Мільярдні інвестиції, сотні мільйонів бюджетних надходжень і десятки тисяч робочих місць – усе це Україна ризикує втратити через агресивну експансію турецького цементу на вітчизняний ринок. Аби не допустити цього, у вересні 2020 року Уряд на прохання національних виробників ініціював антидемпінгове розслідування стосовно постачальників із Туреччини. І наразі вже є певні висновки.
Згідно з результатами антидемпінгового розслідування, встановлено факт здійснення демпінгового імпорту в Україну товару походженням із Турецької Республіки. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України також дійшло висновку, що національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну турецької продукції.
Про яку саме продукцію йдеться?
У межах свого розслідування у Мінекономрозвитку розглядали цементні клінкери та портландцемент. З Туреччини до України протягом періоду дослідження були імпортовані такі різновиди продукції:
• TS EN 197-1 сірий клінкер;
• білий цемент;
• портландцемент типів CEM I 42,5R, CEM I 52,5R, CEM II/A-L-42,5R, CEM II/A-LL-42,5R, CEM II/A-S-42,5R, CEM II/A-M(P-L) 42,5R та CEM IV/B 32,5R.
Своєю чергою, серед основних відомих марок цементу українського походження можна виділити:
• портландцемент ПЦ-І-500-Н та ПЦ-І-500Р-Н;
• портландцемент зі шлаком ПЦ ІІ/А-Ш-500, ПЦ ІІ/А-Ш-500Р та ПЦ ІІ/А-Ш-500Р-Н;
• портландцемент зі шлаком ПЦ ІІ/А-Ш-400, ПЦ ІІ/А-Ш-400Р-Н, та ПЦ ІІ/Б-Ш-400-Н;
• шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400;
• тампонажний цемент ПЦТ І-100 та ПЦТ ІІ-50;
• сульфатостійкий шлакопортландцемент СС ШПЦ 400-Д60;
• клінкер портландцементний.
При цьому продукція національного товаровиробника відповідає багатьом стандартам якості. Вітчизняні виробники навели порівняння вироблених ними різновидів товару з різновидами товару, що найбільше імпортувалися на митну територію України.
Таким чином, враховуючи коментарі зацікавлених сторін щодо наявних відмінностей у фізичних, хімічних, технічних характеристиках, сферах застосування цементів, Міністерство встановило, що клінкери цементні та сірий портландцемент вітчизняного виробництва є подібними до відповідних різновидів товару походженням із Турецької Республіки.
Чи мав місце демпінг?
На основі даних Державної митної служби України щодо митної статистики імпорту комісія виявила основних виробників та експортерів цементу з Туреччини. Через значну кількість зацікавлених іноземних виробників та експортерів, аби провести розслідування в межах встановленого законом строку, у Мінекономрозвитку вирішили обмежити дослідження фактів демпінгу лише трьома найбільшими постачальниками:
1. ADOÇIM ÇIMENTO BETON SANAYI ve TICARET A.Ş.;
2. Bartin Çimento Sanayi ve Ticaret A.Ş.;
3. Sanko Diş Ticaret A.Ş.
Як свідчить наведена статистика, протягом періоду дослідження в Україну було імпортовано майже 740 тисяч тонн турецького цементу, середньозважена ціна при цьому склала 46,61 долара за тонну.
Для порівняння, експортні ціни цементу у Німеччині та Австрії складають 62,4-74,4 євро за тонну. А середня роздрібна вартість цементу в країнах ЄС сягає 170 євро за тонну.
Як встановили розслідувачі, протягом періоду дослідження середні ціни демпінгового імпорту товару походженням із Турецької Республіки були нижчими не лише цін подібного товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України, а й собівартості товару національного товаровиробника.
Комісія також взяла до уваги значні деформації на внутрішньому ринку Туреччини, з огляду на те, що виробництво цементу є енерговитратним. Нагадаємо, у серпні 2018 року на тлі запровадження США санкцій щодо Туреччини турецька ліра почала знецінюватисч, а рівень інфляції в країні зріс до 20% станом на кінець 2018 року. На цьому фоні відбулося зниження внутрішнього споживання цементу та клінкеру в Турецькій Республіці – з 75 млн тонн до 22,6 млн тонн.
З огляду на усі наявні дані, Міністерство визначило ставки демпінгової маржі, застосовані ключовими турецькими постачальниками. І ці цифри неабияк вражають.
Як бачимо, встановлений розмір демпінгової маржі є набагато вищим за мінімальну величину (2%) у розумінні положень статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Тобто факт демпінгу, безумовно, має місце.
Чим це загрожує українському ринку?
Демпінговий імпорт цементу Туреччини демонстрував стійкий тренд до значного зростання та за період дослідження стрімко збільшився на понад 700 тисяч тонн. Частка турецького цементу в загальному імпорті склала понад 90%. Ці тенденції вказують на високу ймовірність продовження значного зростання такого імпорту.
За даними ДП «Укрпромзовнішекспертиза», станом на 2020 рік у Туреччині налічується 68 виробників цементу (для порівняння, в Україні діють 8 заводів, що належать чотирьом гравцям ринку), з яких 51 підприємство має власне клінкерне виробництво.
