В Україні знову обіцяють зниження цін на медикаменти. Та замість стабілізації — нова аптечна реформа може обернутися колапсом ринку, банкрутством вітчизняних виробників і ліквідацією дрібних аптек. Чому реальні причини подорожчання ліків замовчують — розповідає Олег Клімов у великому інтерв’ю для СтопКору.
Попри зміну урядів, чиновників і реформ — фармринок в Україні досі залишається практично нерегульованим. Ціни на ліки зростають, а винних у ситуації, як і раніше, шукають серед аптек. Олег Клімов, фахівець галузі, впевнений — нова “реформа" загрожує знищенням частини фармбізнесу, особливо вітчизняних гравців.
За словами Клімова, ініціатива зниження цін на ліки стартувала ще в жовтні минулого року — на рівні РНБО та Офісу президента. Приводом стало подорожчання препаратів під час війни. Завдання поставили чітке: ціни мають знизитися. Але те, як МОЗ почало реалізовувати ідею, викликає чимало запитань.
"Суть проблеми не в лозунгах, а в методах. Ми, як учасники ринку, говорили: ціни можна знижувати, але треба починати з виробництва, бо 70% вартості формується саме там", — розповідає Клімов.
Аптеки — цапи-відбувайли?
В Україні існує державне регулювання націнок для аптек і дистриб’юторів. Прибутковість цих ланок чітко видно, перевірка може тривати 15 хвилин. А от вартість на рівні заводу — “чорна скринька".
"Ніхто не знає, як формується ціна на заводі. Ці дані недоступні. Саме тому ми бачимо перекладання відповідальності на аптеки — найлегше знайти крайнього там, де все прозоро", — каже він.
Хто підвищував ціни під час війни?
За словами Клімова, відповідь на це питання може дати лише керівник конкретного фармпідприємства. Але загалом структура ринку така, що близько 30% найменувань дають основний прибуток, а решта 70% — просто підтримують асортимент.
"Так працює у всьому світі. Прибуток від кількох позицій дозволяє втримувати решту. Крім того, виробники витрачають до 30% доходу на просування препаратів — це нормальна практика для виходу в страхові програми", — пояснює експерт.
Основна відмінність між українським підходом і європейською моделлю — у механізмах запуску реформ.
"У ЄС ініціатором реформ є держава. В Україні ж — окремі учасники ринку, які лобіюють власні інтереси через МОЗ. Це не прозора реформа, а інструмент для знищення конкуренції", — наголошує Клімов.
Зниження цін, яке просувають ініціатори нинішньої реформи, може знищити вітчизняних виробників другого і третього ешелону, попереджає Клімов. Адже демпінг можливий лише тимчасово — за рахунок фінансових запасів великих гравців.
"Якщо реформа відбудеться в нинішньому вигляді — дрібні аптечні мережі, особливо в селах, не виживуть. А великі компанії вже зараз кажуть: хочеш купити ліки — готуй замовлення не менше ніж на 7 мільйонів. Це хіба не тиск?" — додає він.
Нагадаємо, фарма-реформа чи фарма-імітація? Хто насправді виграв від зниження цін на ліки в Україні.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!