ПідтриматиРусский

Відбудова чи відновлення: яке майбутнє українських міст?

Хоч війна ще триває, але процес відновлення України запускається вже зараз

Леонід Волошенко
Леонід Волошенко

Дописувач

відбудова та відновлення України

Чи здатна Україна не лише відбудувати дороги, мости і житло, а й повернути багатомільйонну армію біженців після війни, забезпечити українців робочими місцями, гідною освітою, медициною, задовольнити їхні культурні потреби, здорове довкілля, якість життя, рівень щастя і добробуту? Доля цих питань вирішується саме зараз, коли війна ще не закінчилась і ми наразі не бачимо, коли настане мир.

Війна з російським агресором ще триває, а у звільнених після окупації містах місцеві жителі намагаються відновити життя. Українська держава разом із міжнародними інституціями і лідерами світової демократії на численних дискусійних майданчиках і конференціях лише почала визначати порядок надання допомоги міжнародної спільноти для відновлення України. Ще нема чіткого уявлення, як відновлення країни буде координуватись міжнародними донорами, як нема й самих фондів на відновлення.

Натомість вже зараз можна спостерігати вражаючу активність українських громад в зруйнованих війною населених пунктах. Органи місцевого самоврядування багатьох українських міст за підтримки недержавних асоціацій і громадських експертних організацій почали планувати відбудову міст і пошук міжнародних інвестицій для відновлення громад у постраждалих від агресії регіонах України.

Про важливі ризики, небезпеки і переваги, з якими стикнуться українські міста на шляху до відновлення, йшлося на семінарі, який організувала українська громадська організація "Центр економічної стратегії" за підтримки уряду Великої Британії. Як зазначив Василь Кашевський, експерт цієї організації, в умовах обмежених ресурсів (а ресурси завжди і всюди обмежені – це економічний закон!) можна очікувати на певну конкуренцію між містами за доступ до фондів, грантів і інвестицій. Ті міста, які почнуть першими і досягнуть успіху на перших етапах, стануть у подальшому регіональними центрами у відновленні. Вони будуть здатні акумулювати навколо себе більшу кількість ресурсів, повернути біженців, які втекли від бойових дій, досягнути сталого розвитку людського капіталу, створити кращі умови для розвитку місцевої економіки.

Вже сьогодні ми можемо побачити приклади таких громад, які першими починають цей рух

Як один з прикладів, 15-16 лютого 2023 року у Варшаві відбулась виставка-форум "ReBuild Ukraine", участь в якій з власними проектами з відновлення взяли представники 19 громад, що постраждали під час війни: Баштанка, Бородянка, Буча, Вінниця, Вознесенськ, Дергачі, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Ізюм, Ірпінь, Макарів, Маріуполь, Миколаїв, Сєвєродонецьк, Тростянець, Херсон, Чернігів, Чугуїв. Метою форуму є залучення зовнішнього фінансування на проєкти відновлення у цих громадах.

Як це часто буває в Україні, активність місцевих громадян часто компенсує інертність державного сектору або прогалини у державній політиці. На рівні місцевого самоврядування зараз спостерігається бум місцевого планування і інституціональної самоорганізації громад. З’являються інструменти просторового планування відновлення зруйнованого майна на місцевому рівні (наприклад, "Карта руйнувань та відновлення"), громади активно долучаються до профільних асоціацій міст і об’єднаних територіальних громад України, які беруть на себе функції ресурсних хабів і організаторів різноманітних заходів. Діють численні недержавні проєкти навчання, щоби місцева влада була здатна успішно залучати зовнішні кошти на відновлення. "Надання експертної та технічної допомоги уряду та регіональним адміністраціям у розробці та реалізації планів відновлення" – лише один з багатьох навчальних проєктів, який надає органам місцевого врядування зручний інструмент напівавтоматизованого аналізу стану місцевої економіки і демографії для наступного якісного планування і розробки успішних проєктів з відновлення. Треба лише ввести первинні дані у спеціальні онлайн форми, і система видає докладний аналіз стану справ з діаграмами і порівняльними таблицями.

