти спілкувався і куди їздив. Багаж твій оброблюють у різних країнах різними сумішами. У Єгипті – хлорочкою. Тому надалі, користуючись нагодою, рекомендую замотувати багаж у плівку. Після того, як його побризкають хлорочкою у єгипетському аеропорту, плівку потім можна буде зняти й викинути. Це краще, ніж коли розчин потрапить на валізу.
- Значить, хлор – наше все. Ризикуєш, що купальник буде тхнути хлором.
- Якийсь хлорований розчин, я не знаю точно, що це. Але за запахом він такий, хлорований. Ще раз: якщо плівкою закрити, то жодних наслідків. Якщо не закривати – тоді можливо. Потім все – як зазвичай: у готелі також скринінги. Також усюди тобі вимірюють температуру, є антисептики – усе як зазвичай. Життя триває...
- Я так розумію, у готелі особливого маскового режиму не дотримуються?
- Так, така ж історія: хто хоче, той надягає. Як у нас на вулиці, власно кажучи, також не всі у масках ходять чи намагаються заходити у магазини. Чесно кажучи, якщо ми говоримо про Єгипет, у Хургаді та Шарм-еш-Шейху жодного випадку зараження не було. Тобто немає жодного інфікованого хворого. З чим це пов’язано – зі статистикою чи кліматичними умовами – ми не знаємо. Тому їм треба більше хвилюватись, що хтось привезе, аніж нам, що хтось вивезе. Поки тримаємо кулаки, щоб цього не було.
- А як ця довідка виглядає? Адже не можна перевірити: хворіла людина, не хворіла… Можна написати будь-що.
П’ятеро українців не змогли вилетіти через позитивний тест на COVID-19
- Так, можна написати будь-що. Це знову ж таки певна соціальна відповідальність. Але були випадки, коли у нас люди перед вильотом складали позитивний тест та лишалися вдома. Осіб 5.
- Були люди, які по прильоту захворіли?
- Ні, поки що, слава богу, минулося.
- Тобто в Україні добре спрацювали, температуру усім перевірили?
- Напевне що так. Ми на це сподіваємось.
- Чи потрібно робити тест на коронавірус, якщо летиш у ці чотири країни?
- Ні, для цих чотирьох країн не потрібно. Але це потрібно уточнювати на сайті МЗС, там це все описано – для кого потрібно, а для кого – ні. Ситуація дуже швидко змінюється. Достатньо важко все запам’ятати.
- Коли туристи повертаються до України, чи потрібно їм ізолюватися?
- Станом на зараз після Туреччини та Єгипту – не потрібно. Якщо ти з Європи або через Європу, через червону зону перетинаєш кордон, тоді потрібно. Але якщо ти здаєш тест на коронавірус і він позитивний, то його можна відправити на подання. Тоді тебе знімають з цієї самоізоляції. Треба все уточнювати на сайтах.
- Чи літали ви кудись і чи плануєте кудись полетіти?
- Не літав, але планую. Бо не було часу, займався кризовими питаннями компанії. Навіть коли бізнесу немає, то питань, що потребують подальшого розгляду, достатньо. Тому не літав. Виїжджав до європейської країну, маючи європейське резидентство. Тільки у цьому випадку я би зміг виїхати. Бо з українським паспортом я би просто не виїхав. Але я планую, адже зараз є авіасполучення.
Деяким туристам довелось відкласти відпустку на наступний рік
- Що сталося з туристами, які ще до коронавірусу купували путівки? Вони вже злітали чи частина з них все ще у режимі очікування?
- Там є різні. Є ті, які злітали, є ті, які хочуть полетіти, є ті, що відкладають на наступний рік. Ми гарантуємо виконання всіх наших зобов’язань перед клієнтом. Так, на жаль, ситуація змінилася. У нас немає такої задачі повернути гроші туристу. Але вартість зафіксована чітко у валюті, і послуги переносять на той період, коли турист скаже, що готовий, він хоче та поїде. Шкода, що їхній відпочинок не відбувається тоді, коли вони планують, цього року. Проте добре, що вони можуть скористатися цим у майбутньому, і їхні гроші не зникнуть.
- Пандемія якось відбилася на цінах?
- У готелях високої категорії нічого не змінилося. Вони як були, так і залишилися високими. У готелях нижчих категорій усе залежить від політики – як готелю потрібно. Я би не сказав, що ціни якось «провалилися». Багатьом готелям просто невигідно відчинятись з низькими цінами, бо їх витрати перевищують їхній дохід, враховуючи, що готель не буде заповнений на 100%. Є обмеження у країнах. Їх обмежують у кількості номерів, витрати ростуть, адже чим менше людей в готелі, тим більша вартість з людини. Усе інше – антисептики, маски та інші засоби безпеки – тільки збільшують вартість проживання клієнта. Буває, що готелі планують відкритись та не відкриваються, бо їм це вигідніше, звільнивши або відпустивши у довгострокову відпустку співробітників.
- Знижки робити невигідно?
- Так, наразі навіть сумно дивитись. Але це життя. Ті ж оператори через конкуренцію опускають ціни нижче собівартості, аби взяти хоч якісь гроші. На мою думку, це неправильно у плані бізнесу, бо ці борги якось потрібно буде покривати. Чи надалі турист платитиме за це, чи не буде платити взагалі – це питання.
Туреччина за ціною Азії
- Мені здалося, що ціни зросли на путівки. Наприклад, я бачила путівки до Туреччини за 50 тисяч, що вже недешево.
- Ні, є і за 12 тисяч, і за 15 тисяч гривень тури. Тут питання сезонності, треба розуміти, що зараз період відпусток, пік. Через це зараз дефіцит, а готелі підіймають ціни за схемою “нам менше клієнтів, але ціна за послуги буде вищою”. 50 тисяч за відпустку – можливо, це реальна вартість їхніх послуг, а ті ціни, які були раніше – це було зниження вартості послуг для боротьби за клієнта. Не буду приховувати, але у цій боротьбі, використовуючи різні способи, туроператори намагаються з'їсти частину пирога туристів.
- Отже, ви рекомендуєте такі напрямки для українських туристів, як Туреччина, Єгипет, Албанія та Хорватія?
- Так, це так.
- Розкажіть про ваше агентство. Як довго воно вже існує?
- Ми є туроператором у чистому вигляді. У нас є невелика мережа франчайзингових турагентств. Ми на ринку вже 25 років, починали ще у 1994-1995 роках і дивилися на туризм, як на щось таке цікаве, романтичне. Не стільки, як бізнес, а як можливість розширити свій світогляд. Зареєстрували компанію у Туреччині і звідти почали свій нелегкий шлях. Чому нелегкий? Тому що насправді він дуже ризиковий, низькорентабельний, багато факторів впливають на те, скількох туристів ти можеш відправляти і куди. Ми є туроператором у більш масових відправленнях: це Туреччина, Єгипет, Греція. Це інтернаціональна компанія, у нас в Європі є офіси, у колишньому СНД є офіси. В цьому, мабуть, і є наша відмінність від інших туроператорів, які працюють на аутсорсингу. Ми несемо відповідальність від початку і до кінця. Навіть за кордоном ті люди, які приймають наших туристів – це наші люди, яких ми самі відібрали та всьому вчили. Про нашу компанію можна розповідати дуже довго, а від мене можна почути тільки позитивне, але це вже буде схоже на якусь рекламу.
