Удвічі більш витривалі й набагато дешевші: експерти називають цементобетонні дороги вигідною альтернативою асфальтобетонним, які не витримують навантажень і вимагають витрат на імпортний бітум. Як це працює на практиці — на прикладі звичайної об'єднаної територіальної громади на Хмельниччині дослідив журналіст Кирил Вольний.
Власними силами громада Славути змогла побудувати дві дороги з цементобетону, які ведуть до промзони та на митницю.
«Ми приймали рішення, яку дорогу будувати. Коли зробили перший проєкт, там було асфальтне покриття – 5 см. Зрозуміли, що воно неспроможне витримати значне навантаження. Ми ж бачимо, які сьогодні машини – возять по 30-40 тонн, і за ними не простежиш. А тут ми спокійні, тут можуть і танки їздити, ми не боїмося, що покриття буде пошкоджено», – розповідає голова Славутської ОТГ Василь Сидор.
У результаті ремонт, зроблений на роки, зберіг гроші громади на інші програми.
«Здається, що потенціал цементобетонних доріг у нашій країні поки що не використаний, та все ж позитивні зрушення в цьому плані є», — резюмує журналіст.
Лише за останні два роки триває будівництво трьох цементобетонних доріг: Дніпро — Решетилівка, Кропивницький — Миколаїв та об'їзної навколо Житомира. Однак ключовим залишається питання, на чию економіку будуть працювати сотні мільярдів, спрямовані на президентську програму?
«Уже зараз ми бачимо, як потужні країни намагаються витіснити з внутрішнього ринку вітчизняних виробників. Лише торік через демпінговий імпорт цементу з Туреччини з програми «Велике будівництво» було «витягнуто» 1 мільярд 300 мільйонів гривень», — наголошує Кирил.
Захистити українську економіку може державницька позиція уряду. Найближчим часом Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі має розглянути остаточні антидемпінгові заходи щодо турецького цементу.
Позитивне рішення Кабміну зможе захистити і вітчизняних цементників, і програму «Велике будівництво», й економіки України в цілому. Ми продовжимо стежити за розвитком цієї історії, тому підписуйтеся на наш ютуб-канал, аби бути в курсі подій.
