ПідтриматиРусский

Наступ Білорусі на Україну: експерти одностайні у прогнозах

Чи нападе Білорусь на Україну? Лукашенко може вагатися через низьку мотивацію власної армії і чисельну перевагу українців, але путіну конче необхідно відволікти ЗСУ зі сходу й завадити поставкам західної зброї

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

Чи нападе Білорусь на Україну?

Путін дотиснув Лукашенка? Чи білоруський диктатор лише імітує бурхливу діяльність у спробах відтягнути падіння власного режиму? Думки військових експертів і політологів з приводу того, наскільки ймовірним є напад Білорусі на Україну, сходяться в одному: загроза реальна, і нею не варто нехтувати.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну офіційний Мінськ надав росіянам свою територію і військові потужності під плацдарм для нападу. Але чи наважиться Лукашенко на безпосереднє введення білоруських військ на наше територію? Серед експертів немає одностайної думки з цього приводу.

Спільні російсько-білоруські навчання – підготовка Білорусі до повноцінної участі у війні, але Лукашенко чекає слушного моменту, аби заявити про нібито "самозахист", вважає економіст, політолог та експерт у сфері російсько-білоруських відносин Дмитро Болкунець.

"Намагаються прочистити всі системи, подивитись, як вони працюють. Триває відверта підготовка до війни. Тому що машина війни запущена, зупинити її просто так уже не можна. Будь-якого дня, у будь-який момент Лукашенко може віддати наказ про напад на сусідні держави. Чи винайти ще якийсь ефективний, як він вважатиме, метод продемонструвати, що це не він напав, а на нього напали. До цього слід бути готовими й зберігати пильність", – попереджає аналітик.

Редакторка одного з ключових незалежних білоруських онлайн-медіа Хартія’97 Наталія Радіна прогнозує, що путін може навіть нанести ядерний удар з території Білорусі, а от введення військ на нашу територію – під великим питанням через низьку вмотивованість солдатів.

"Лукашенко давно бере участь у цій війні, його зусиллями Білорусь – прямий учасник агресії проти України. Я уважно передивилась відео його останньої зустрічі з путіним, слухала його риторику. Він закликав путіна – якого насправді закликати не потрібно – до агресивних дій на адресу України та інших сусідів Білорусі – Польщі й Литви. Тож я не думаю, що Лукашенко довго б "ламався".

На мою думку, і путін, і його гауляйтер Лукашенко розуміють, що пряма участь білоруських військ у війні проти України – досить небезпечна. Адже, я впевнена, що у випадку відправки до України велика кількість білоруських солдатів буде здаватися в полон. Це – єдина причина, яка тривалий час зупиняла і поки зупиняє двох диктаторів від штурму української території силами ЗС Білорусі. Чи діятиме цей стопор надалі? Усе можливо", – зазначила вона.

Медійниця зауважила, що ще з 2014 року попереджала українське керівництво про можливий напад на Україну з території Білорусі. Хоча на той момент відносини між двома державами були начебто безхмарними на тлі успішної економічної співпраці й постачань до України білоруських нафтопродуктів.

"Тоді нас ніхто не чув. Хоча ми попереджали про небезпеку цього "північного балкону". І сьогодні я кажу: в будь-який момент білоруська армія може увійти до України. Обстріли української території з боку Білорусі – тривають", – резюмувала Радіна.

Всередині України до білоруської загрози теж ставляться серйозно. Експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак наголошує, що Лукашенко – останній союзник путіна. Однак на Волинсько-Поліському напрямку українські захисники і якісно, і кількісно переважають можливі сили вторгнення.

"Ми довіряємо нашим розвідникам, не сумніваємось в їхній інформації і не ігноруємо її. Дійсно, вірогідність нападу є, і ця перспектива не дуже радує. Єдине з чого можна порадіти, так це з того, що навіть у випадку, якщо Білорусь зважиться на вторгнення, то у військ Лукашенка не вийде легкої туристичної прогулянки", – зауважив він.

Ступак повідомив, що загальна чисельність білоруських військ становить близько 60 тисяч осіб, включно з обслуговуючим персоналом. Безпосередня кількість військових – 40 тисяч. Однак, за приблизними підрахунками, Білорусь може виставити проти України до 12,5-15 тисяч солдатів.