На жаль, державна влада не встигає за громадськими ініціативами

Деякі структурні реорганізації ставлять під сумнів здатність міністерських структур розрізняти "відбудову" від "відновлення і розвитку". Адже "відновлення" набагато ширше поняття, ніж "відбудова". Так, на найвищому рівні – у Президента і в уряді України – вже визначились, що відбудована Україна має бути кращою, ніж до воєнних руйнувань. Відтак, ми маємо створити таку країну, яка увійде до родини економічно найрозвинутіших демократій і стане членом ЄС. Але що ми бачимо в реалії?

Остання реорганізація у Кабінеті Міністрів викликає тривогу, адже складається враження, що новостворена владна вертикаль "Профільний комітет ВР – Мінвідновлення – Державне агентство інфраструктурних проєктів" – це зручний інструмент впливу великих забудовників, які зацікавлені у великих дороговартісних проєктах нового будівництва і не зацікавлені у численних дрібних проєктах, що задовольняють повсякденні потреби місцевих мешканців, повернення у міста жителів, які раніше втекли від війни, розвиток гуманітарної сфери і відновлення головного фактору – людського – для розвитку травмованих війною місцевих громад.

Державне агентство інфраструктурних проєктів – це по суті колишній Укравтодор, який від початку був "заточений" під великі проєкти будівництва. Новостворений в Мінвідновленні "Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна" також наразі зосереджений на майнових аспектах. Натомість колишнє Міністерство регіонального розвитку, яке опікувалось потребами місцевих громад, у січні 2023 року було ліквідовано, усе його керівництво (міністр і п’ять замів) – звільнено, а штати скорочені і передані в Мінвідновлення. Функції керівництва всією цією галуззю передані одній людині в Мінрегіоні – Олександрі Азархіній, яка є єдиним заступником міністра в Мінрегіоні, що курує питання регіонального розвитку. Хочеться сподіватись, що з часом інтереси місцевих громад у Мінвідновленні будуть представлені всеосяжно.

Але просто зараз є суттєві прогалини у політиках з планування відновлення місцевих громад

"Роль місцевого самоврядування — це не просто технічне наповнення реєстрів, його роль набагато ширша: розробка стратегії відновлення. А оскільки ми як держава не визначилися зі стратегічним підходом, тому й не знаємо про обсяг інформації, який потрібен. Через те існує таке величезне навантаження на збирання, як здається, непотрібної інформації", — зазначає Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України.

На сьогодні, на жаль, відсутні єдині методологічні засади, як узгодити державне стратегічне планування з потребами у відновленні окремих регіонів і громад. І це протиріччя поглиблюється на законодавчому рівні, адже так сталося, що Закон про регулювання містобудівної діяльності і Закон про засади державної регіональної політики містять суттєві протиріччя. Перший відповідає інтересам великих забудовників у "відбудові" і погано враховує інтереси місцевих громад у "відновленні".

Як повідомлялося раніше, рівень невизначеності вітчизняної економіки залишається надзвичайно високим через війну, а її стабілізація прямо залежить від вливань зовнішніх донорів. Утім, є й гарні сигнали: ритмічність державних запозичень дозволяє уряду своєчасно виконувати всі соціальні зобов'язання (такі, як пенсії, виплата допомоги тощо). А за декілька місяців очікується підписання нової програми з МВФ. Детальніше про це читайте у матеріалі "СтопКору" "Драйвер української економіки – ЗСУ: як ситуація на полі бою впливає на відновлення ринків".

Ця публікація створена за підтримки "Black Sea Trust", що є проєктом German Marshall Fund of the United States. "Black Sea Trust" або його партнери не обов'язково поділяють думку, висловлену в цій публікації.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!

Інші новини