Інтереси суспільства мають пріоритет над інтересами територіальної громади. Херсонський окружний адміністративний суд 30 вересня скасував рішення Щасливцевської сільради про ухвалення генплану та зонінгу села Щасливцевого на Арабатській Стрілці. Генплан грубо порушував норми природоохоронного законодавства.
Окружний адмінсуд Херсона задовольнив позов керівника Генічеського відокремленого підрозділу ВГО «Стоп корупції» Михайла Новосельцева. Суд скасував новий генплан села Щасливцеве на Арабатській Стрілці. Цим генпланом чиновники відводили землі на узбережжі Азовського моря у приватну власність, що є грубим порушенням природоохоронного законодавства.
Про це розповів керівник Генічеського підрозділу організації Михайло Новосельцев. Він 5 років активно боровся проти розкрадання прибережної смуги Арабатської Стрілки: знімав сюжети, викривав корупційні схеми дерибану землі біля моря, звертався до правоохоронців і до суду.
Новосельцев звернувся до суду з адміністративним позовом до Генічеської міської ради з проханням визнати незаконним рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964 «Про затвердження проєкту Генерального плану села Щасливцеве Генічеського району Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони».
У заяві активіст зазначив, що генеральний план Щасливцевого прийняли для розширення меж села втричі: з 780 га до 2358 га за рахунок земель водного фонду, змінивши категорії земель та режим їхнього використання. Щасливцевська сільська рада, затвердивши генеральний план фактично самостійно, поза межами своєї компетенції, без відповідного погодження збільшила межі населеного пункту за рахунок земель рекреаційної зони та дозволила їхню забудову в охоронних зонах водного фонду.
Михайло Новосельцев наголосив на винятковій суспільній значущості цієї справи, адже йдеться про народне добро та природу регіону.
«Порушення вимог земельного, водного законодавства може потягти за собою екологічні втрати та негативно вплинути на загальний екологічний стан прибережної захисної смуги, створити небезпеку для санітарного та епідемічного добробуту всього регіону та держави, може призвести до невідновних втрат у навколишньому середовищі та природних ресурсів, оскільки у водоохоронній зоні відповідно до генерального плану передбачено спорудження кладовища, очисних споруд, вигрібних ям та іншу діяльність», — ішлося у позовній заяві Новосельцева.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог. З відклику на адміністративний позов слідує, що розроблення та затвердження Генерального плану населеного пункту входить у компетенцію органу місцевого самоврядування та має на меті насамперед забезпечення прав та інтересів територіальної громади даного населеного пункту, у цьому випадку — територіальної громади с. Щасливцеве. Кажуть, навіть громадські слухання проводили, на депутатських комісіях питання розглядали.
У суді кажуть: відповідач не надає відповіді на поставлені активістом питання та лише посилається на дотримання процедури прийняття регуляторного акту та на встановлені водоохоронні зони Генічеською райдержадміністрацією.
«Суд вважає, що право жителів Щасливцевської сільської громади самостійно розв'язувати питання місцевого значення протиставляється публічному інтересу, який виражається в дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне для життя та здоров'я людини довкілля, гарантованого ст. 50 Конституції України, та, за загальним правилом, має безумовний пріоритет.
Азовське море та затока Сиваш омиває береги Херсонської, Запорізької, Донецької областей та АР Крим.
Відповідно до ст.5 Водного кодексу України, зазначене море та затока належать до водних об'єктів загальнодержавного значення.
Прибережна захисна смуга Азовського моря та затоки Сиваш слугує для охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності. Недотримання вимог екологічної безпеки шкідливо впливає на значну частину населення, яка живе на узбережжі та використовує Азовське море для оздоровлення. Чисте довкілля є попередньою умовою для здійснення прав людини: користування повною мірою своїм правом на життя, правом на здоров'я, правом на повагу до особистого та сімейного життя або правом на житло», — йдеться у рішенні суду у справі №540/3372/21
Суд зазначив, що прибережна захисна смуга вздовж моря виділяється шириною не менш як два кілометри від урізу води. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених Водним Кодексом. А генплан мали б розробляти із дотриманням природоохоронного законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, виділення за рахунок охоронних зон території для індивідуального житлового будівництва вдвічі більшої, ніж сьогодні існує, жодним чином не сприяє розвитку цих територій для задоволення потреб громадян, будівництва санаторіїв, пансіонатів, а навпаки, створює перешкоди для такого розвитку та спричиняє екологічну небезпеку.
«Ні історично-географічне розташування, ні кількість відпочивальників, ні бажання жителів с. Щасливцеве, с. Генічеської Гірки та інших громадян України не може бути належним обґрунтуванням порушення водоохоронних зон та використання земель, розділу Арабатської Стрілки на приватні земельні ділянки та її забудову», — зазначено у рішенні суду.
Позовну заяву стопкорівця Михайла Новосельцева Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив повністю. Рішення Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року, яким затверджено проєкт "Генеральний план села Щасливцеве Генічеського району Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони, визнано нечинним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді в 30-денний строк.
«Ця перемога суду – результат системної роботи із захисту прибережної смуги Арабатської Стрілки. Я буду вимагати від прокуратури також повернути незаконно роздані у приватну власність землі природоохоронного фонду в межах ще двох населених пунктів на узбережжі Азовського моря. Ці території мають бути повернуті у комунальну та державну власність», — зазначив керівник Генічеського підрозділу «Стоп корупції» Михайло Новосельцев.
Нагадаємо:
- Як раніше повідомляв "СтопКор", У січні 2021 року антикорупціонери звернулися керманича області, аби донести проблему і зупинити розкрадання народної спадщини. А саме – скасувати грабіжницькі плани територій, ухвалені з порушенням норм закону. Реакція на проблему мала бути своєрідним тестом на корупцію.
- Також зазначимо, як встановили журналісти, за три роки на Арабатській стрілці затвердили плани територій більш як двох десятків дачних кооперативів загальною площею понад 120 гектарів. Планами уточнили використання рекреаційної землі під дачі, порушуючи закони і Водний кодекс.
- Боротьба за повернення в народну власність розкрадених земель Арабатської стрілки триває роками. Журналісти й активісти Генічеського відокремленого підрозділу ВГО «Стоп корупції» неодноразово викривали корупційні схеми та махінації керівництва Генічеського району з розбазарювання прибережної смуги.