6 грудня Білий дім оприлюднив стратегію США щодо протидії корупції. Антикорупційна стратегія розглядає корупцію як загрозу нацбезпеці та орієнтована на посилення заходів боротьби з цим ганебним явищем. У документі йдеться, зокрема, про співпрацю з країнами-партнерами. «СтопКор» вирішив проаналізувати, що являє собою ця стратегія. І як вона може позначитись на Україні, її антикорупційних реформах та партнерстві зі Сполученими Штатами.
Антикорупційна стратегія США починається з епіграфа. Президент Джо Байден наголошує, що корупція становить загрозу нацбезпеці Сполучених Штатів. Вона загрожує економічній справедливості, глобальним зусиллям у боротьбі з бідністю та розвитку, а також самій демократії. Він прирівнює це ганебне явище до ракової пухлини в організмі суспільства.
«Шкідливі наслідки корупції впливають майже на всі аспекти суспільного життя. Це збільшує соціальну, політичну та економічну нерівність і розділення. Перешкоджає здатності держав реагувати на кризи громадського здоров'я або надавати якісну освіту. Погіршує бізнес-середовище та економічні можливості. Викликає конфлікти та підриває довіру до уряду», – йдеться у тексті.
«Корупціонери всіх країн, стережіться»: що являє собою нова антикорупційна стратегія Штатів?
3 червня 2021 року Байден назвав боротьбу з корупцією ключовим інтересом національної безпеки США. Відповідно, він доручив сформувати всеосяжну стратегію, яка має на меті покращення здатності уряду США запобігати корупції. А також ефективніше боротися з незаконним фінансуванням, притягувати корупціонерів до відповідальності та посилити потенціал активістів і журналістів-розслідувачів на передовій викриття корупційних дій.
Стратегія окреслює загальнодержавний підхід до антикорупційної боротьби та зосереджує зусилля уряду США у боротьбі з корупцією в рамках п’яти ключових положень:
1 – Модернізація, координація та забезпечення ресурсами зусиль уряду США для боротьби з корупцією
Зокрема, йдеться про посилення антикорупційної діяльності як наскрізного пріоритету в ключових департаментах і агенціях федерального уряду. Зокрема через координаційні органи в Державному департаменті, Казначействі та Комерції, а також в Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID).
А також збільшення ресурсів правоохоронних органів та посилення обміну інформацією між розвідувальною спільнотою та правоохоронними органами.
2 – Боротьба з незаконним фінансуванням
У стратегії зазначається, що корумповані суб’єкти та їхні посередники покладаються на вразливі місця в міжнародних фінансових системах, щоб приховати право власності на активи та відмивати доходи від своєї незаконної діяльності.
Автори стратегії пропонують усунути ці недоліки шляхом видання положень про прозорість бенефіціарної власності. Та через запровадження унікальних правил, які дозволятимуть виявити, коли нерухомість використовується для приховування неправомірно отриманих готівкових коштів або для відмивання злочинних доходів.
Крім того, цей пункт передбачає співпрацю з країнами-партнерами та їхніми правоохоронними органами для посилення режимів боротьби з відмиванням грошей та забезпечення більшої прозорості міжнародної фінансової системи.
3 – Притягнення до відповідальності корупціонерів
У Капітолії декларують намір боротись із корупцією шляхом підтримки та захисту громадянського суспільства та представників ЗМІ, включаючи журналістів-розслідувачів. А також через старт нової ініціативи щодо залучення країн-партнерів до виявлення та запобігання іноземному хабарництву та співпрацю з приватним сектором для покращення міжнародного ділового клімату.
Крім того, передбачено запровадження програми винагород щодо повернення активів клептократії. Це дозволить американському уряду виявляти та повертати викрадені активи, які пов’язані з корупцією іноземних урядів та зберігаються у фінансових установах США.
4 – Збереження та зміцнення багатосторонньої антикорупційної архітектури
Американські урядовці заявляють про наміри зміцнювати життєво важливу міжнародну антикорупційну архітектуру. Зокрема через співпрацю з G7 та G20 для впровадження жорстких заходів щодо прозорості та боротьби з корупцією. А також активізацію участі США в низці ініціатив. Включаючи партнерство з відкритим урядом та ініціативу прозорості видобувної промисловості.