"Цією силою не можна нехтувати, вона є. Водночас ми маємо досвід протидії "другій армії світу". Тому зможемо впоратись і з цією армією, якщо вона таки замислить вторгнення. Однак головна мета Лукашенка й путіна – відтягнути наші сили зі сходу України. Наразі важко сказати, чи прагнуть вони лише відволікти ЗСУ, чи є й певна реальна ціль – наприклад, перерізати Варшавську трасу й унеможливити постачання в Україну сучасної західної зброї. А тим часом росіяни будуть намагатися максимально просунутися на Донбасі", – додав експерт.

На думку військового журналіста, волонтера Романа Бочкали самопроголошений президент Білорусі опинився перед складною дилемою: абсолютна залежність від рф vs небажання втягуватись у війну проти України.

"На мою думку, він точно не зацікавлений у білоруській військовій агресії проти України. Якщо проаналізувати його риторику останніх місяців, то він і з Європою намагається налагодити діалог. Білорусь відкрила кордони з Польщею, Литвою. Тобто потихеньку намагається грати на різні боки, а не відстоювати суто інтереси росії. Однак сьогодні Лукашенко вже сам собі не належить – він належить путіну", – констатує репортер.

Ексзаступник секретаря РНБО, генерал Сергій Кривонос також оцінює ризик повторного використання території Білорусі для нападу на Україну як високий. За його словами, може йтися як про новий штурм північних областей російськими військами, так і про включення до цієї агресії білоруських Збройних сил.

"Росіяни зараз посилено обробляють політичне керівництво цієї країни. Плюс вони досить жорстко контролюють настрої в білоруській армії. Вони там зараз мають практично в кожному підрозділі своїх офіцерів-кураторів, які чітко відстежують настрої, проводять додаткову пропаганду, щоб виправдати свої наміри щодо вторгнення на наші землі", – заявив він в інтерв’ю РБК-Україна.

Кривонос підкреслив, що на певних ділянках білоруси можуть і самотужки почати наступ. Йдеться, зокрема, про Волинь та Рівненщину.

Можливої атаки з боку Білорусі очікують і на Житомирщині. Якщо ще декілька тижнів ймовірність нападу з боку Білорусі там розцінювалась як невисока, то зараз ситуація дуже змінюється, підкреслив мер Житомира Сергій Сухомлин.

"Вчора [27 червня – ред.] я казав про те, що можливий удар по місту. І напередодні, 24 червня, коли відбувся масований удар по військовим частинам навколо Житомира, у нас була така сама інформація. На щастя, у ніч на 28 червня все було спокійно – можливо, вплинула реакція світу на Кременчук, і росіяни відклали свої плани. Є інформація, що тривають спроби втягнути білоруську армію в безпосередню агресію проти України. Але ми готові до цього", – наголосив міський голова.

У вівторок, 28 червня перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик повідомив, що область також готується до ймовірного нападу Білорусі й попередив мешканців Львівщини, аби ті були готові до ракетних та авіаударів з боку сусідньої країни. Він також зауважив, що в регіоні зводять додаткові інженерні та оборонні мережі через ризик повномасштабного вторгнення армії Лукашенка.

Отже, хоча думки експертного середовища й розділилися, стосовно того, якими є справжні мотиви Лукашенка, та в який момент і в якій формі варто очікувати атаки з території Білорусі, всі аналітики погоджуються в одному: протягом декількох останніх тижнів імовірність прямої участі Мінська в агресії проти України значно зросла, і цими викликами не можна нехтувати.

Експерти одностайні й у тому, що українські Збройні сили готові до білоруської загрози на півночі й спроможні успішно її нейтралізувати. Однак напад Білорусі відтягне частину військового потенціалу України з інших ділянок фронту й може сприяти просуванню росіян на сході та загальмувати контрнаступальні дії ЗСУ на півдні.

Інші новини

Мільйони для керівництва і нагорода скандальному екснардепу: держаудитори перевіряють діяльність НАМН і її президента Цимбалюка

Мільйони для керівництва і нагорода скандальному екснардепу: держаудитори перевіряють діяльність НАМН і її президента Цимбалюка

Журналісти СтопКору поспілкувалися з президентом НАМН Цимбалюком щодо ефективності використання ресурсів академії, високих зарплат керівництва та звʼязків з одіозним екснардепом Дубовим