Стримали чи відтермінували? У вересні Нацбанк оновив свій прогноз щодо рівня інфляції в Україні: він – набагато більш оптимістичний за попередні розрахунки міжнародних експертів і самого регулятора. Проте на тлі падіння ВВП, збільшення залежності від зовнішньої допомоги та відновлення податків на пальне, на українців чекатиме неминуче зростання цін і тарифів напередодні зими.
Як зазначає ексголова Ради НБУ, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Богдан Данилишин, з початку нинішнього року в Україні спостерігається тенденція до скорочення рівня інфляції. Так, у вересні її річний рівень знизився до 7,1% проти 8,6% у серпні, а базова інфляція в річному вимірі впала з 10,0 до 8,4%.
"Фактичні показники інфляції поточного року є значно нижчими минулорічних прогнозів Уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 20-30%. Оновлений прогноз НБУ від липня передбачає річну інфляцію на рівні 8,5%, тоді як рік тому НБУ прогнозував 20,7%", – наголошує експерт.
За рахунок чого інфляція у країні, що воює, менш помітна, ніж очікувалось?
Цьогоріч, якщо орієнтуватись на частку того чи іншого продукта у споживчому кошику, найбільше на скорочення річного рівня інфляції вплинули такі товари і послуги:
- хліб та хлібопродукти (12% внеску),
- овочі (14%),
- фрукти (12%),
- паливо та мастила (9%),
- алкоголь та тютюн (5%),
- побутова техніка та інші товари побуту (5%),
- риба та рибопродукти (5%).
Українці стали купувати менше: ключовим стримуючим чинником інфляції є скорочення сукупного попиту.
За даними офіційної статистики, у 2023 році падіння реального ВВП відносно довоєнного рівня сягнуло 26%.
"Скорочення робочих місць, ріст безробіття, виїзд значної кількості населення закордон, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ – всі ці фактори вплинули на зниження попиту і спинили розкручування початкового інфляційного імпульсу, викликаного війною та зростанням собівартості виробництва", – коментує Данилишин.
А як щодо курсу гривні? Його вдалося стабілізувати.
Саме стабільність обмінного курсу стала ще одним вагомим стримуючим фактором інфляції. З липня минулого року офіційний курс гривні було зафіксовано на рівні 36,6 грн за один долар США, що сприяло стабілізації цін на імпортні товари.
Однак, наголошує експерт, наявність значного дефіциту платіжного балансу вимагає витрачання валютних резервів на його підтримку. За підсумками січня-серпня 2023 року "розрив" фінансування платіжного балансу становив 17 млрд доларів. І весь цей розрив було покрито неринковою міжнародною допомогою, яка надійшла у обсязі 30 млрд доларів (у тому числі від МВФ – 2,5 млрд доларів).
Залежність платіжного балансу від зовнішніх вливань наражає Україну на потенційні ризики майбутньої девальвації (знецінення) гривні та пов’язаної з нею інфляції.
Із податковими надходженнями до бюджету теж не все гладко – їх не вистачає (виникає фіскальний дефіцит).
Значний фіскальний дефіцит (близько 25% ВВП) також потенційно може вилитись у стрибок інфляції. На даний момент він поки впливає на ріст цін обмежено, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП. Також "фіскальну інфляцію" стримує той факт, що більше половини державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.
Частково на стримування цін вплинула й жорстка монетарна політика НБУ. Регулятор утримує на високому рівні позитивні реальні ставки (понад 10% річних), що зумовило переспрямування частини грошової маси із сфери споживання в сферу заощаджень. Однак, загалом обсяг гривневих накопичень українців залишається порівняно невисоким (близько 4% ВВП).
Напередодні початку опалювального сезону не варто забувати й про комунальні тарифи.
Наразі збереження урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів дозволяє стримувати ріст ринкових цін. Та чи надовго? Як зауважує професор Данилишин, цей фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.
Що відбуватиметься з інфляцією і цінами восени та взимку? Факторів їх зростання багато, але різких стрибків, імовірно, вдасться уникнути.
"Подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит стримуватиме розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит, потенційно високі потреби у відновленні залишаються вагомими проінфляційними чинниками", – резюмує фахівець.
Нагадаємо, Держаудитслужба виявила у діяльності НЕК "Укренерго" численні порушення, що призвели до мільярдних збитків – у ймовірних схемах фігурує топменеджмент національної компанії.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