5 – Поліпшення дипломатичної взаємодії та використання ресурсів іноземної допомоги для досягнення цілей антикорупційної політики
Аби зміцнити потенціал і волю урядів-партнерів у протидії корупції, а також підтримати громадянське суспільство, офіційний Вашингтон демонструє намір розширювати та поглиблювати свої зусилля в цьому напрямку.
Зокрема, через піднесення антикорупційної роботи як пріоритету в рамках своєї дипломатії, перегляд критеріїв міжурядової допомоги щодо прозорості та підзвітності. Та розширення допомоги США у сфері боротьби з корупцією та моніторинг її ефективності тощо.
У межах нової антикорупційної стратегії федеральні департаменти та агентства щорічно звітуватимуть президенту США про прогрес у досягненні задекларованих цілей.
Від Капітолійського пагорба до дніпровських круч: як антикорупційна стратегія США впливатиме на співпрацю з Україною?
Нагадаємо, антикорупційна реформа в Україні стартувала 7 років тому. За цей час у країні було сформовано ключові антикорупційні інституції та розроблено певні механізми їхньої співпраці. Хоча цей шлях не був і досі не є простим.
«Сьогодні, як і 7 років тому, українське суспільство прагне позбутися хабарів, зловживань та розкрадань державних бюджетних коштів. І всі ці 7 років ми – у боротьбі. Ми пройшли непростий шлях – медійних війн, зниження довіри, завищених очікувань суспільства від роботи антикорупційних органів. Шлях перезавантаження, затягувань у прийнятті потрібних рішень.
Ми сформували ефективну антикорупційну систему та притягнули до відповідальності тих людей, притягнення яких до кримінальної відповідальності ще 7 років тому вважалося неможливим», – зауважив директор НАБУ Артем Ситник у промові на честь Міжнародного дня боротьби з корупцією 9 грудня 2021 року.
Він також відзначив, що досягти прогресу в реалізації антикорупційної політики було б неможливо без участі представників громадянського суспільства і незалежних медіа. Та, звичайно ж, без підтримки міжнародних партнерів – передусім США та ЄС.
Саме питання посилення демократичних процесів в Україні, яке нерозривно пов’язане з викоріненням корупційних проявів, тривалий час є одним з пріоритетів для Сполучених Штатів як флагмана світової демократії.
Відтак посилення боротьби з корупцією на рівні уряду США матиме неминучі наслідки для України.
Секретар РНБО України Олексій Данілов вважає, що стратегія Вашингтону щодо антикорупційної боротьби на глобальному рівні безумовно зачепить корумпованих осіб у багатьох країнах.
Не секрет, що саме корупція у різних її проявах є потужним інструментом гібридної війни. Вона використовується Кремлем для розхитування легітимності політичних систем у країнах пострадянського простору.
А тому ухвалення антикорупційної стратегії США напередодні зустрічі американського та російського лідерів є невипадковим.
«США перед зустріччю (президентів США та Росії – ред.) прийняли стратегічний документ, який має на меті боротися з корупцією не тільки в США, а взяти на себе лідерство в боротьбі з корупцією в усьому світі. Це фундаментальний документ, який багатьох остудить – тих, хто вважає, що вони далі будуть займатися клептократією ... у своїх країнах. Він спрямований на ті країни, де авторитарні режими крадуть із бюджету гроші», – заявив секретар РНБО у прямому ефірі передачі «Право на владу».
Він також зауважив, що у документі, оприлюдненому Білим домом, міститься багато цікавих для українського суспільства моментів.
«Щодо нашої країни – стратегія так само матиме до нас відношення. І всі ті люди, які в попередні роки займалися тими чи іншими речами, будуть розуміти, що вони на сьогодні вже перебувають під контролем відповідних служб США», – зауважив Данілов.
Цікаво, що в антикорупційній стратегії США Україна фігурує як країна, що потребує підтримки західних партнерів у боротьбі з проявами корупції.
При цьому в документі Україна згадується як один із трендсеттерів у контексті успішної практики впровадження систем Prozorro і Dozorro. Проте експерти впевнені: у контексті України в Штатах не планують обмежуватися підтримкою в імплементації згаданих платформ.
За інформацією правозахисниці, блогерки та економічної оглядачки видання ЛІГА Віри Валлє, найближчим часом в Україні має стартувати новий антикорупційний проєкт під егідою США. Він буде спрямований на диджиталізацію окремих державних інструментів та забезпечення механізмів притягнення корупціонерів до відповідальності.