При цьому продажі цементу на внутрішньому ринку Туреччини скоротилися з 72 млн тонн до 56 млн тонн, натомість обсяги виробничих потужностей турецьких виробників постійно зростають. Такий дисбаланс призводить до збільшення обсягу незадіяних потужностей. У 2020 році вони сягають понад 90 млн тонн – це майже в 5,5 раза більше, ніж обсяги видимого споживання цементу в Україні.
Такий стан речей змушує турецьких виробників шукати виходи на зовнішні ринки збуту. Експорт цементу до України у 2017-2020 роках зріс з 11 тисяч до майже 1 млн тонн, збільшилась і питома вага поставок товару в Україну – з 0,10 % до 3,02%.
На думку Міністерства, усе вищенаведене, в купі із кризою у Туреччині 2018 року, яка призвела до девальвації турецької ліри, а отже і до скорочення купівельної спроможності споживачів у Туреччині, свідчить про експортну орієнтованість турецьких виробників, а отже і про загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику у найближчому майбутньому. Розрахована маржа шкоди від імпорту в Україну товару походженням з Турецької Республіки склала 45,86%.
Отже, якщо Уряд не вживатиме відповідних заходів з усунення негативного впливу масованого імпорту за штучно заниженими цінами, це загрожує призвести до закриття українських підприємств, що, своєю чергою, значно збільшить імпортну залежність України, позбавить державний і місцеві бюджети мільярдних надходжень та значно збільшить бюджетні витрати на забезпечення соціального захисту безробітних.
«У разі зволікання Урядом України з прийняттям рішення щодо захисту національного товаровиробника існує загроза закриття вітчизняних підприємств, що у випадку з регіональним виробником позбавить місцевого споживача продукції регіонального значення та загалом загрожує дефіцитом та підвищенням залежності від імпортної продукції, що у свою чергу стане значною перешкодою в досягненні пріоритетних цілей, озвучених Урядом України – будівництво доріг (розвиток транспортної інфраструктури) і забезпечення населення доступним житлом», – наголошено у звіті за результатами розслідування.
Що далі?
Результати антидемпінгового розслідування засвідчили, що існують достатні докази та підстави для розгляду Комісією пропозицій стосовно доцільності застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну турецького цементу. Зважаючи на наявність особливої ситуації на ринку Турецької Республіки та існування загрози заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику, Міністерство рекомендувало застосування остаточного антидемпінгового мита на рівні демпінгової маржі, а саме 50,54%.
На цьому тлі в інтернеті з метою тиску на МКМТ почали з'являтися численні фейки та маніпуляції. Деякі з них, не розібравшись у ситуації, навіть передрукували всеукраїнські ЗМІ.
З цього приводу Асоціація «Укрцемент» випустила офіційне звернення. В Асоціації заявили, що інформація про діяльність національних виробників, яку було розповсюджено декількома приватними особами у соціальних мережах у зв’язку із антидемпінговим розслідуванням щодо імпорту цементу з Туреччини, повністю не відповідає дійсності.
«Наголошуємо, що на сьогоднішній день антидемпінгове розслідування триває. Асоціація «Укрцемент» надала Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі конкретні факти нерівних умов конкуренції. З усією відповідальністю заявляємо, що конкуренція є позитивним явищем для виробників, що перебувають в однакових умовах. В іншому випадку Україна ризикує сотнями мільйонів євро внутрішніх і прямих іноземних інвестицій, тисячами робочих місць своїх громадян», – йдеться у зверненні.
Нагадаємо, що річний ринок цементу України протягом останніх трьох років залишається сталим та становить близько 9 млн тонн щорічно. При цьому сумарна потужність чинних печей цементних заводів України становить близько 13 млн тонн. Тобто цементники України повністю задовольняють попит на свою продукцію на внутрішньому ринку.
Натомість український ринок є одним з найменш захищених у Європі. У порівнянні з тими ж турками, вітчизняні товаровиробники не мають потужної державної підтримки у вигляді дотацій, податкових пільг, дешевих кредитних ресурсів чи надання електроенергії за нижчими тарифами. Тому неконтрольований імпорт будь-якої продукції загрожує закриттям вітчизняних підприємств і виходом іноземних інвесторів з України. А згодом і масовим безробіттям.
Цементна галузь наразі створює в Україні близько 20 тисяч робочих місць (з урахуванням суміжних сфер), а вітчизняні заводи фактично годують низку регіонів. Так, IFCEM є найбільшим платником податків Івано-Франківщини, бюджетотвірним підприємством Здолбунова є «Волинь-цемент», а «Подільський цемент» компанії CRH забезпечує два десятки населених пунктів на Хмельниччині. У випадку, якщо ці виробництва зупиняться, містяни й селяни залишаться і без роботи, і без грошей.
Тому рішення МКМТ, спрямоване на захист вітчизняного товаровиробника, можна лише привітати. Адже саме так має діяти (і діяла б) будь-яка влада у світі, зацікавлена у розвитку національної економіки та добробуті власних громадян. Застосування антидемпінгових заходів цілком відповідає міжнародним зобов’язанням України та її економічним інтересам.
Тож очікуємо на наступні рішучі кроки від українського Уряду і будемо уважно стежити за подальшим перебігом подій.
