Державна програма вакцинації проти COVID-19: сувора необхідність для захисту найбільш уразливих верств населення чи масштабна фармакологічна афера? У переддень нового 2021 року ДП «Медичні закупівлі України» закупило майже 2 млн доз вакцини. Однак мільйонний контракт довірили фірмі-фігуранту кримінальної справи, та ще й наближеній до ексміністра Раїси Богатирьової. Хто зароблятиме на здоров’ї громадян та чи не перетворять українців на піддослідних кроликів? З’ясовувала команда аналітиків «СтопКору».
30 грудня 2020 року Державне підприємство «Медичні закупівлі України» закупило вакцину проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на суму понад 964 млн грн у кількості 1 913 316 одиниць вартістю 504 грн за дозу у постачальника ПрАТ «Лекхім».
За умовами угоди, першу партію вакцини в кількості 700 тисяч доз мають поставити в Україну протягом 30 днів після офіційної реєстрації в Китаї, або одним з компетентних органів Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Ізраїлю, Індії, Мексики, Бразилії, або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу, але не пізніше ніж 31 березня 2021 року. Друга партія буде поставлена до 31 травня.
За словами Президента Володимира Зеленського, «контракт укладено саме з досвідченим виробником вакцин». Проте вибір постачальника викликає чимало запитань.
Приватне акціонерне товариство «Лекхім» зареєстроване у 2002 році за основним видом діяльності «Оптова торгівля фармацевтичними товарами». Ключовими акціонерами підприємства є Валерій та Тетяна Печаєви, Валентина Мазурик, Любов Лазько та Леся Радькіна. Валерій Печаєв також керує компанією, а його уповноваженими представниками є доньки Тетяна та Ольга.
Ще за радянських часів чинний директор компанії «Лекхім» Валерій Печаєв очолював підприємство «Укрмедбіопром», яке займалося розробкою наукової бази і методології медичної галузі країни.
На рубежі 90-х і «нульових» очолювана ним фірма «Лекхім» була одним з підприємств, які постачали свою продукцію до Туркменістану в якості плати за газ. У 2002 році в Ашхабаді було створено спільне підприємство «Туркмендермансенагат», яке щорічно виробляло продукції на 1,2 млрд грн. Однак згодом «Лекхім» прийняло рішення вивести свої активи з середньоазійської країни й продати свою частку державі.
В Україні очолювана Печаєвим структура фігурує у кримінальній справі № 757/16893/20-к. Йдеться про експорт препаратів, виготовлених з донорської крові та її компонентів без спеціального дозволу на реалізацію за межами України, а також про подальше протиправне відшкодування ПДВ з держбюджету.
Свого часу пан Валерій був помічником на громадських засадах нардепа від Блоку Юлії Тимошенко Олександра Буряка та «засвітився» як один з найбільших спонсорів партії «Голос» (у цю політсилу компанія «Лекхім» вклала щонайменше 3 млн грн).
Проте здебільшого у ЗМІ Печаєва пов’язують із прізвищем скандальної ексміністерки охорони здоров’я часів Януковича Раїси Богатирьової. Бувши президентом впливового Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості, він завжди і всюди підтримував позицію тодішньої очільниці МОЗ.
Своєю чергою, в період каденції Богатирьової заводи Печаєва – «Лекхім» та ПрАТ «Технолог» – постійно вигравали мільйонні тендери у сфері охорони здоров’я.
За інформацією колишнього нардепа Павла Петренка, який був членом тимчасової слідчої комісії з питань розслідування діяльності МОЗ, у 2012 році Міністерство охорони здоров’я для лікування муковісцидозу закупило препарат «Креазим» виробництва ПрАТ «Технолог». Однак від цього препарату хворим дітям лише ставало гірше. Після масових скарг від пацієнтів у 2013 році МОЗ вилучило показання «муковісцидоз» з інструкції «Креазиму» через недоведеність його ефективності.
Крім того, при Богатирьовій Валерія Печаєва неодноразово включали до складу робочих груп з опрацювання нормативно-правових актів щодо державного регулювання цін на лікарські засоби.
У ГО «Пацієнти України» втручання міністра Степанова у процес закупівлі антиковідної вакцини та дозвіл укладати лише один договір вже назвали перетворенням МОЗу на «міністерство закупівель», яким воно було за часів Януковича-Азарова. Натомість сам голова відомства заявив, що «негативний фон» довкола цього підприємства його начебто «не бентежить».
«Те, що стосується підприємства «Лекхім», з яким укладено договір, це була умова компанії Sinovac Biotech, яка хотіла здійснювати постачання в Україну через це фармпідприємство – а це геть не маленьке фармацевтичне підприємство, яке, наскільки я розумію, давно співпрацює з компанією Sinovac Biotech», – пояснив Степанов в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время».
Зауважимо, вакцина Sinovac Biotech (CoronaVac) є інактивованою вакциною, яка випускається у шприці та зберігається при температурі від +2 до +8 градусів за Цельсієм.
Як зазначено в офіційному повідомленні Офісу Президента України, «проведені клінічні випробування у різних країнах, за результатами проміжних даних, показали ефективність препарату до 97%. Так, третю фазу клінічних випробувань було проведено в Індонезії (1600 пацієнтів, ефективність 97%) та Туреччині (1325 пацієнтів, ефективність 91%). Завершується третя фаза клінічних випробувань у Бразилії, проміжні результати очікуються 7 січня 2021 року».
Натомість, як стало відомо у жовтні 2020 року, Президент Бразилії Жаїр Болсонару скасував угоду, укладену МОЗ країни про закупівлю вакцини від COVID-19, розробленої в Китаї.
«Бразильці не будуть нічиїми піддослідними кроликами. Ось чому я прийняв рішення не купувати цю вакцину», – заявив голова держави.
Нагадаємо також, що ДП «Медичні закупівлі» вже неодноразово ставало фігурантом розслідувань «СтопКору». Держпідприємство підозрюють у серії тендерних порушень. Ідеться, зокрема, про нереалістичні строки постачання продукції, необґрунтований вибір переможців торгів та спекулятивні закупівлі захисних костюмів для медиків.