Вона наголошує: заради переслідування міжнародних злочинців США ретельно відстежуватимуть активи корупціонерів. Вони блокуватимуть можливості використання доходів, отриманих нелегально, та розкриватимуть інформацію про бенефіціарів іншим юрисдикціям. А також вимагатимуть від світових банків повідомляти інформацію про рух коштів і розслідуватимуть переховування активів у так званих офшорах.
«Корупціонерів каратимуть не тільки шляхом замороження їхніх активів у найбільших фінансових центрах світу та обмеженням їхнього пересування. Тобто відповідно до Акту Магнітського, відомого як "Чорний список" США. До них застосовуватимуть положення Закону США про протидію корупції у зовнішньоекономічній діяльності (Foreign Corrupt Practices Act – FCPA), порушення якого карається високими штрафними санкціями», – зазначає пані Валлє.
Згадані штрафи можуть застосовуватися як до компаній, так і до фізосіб. FCPA також передбачає можливість позбавлення волі причетних до корупції осіб.
Нагадаємо, 9 грудня Мінфін США оновив перелік громадян, активи яких заблоковано у Сполучених Штатах Америки та яким заборонено в’їзд до країни. Зокрема, у цьому блеклисті фігурують прізвища українців – першого заступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова й очільника Конституційного Суду Олександра Тупицького. Санкції щодо цих двох чиновників стали одним із перших кроків реалізації стратегії протидії корупції США.
Крім того, відповідно до антикорупційної стратегії Штатів, недоброчесні чиновники, їхні активи та зв’язки потраплять під пильне око ЦРУ.
Зокрема, в Україні американські розвідники всеосяжно аналізуватимуть, хто з можновладців і в яких аферах бере участь. А в Капітолії цю інформацію використовуватимуть для прийняття рішень.
Відтепер вільне пересування цивілізованим світом та витрачання на Заході крадених мільйонів для українських корупціонерів суттєво ускладниться.
Згідно зі стратегією, Мінфін США має активно долучитися до блокування тіньових та корупційних грошей на всій планеті та сприяти їхній конфіскації (як, наприклад, зараз відбувається з американськими активами Коломойського).
«Не оминуть увагою також і улюблені українськими корупціонерами офшори. США обіцяють взятися за анонімні юрисдикції та зобов’язати їх розкривати інформацію. Окремо варто зазначити про зобов’язання припинити так звані програми "золотих паспортів" чи "золотих віз" – розпродаж громадянств чи віз в обмін на інвестиції», – коментує юристка, виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.
За її словами, Центр протидії корупції наразі вже активно працює над скасуванням віз та запровадженням санкцій для нардепів та інших публічних осіб, що діють в Україні як агенти та рупори Москви.
Зокрема, щодо тих, хто поширює прокремлівську пропаганду. Чи ухвалює рішення, що блокують співпрацю України з західними партнерами.
«Тепер у фокусі нашої уваги, наприклад, заступник керівника ОП Олег Татаров, який зриває конкурс на керівника САП. А також судді ОАСК, які уже є частиною цього плану та неодноразово атакували українські антикорупційні інституції. Чесний та прозорий конкурс на керівника САП є умовою багатьох зобов’язань України перед міжнародними партнерами», – додає представниця Центру.
Перші сигнали щодо ефективності цього інструменту пролунали ще на початку поточного року. У січні на сайті Мінфіну США оприлюднили інформацію про санкції проти семи громадян України та чотирьох українських ЗМІ.
На початку липня 2021 року США та Європейський Союз заявили, що очікують ухвалення українським парламентом законопроєкту №4135 про введення в дію Національної стратегії боротьби з корупцією України на 2021-2025 роки.
Після прийняття цього документу західні партнери готові підтримати НАЗК та інші зацікавлені сторони в розробці та введенні державної програми в дію.
В американському посольстві наголосили: через 4 роки після завершення попередньої стратегії настав час цілісного та стратегічного підходу до програми боротьби з корупцією в Україні.
Нагадаємо, рік тому законопроєкт №4135 був ухвалений нардепами у першому читанні. Однак в цілому закон досі не прийнято. За попередніми оцінками експертів, виконання закладених у цей документ заходів дозволить державі щороку заощаджувати до 200 млрд грн та залучати більше інвестицій в економіку.
{"newsId":"86098"}
