19 листопада Верховна Рада планувала розкрити законопроєкт №6013, ініційований спікером парламенту Русланом Стефанчуком.
Цей документ передбачає реорганізацію державних і комунальних підприємств у господарські товариства, фактично передаючи їх у приватні руки без проведення класичної приватизації. У разі ухвалення законопроєкту державне та комунальне майно може опинитися під контролем товариств з обмеженою відповідальністю, що, за думкою експертів, створює серйозні ризики для національної безпеки та економіки, пише Главком.
Основні положення та поточні наслідки
Критики відзначають, що ухвалення законопроєкту може запустити масштабний перерозподіл державного майна, уникнувши приватизаційних процедур. Це може призвести до того, що держава та громада втратить можливість контролювати використання цього майна, що своєю чергою відкриває шлях до корупційних схем та рейдерства.
У законопроєкті пропонується:
- Скасувати право господарського відання та оперативного управління майном держвласності.
- Надати військовим частинам, навчальним закладам, об’єктам Національної академії наук, державним театрам тощо можливість набувати права власності чи користування переданим їм майном.
Судді господарських судів наголошують, що таке нововведення створює нормативну базу для неконтрольованого позаприватизаційного відчуження майна держави. Це не лише зменшить доходи держбюджету від приватизації, але й може поставити під загрозу майно стратегічних підприємств.
Сам же Стефанчук позиціонує свою ініціативу як "дерадянізацію" законодавства .У своїх заявках він підкреслює, що документ розроблений з урахуванням консультацій із зацікавленими сторонами.
Позиція експертів
Олена Беляневич, доктор юридичних наук та професор, висловила серйозні застереження щодо законопроєкту. Вона вважає, що обов’язкова реорганізація підприємств шляхом злиття чи приєднання до господарських товариств створює умови для рейдерських захоплень.
"Формування керованих наглядових рад і призначення виконавчих органів, як це було в НАК "Нафтогаз України", відкриває можливості для зловживання. Це стає реальною загрозою для функціонування державного та комунального секторів економіки", — зазначає Беляневич.
Асоціація міст України також висловила занепокоєння. На їхню думку, законопроєкт створює передумови для приватизації об'єктів критичної інфраструктури без належного зобов'язання та прозорості. Представники Асоціації наголошують, що це може паралізувати роботу лікарень, шкіл та підприємств, які надають житлово-комунальні послуги.
Іван Слободяник, голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів, підкреслив можливі загрози для аграрної галузі. Він заявляє, що примусове перетворення фермерських господарств на товариства з обмеженою відповідальністю повідомляє чинному законодавству, яке регулює сімейний тип регулювання господарювання.
"Ми маємо приклади рейдерських схем в аграрному секторі, і цей законопроєкт створює додаткові ризики для їх реалізації", — підкреслив Слободяник.
Спроби протягнути законопроєкт
Законопроєкт №6013 вже двічі з'являлися в порядку денному, проте кожен раз його знімали з розгляду через критику з боку експертів та громадських організацій. Востаннє він був включений до порядку денного під виглядом частини програми Ukraine Facility Plan — ініціативи фінансової підтримки України з боку міжнародних партнерів.
Депутат Сергій Власенко, фракції "Батьківщина", поставив під сумнів обґрунтованість такого включення.
"Цей законопроєкт не має стосунку до європейських стандартів. У ЄС немає єдиного підходу до регулювання комерційного сектора, а включення до Facility Plan виглядає маніпулятивно", — згадує він.
Хто підтримує нововведення
Відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України виступило на підтримку законопроєкту, стверджуючи, що він сприяє адаптації правового регулювання підприємницької діяльності до європейських стандартів. Академія надіслала відповідне звернення до парламенту, підкресливши, що зміни викликані покращують бізнес-середовище в країні. Варто зауважити, що автор законопроєкту Руслан Стефанчук є дійсним членом цієї Академії з 2020 року.
Підтримали ініціативу й судді Верховного Суду – Олена Кібенко та Василь Крат.
Василь Крат, суддя Цивільного касаційного суду, наголошує, що реформа юридичних осіб не вимагає судової практики: "Чи підтримує інституційний вибір країни – як будуть організовуватися юридичні особи – на судову практику? Вочевидь ні. Це цивілізаційний вибір країни"
Олена Кібенко суддя Касаційного господарського суду, підкреслює, що нераціонально використовувати окремий підхід до захисту державної власності коштом майна фізичних чи юридичних осіб. Вона вважає, що всі юридичні особи мають працювати за єдиними стандартами, а до назв державних акціонерних товариств можна додавати вказівку на їхній статус.
Кібенко також звернула увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду, де встановлено, що організаційна форма "приватне підприємство" не відповідає чинному законодавству, оскільки це фактично господарське товариство. Однак, в цій постанові не йшлося про державні підприємства, на які спрямований законопроєкт.
Нагадуємо, що Президент України Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді, наголосивши на ключових викликах, які стоять перед країною.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
