ПідтриматиРусский

Що відбувається з українською економікою та на фінансових ринках – тижневий огляд

Російський енергетичний терор, звільнення правобережної Херсонщини та її полів, перспективи "транспортного безвізу": як події останнього тижня вплинули на українську економіку та фінансовий сектор

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

Як блекаут і звільнення Херсону вплинули на українську економіку та фінансовий сектор

Минув 37-й тиждень з початку повномасштабної агресії рф. Ворог продовжує нищити об'єкти енергетичної інфраструктури та блокувати логістичні шляхи для українського експорту – все це безумовно позначається на стані економіки й фінансів країни. Водночас успіхи України на полі бою (передусім – на Херсонщині) та на дипломатичному фронті дають привід для стриманого оптимізму щодо подальших економічних перспектив.

Отже, масовані ракетні атаки рф та вимушений блекаут, деокупація аграрних територій Херсонщини, перспективи розблокування портів Миколаївщини і перемовини щодо "транспортного безвізу" з країнами Європи: як усе це відбивається на українській економіці?

Економічна ситуація: удари по енергетиці скоротили обсяги промислового виробництва, а от для аграріїв та експортерів намітилось "світло в кінці тунелю".

Останні оцінки Мінекономіки підтверджують негативні тенденції, що почали спостерігатися в економіці з жовтня 2022 року. За оцінками відомства, віялові відключення електроенергії, які стали результатом російських ракетних атак, стали основною причиною того, що виробництво у жовтні впало на 39% р/р (після скорочення на 35% у серпні-вересні).

Віялові відключення електроенергії спричинили падіння виробництва

У разі якщо відключення електроенергії триватимуть у листопаді-грудні, сукупні додаткові втрати економіки можуть скласти 1-2 в.п. ВВП, що може призвести до зміщення оцінки скорочення ВВП в 2022 році з близько 1/3 до 35%. Це підтверджується нещодавніми оцінками Міністерства фінансів. Також слід зауважити, що вплив цього фактору може бути вкрай нерівномірним: від несуттєвого для підприємств, що, наприклад, можуть відносно швидко переорієнтувати виробництво на нічні зміни до значного: сфера послуг та торгівля (кафе, ресторани, торгівельні центри тощо).

Руйнування логістичних маршрутів залишається суттєвою перепоною на шляху економічного відновлення, тому Україна веде переговори з Єврокомісією про продовження дії Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом, відому також як "транспортний безвіз". Хоча Єврокомісія розглядає зазначений механізм як екстрений захід в умовах війни та пропонує продовження ще на рік, українська сторона наполягає на продовжені щонайменше на 2-3 роки. Така позиція є виправданою з огляду на те що рф та рб з високою ймовірністю продовжать економічну блокаду навіть в умовах припинення "гарячої фази" війни.

Зерно вивіз

Своєю чергою, успішне звільнення частини території Херсонської області знижує безпекові ризики для весняної посівної кампанії 2023 р. на значній території півдня України. Українські аграрії завершують сівбу озимих зернових культур: вже посіяно 4.4 млн га, або 92% до прогнозу.

Бюджетна сфера: сальдо боргових операцій Уряду – досі від'ємне.

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 15 листопада 2022 року, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 4,7 млрд гривень на строки від 6 до 18 місяців, а також 7,9 млн доларів США. Завдяки підвищенню граничних рівнів дохідності державних запозичень основний обсяг коштів було залучено на строки 6 місяців (ставку підвищено з 13,5% до 14%) та 1,5 роки (ставка зросла з 18,5% до 19%).

При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, за перші два тижні листопада сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від’ємним та становило 5,5 млрд гривень, а загалом, із початку повномасштабної війни станом на 14 листопада 2022 року Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 183,9 млрд грн, 2,1 млрд. дол. США та 168 млн євро, тоді як від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив 119 млрд грн, 1,4 млрд. дол. США та 468,4 млн євро.

Обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень збільшився на 15 млрд гривень в результаті придбання Національним банком державних цінних паперів на суму 15 млрд гривень, а також збільшення інвестицій в ОВДП з боку юридичних та фізичних осіб (разом – на 1,4 млрд гривень за тиждень).

Валютний ринок: усе стабільно, міжнародні резерви України зросли завдяки допомозі західних партнерів.

Збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків на фоні більш помірного зростання попиту на неї обумовило близьке до збалансованого сальдо операцій на міжбанківському ринку за клієнтськими угодами. Це дозволило скоротити продаж іноземної валюти Національним банком на ринку минулого тижня до 326,5 млн доларів США (порівняно з 410 млн доларів США за тиждень до цього).

курс гривна доллар

Загалом, за 10 місяців 2022 року чисті інтервенції з продажу іноземної валюти (доларів США та євро) становили понад 20,2 млрд доларів США. Це було ключовим фактором скорочення міжнародних резервів України, які станом на 1 листопада 2022 року становили 25,2 млрд доларів США (+5,5% за місяць та -18,4% з початку року).

Їх збільшення у жовтні завдячує передусім надходженням фінансової допомоги від міжнародних партнерів: 2 млрд доларів США – від Європейського Союзу, 1,3 млрд доларів США – від МВФ, 0,5 млрд доларів США – від Світового банку, а також 0,4 млрд доларів США – від розміщення ОВДП в іноземній валюті.

Україна отримала 2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС

Фінансовий сектор: банківська система ліквідна, обсяги депозитів зросли, а от кредитування продовжує знижуватись – левову частку кредитів видають державні банки на підтримку аграріїв та антивоєнні цілі.

За даними Національного банку показники адекватності капіталу банків за результатами жовтня залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 18,8% для регулятивного та 13% – для основного капіталу банків. Відповідні значення понад як у 1,5 рази перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування, яке наразі продовжує знижуватися. Так, за оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору та домогосподарствам, у жовтні скорочувався в усіх валютах. Зокрема, гривневі кредити корпоративному сектору скоротилися на 0,9% за місяць, в іноземній валюті – на 1,4% за місяць. Кредитування домогосподарств у жовтні скоротилося порівняно з вереснем відповідно на 2,0% (в гривні) та 0,6% (в іноземній валюті).

Водночас фондування банків за рахунок депозитів у жовтні – навпаки – збільшувалося за обома категоріями клієнтів та в усіх валютах. Зокрема, залишки на гривневих рахунках корпорацій у жовтні зросли на 5,7%, населення – на 0,2%; в іноземній валюті – відповідно на 4,6% та 2,5%. Надлишок ліквідності дозволяє банкам утримуватися від підвищення ставок за новими депозитами, які у жовтні залишалися на рівні попереднього місяця (9,2%).

Упродовж минулого тижня обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні понад 400 млрд гривень. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків та збільшення гривні в обігу поза банками зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.

Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 847 млн гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Спрямуванню ресурсів банків на кредитування сприяє реалізація державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня банками було видано 376 пільгових кредитів на загальну суму 1.75 млрд грн, з яких майже дві третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 15 тисяч на загальну суму майже 64 млрд гривень.

З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів було видано банками на підтримку сільськогосподарського виробництва та антивоєнні цілі.

Нагадаємо, станом на початок листопада, прогнози щодо економічної активності бізнесу були стримано оптимістичні, зафіксовано зміцнення монетарної системи. Натомість у бюджетній сфері традиційно є "прогалини" – втриматися на плаву допомагають валютні інтервенції Заходу і плідна робота вітчизняних експортерів.

Більше актуальних новин про війну в Україні читайте у нашому Telegram-каналі.

Інші новини