Енергоносії дорожчають, гривня – знецінюється, а динаміка виробництва – сповільнюється. На цьому тлі держава лише за один тиждень нового року виділила понад 600 млн грн «доступних кредитів» на антикризову підтримку поточної діяльності бізнесу. А от обсяг реалізації державних цінних паперів за кордоном «просів» через негативний інформаційний фон. Із чим вітчизняна економіка увійшла в новий рік? Куди вона рухається й на які економічні тренди чекати підприємцям у 2022-му?
Прогнози вітчизняних виробників щодо власного фінансового стану залишаються стримано оптимістичними. Але переважно це пов’язано з експортною орієнтацією бізнесу та надіями на посилення інвестиційної активності. Про це свідчать підсумки опитування представників українських компаній, проведеного у 4-му кварталі 2021 року, які оприлюднив Нацбанк України. Ці цифри наочно ілюструють головні економічні тренди-2022.
Так, індекс ділових очікувань підприємств залишився позитивним, хоча і незначно зменшився порівняно з попереднім періодом (приблизно на 2%). Майже 10% керівників компаній повідомили, що сподіваються на поліпшення свого фінансового стану (у 3-му кварталі 2021 року таких було 12,7%). Топменеджери зазначили, що розраховують на збільшення обсягів реалізації продукції, зокрема на зовнішньому ринку (понад 21% опитаних) та активізацію інвестиційної діяльності (19,3%).
Експорт зростатиме, а виробництво знижуватиметься: чого очікує український бізнес?
Цікаво, що у контексті сподівань на поліпшення інвестиційного клімату та збереження експорту продукції, на власні перспективи щодо збільшення виробництва товарів і послуг керівники компаній здебільшого дивляться зі скепсисом. Очікування щодо зростання обсягів виробництва знизилися до 8,3% (у 3-му кварталі 2021 року вони були майже втричі вищі – 21,5%).
Таке погіршення прогнозів передусім пов’язане з посиленням інфляційного тиску. Причинами якого підприємці вважають: збільшення виробничих витрат (майже 80% респондентів), підвищення цін на матеріали та енергоносії на глобальних ринках (43%) та прогнозоване послаблення курсу гривні (40%).
На тлі інфляції виробники підвищують ціни. Але переважно – всередині країни (майже на 75%)
Напередодні Нового року прискорення росту відпускних цін, за даними Держстату, сягнуло 62,2% у річному вимірі. При цьому від стрімких цінових стрибків постраждав здебільшого внутрішній споживач. Якщо ціни на промислову продукцію, що використовується в межах України, збільшились за рік на 74,2%, то на експортну зростання йде втричі повільніше – лише на 24,5%.
Найбільше внутрішні ціни зросли у сферах, пов’язаних із видобуванням, переробкою та постачанням енергетичних товарів. Понад як удвічі за рік — у видобуванні кам’яного вугілля, виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. У решті галузей промисловості внутрішні й експортні ціни зростали у 2021 році приблизно однаковими темпами.
Водночас високі закупівельні ціни на продукцію проміжного споживання спонукали українські підприємства знижувати залишки готової продукції та неповністю завантажувати наявні виробничі потужності.
Виробнича активність підприємств падає – знижується попит на позикові кошти.
За даними НБУ, загальний обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору у грудні, зменшився на 1,1%. Зокрема, у гривні – на 1,9%, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 0,1%. Сукупна заборгованість реального сектору перед банками за місяць скоротилася на 0,5%. При цьому на 1,3% зросла кількість кредитів, наданих фізичним особам. Але, оскільки в портфелях банків переважають позики підприємствам, можна констатувати загальну тенденцію до зниження кредитної активності в країні.
Як показало опитування, банківські кредити у 2022 році планують брати лише 38,5% компаній. У 3-му кварталі 2021 року таких було понад 40%. Враховуючи, що понад три чверті потенційних позичальників планують брати кредити в національній валюті, найбільшою перешкодою для залучення фінансування є високі відсоткові ставки банків. Про це кажуть понад половина опитуваних.
У грудні ставки банків за новими корпоративними кредитами зросли на 0,5 відсоткового пункту (тобто на рівень зростання облікової ставки НБУ). І сягнули 10,0% – це рекордна позначка з червня 2020 року. При цьому за гривневими кредитами фізичним особам банки залишили ставки на рівні попереднього місяця – 32%.
Держава намагається пом’якшити умови доступу до банківських кредитів через програму 5-7-9%.
