За три роки після початку повномасштабної війни Європа поступово змінює підхід до підтримки українців. Якщо у 2022-му більшість біженців отримували безкоштовне житло, харчування, грошову допомогу та навіть квитки на транспорт, то у 2025-му умови стали жорсткішими: підтримка скорочується, а головний акцент робиться на працевлаштуванні та інтеграції.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, нині в Європі перебуває близько 5,1 млн українців. Це найбільша міграційна криза на континенті з часів Другої світової війни. Понад 90% біженців складають жінки та діти.
Польща: підтримка є, але обмежена
Польща залишається одним із головних напрямків для українців. Вона надала доступ до медицини, освіти та ринку праці, а діти відвідують школи на рівні з громадянами. Водночас фінансова підтримка скоротилася: після перших 4 місяців проживання у державних гуртожитках потрібно сплачувати самостійно (винятки – пенсіонери, багатодітні, люди з інвалідністю).Водночас українці можуть користуватися місцевими соцпрограмами, наприклад, отримувати 800 злотих (€180) на дитину щомісяця.Завдяки спрощеному доступу до ринку праці у Польщі працює 69% працездатних українців, що суттєво вище, ніж у більшості країн ЄС.
Німеччина: щедрі виплати, але низька зайнятість
У ФРН проживає понад 1 млн українців. Вони отримують право на базове соціальне забезпечення — 502 євро на дорослого плюс оплата оренди та комунальних послуг. Для матері з дитиною допомога може сягати €1300 щомісячно.Водночас рівень зайнятості серед українців — лише близько 25%, що значно нижче, ніж у Польщі чи Чехії. Основна причина — мовний бар’єр та висока соціальна підтримка, яка зменшує мотивацію виходити на роботу.Проблемним лишається житло: орендний ринок у Німеччині перенасичений, ціни високі.
Чехія: менше грошей — швидша інтеграція
Чехія прийняла найбільше українців у перерахунку на душу населення. З літа 2024-го держава скоротила термін безкоштовного проживання до 90 днів, після чого потрібно платити самостійно.Фінансова підтримка зменшена, але рівень працевлаштування високий — понад 60% українців уже працюють. Переважно це робота у сфері послуг та фізична праця, але уряд фінансує мовні курси та перекваліфікацію.
Іспанія, Італія, Румунія, Словаччина
- Іспанія прийняла 200 тис. українців, але соцдопомоги мінімальні. Рівень працевлаштування — менше 40%.
- Італія дала прихисток 170 тис. українців, проте роботу знайшла лише третина біженців.
- Румунія та Словаччина спершу компенсували витрати на житло, але з 2024 року програми скоротили. У Словаччині безкоштовне житло діє тільки 120 днів.
Британія та Ірландія
- У Великій Британії діє програма Homes for Ukraine. Українці мають право на роботу та медицину, але після 6–12 місяців у приймаючій сім’ї мусять орендувати житло самостійно.
- В Ірландії допомогу скоротили з €232 до €39 на тиждень після перших 90 днів проживання. Це одне з найбільш різких урізань підтримки серед усіх країн.
Скандинавія та Балтія
У Норвегії, Данії, Швеції, Фінляндії українці отримують близько €300 на місяць і житло в центрах розміщення. Тут акцент роблять на швидкій інтеграції та роботі.У Литві, Латвії та Естонії рівень працевлаштування сягає 50%, але державна допомога мінімальна.
Європа не закрила двері для українців, але підхід змінився: від щедрих виплат до вимог самостійності. Тепер статус тимчасового захисту означає базові гарантії, але не комфортне життя без роботи.Для сімей із дітьми чи тих, хто рятується від війни, Європа залишається шансом на безпеку. Але для тих, хто очікує повного утримання, нові умови можуть стати розчаруванням.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