Зважаючи на дані опитування НБУ, яке засвідчило нагальність проблематики високої вартості кредитних ресурсів для бізнесу, держава активізує програму «Доступні кредити 5-7-9%». Обсяг виданих за програмою кредитів за другий робочий тиждень-2022 сягнув 683 млн грн. З яких переважну більшість (642 млн грн або 93%) було спрямовано на антикризову підтримку поточної діяльності бізнесу. Тобто на поповнення обігових коштів підприємств.
На відміну від програми «Доступні кредити 5-7-9%», її «колега» – «Доступна іпотека 7%» досі не зуміла істотно пожвавити ринок іпотечного кредитування в Україні. За програмою, що стартувала у грн 2021 року, загалом було видано близько 1,4 тис. кредитів на суму близько 1,2 млрд гривень. При цьому за 11 місяців 2021 року банками на ринкових умовах було видано майже 10 тис. іпотечних кредитів сумою майже 8 млрд грн.
Середньозважена ставка банків за іпотечними кредитами становила на листопад 2021 року 15,5% на первинному ринку та 13,5% – на вторинному. При цьому левова частка іпотечних кредитів як із державною підтримкою, так і без неї (78% та 90% відповідно) видається для купівлі житла на вторинному ринку. Враховуючи низький рівень поширення іпотечного кредитування в Україні, загалом це свідчить, що державним програмам забезпечення громадян житлом ще є куди зростати.
На тлі загального зниження бізнес-активності й нерозвиненості іпотеки, підприємці й громадяни намагаються створювати «подушку безпеки».
За даними Нацбанку, депозити як юридичних, так і фізичних осіб у банках у грудні зросли під впливом збільшення виплат наприкінці року. Зокрема, гривневі депозити корпоративного сектору збільшилися за місяць на 11,1%, населення – на 7,4%. Натомість бізнесу та домогосподарств в іноземній валюті у грудні скоротилися на 1,0% та 1,4% (у доларовому еквіваленті) відповідно.
Люди також активно скуповують долари та євро. За операціями фізичних осіб, як на готівковому, так і безготівковому валютному ринку НБУ відзначає переважання попиту на іноземну валюту. Зростання чистої купівлі іноземної валюти громадянами минулого тижня компенсувало її чистий продаж у перший тиждень нового року. З початку року українці загалом придбали 7 млн доларів США «кешем» та 19 млн доларів США – у безготівковій формі.
Тим часом курс гривні «пробив» планку в 28 грн за долар.
За тиждень, що минув, обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку знецінився на 2,2%, перевищивши показник 28 гривень за 1 долар США. Це – найнижчий курс гривні за останні 12 місяців.
Така курсова зміна супроводжується значним переважанням попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією: чистий попит на іноземну валюту минулого тижня в середньому на день перевищував 88 млн доларів США. Зважаючи на це та з метою згладжування надмірних коливань курсу гривні, регулятор змушений був здійснити продаж іноземної валюти на суму 331 млн доларів США, що у 3,3 раза більше, ніж за перший тиждень 2022 року.
«Характерно, що на відміну від попередніх епізодів переважання попиту іноземної валюти над пропозицією на міжбанку, упродовж минулого тижня банки переважно купували валюту в позицію», – зауважили в НБУ.
Мінфін залучив майже 4 млрд грн через ОВДП, але попит на державні цінні папери України за кордоном падає.
Міністерство фінансів у січні нового року провело перший аукціон із розміщення державних цінних паперів, залучивши 3,9 млрд грн. Зокрема, з яких найбільшим попитом користувалися 2-річні ОВДП (2,1 млрд гривень). Завдяки подовженню середньозваженої строковості та підвищенню граничних ставок запозичень за окремими випусками середньозважена ставка нових розміщень 11.01.2022 року зросла до 12,45%.
Наступний аукціон призначений на 18 січня 2022 року. На ньому інвесторам буде запропоновано лінійку гривневих облігацій зі строками від 6 місяців до 5 років, а також облігації в доларах США на строки 6 та 12 місяців. Проте у Нацбанку очікують на стриманий попит з боку потенційних інвесторів.
Загалом обсяг ОВДП в обігу за останній тиждень зріс на 1,1 млрд грн завдяки збільшенню портфелю державних цінних паперів у власності банків. Водночас на тлі негативного інформаційного поля обсяг ОВДП у власності нерезидентів продовжує скорочуватися (мінус 3,2 млрд гривень за тиждень). Нині іноземні інвестори володіють ОВДП на суму 87,4 млрд грн – і це рекордно низьке значення, починаючи з січня 2021 року.
