Територіальна оборона – від добровольчих формувань до повноцінної бойової одиниці ЗСУ? На тлі загострення активної фази війни, коли бал правлять високоточні артилерія та авіація, відчайдушні повідомлення від матерів і дружин, що шукають "броники" й автівки для бійців ТрО на "нулі", викликають чимало запитань. Якими насправді є функції цих формувань? Чи доцільно відправляти на передову не фахових воїнів? І до чиєї зони відповідальності входить належна підготовка та екіпірування тероборонівців?
Станом на 24 лютого процес формування цього роду сил у багатьох регіонах виявився далеким від досконалості. Достатньо лише згадати кадри надання зброї добровольцям у Києві "з коліс" у перші дні вторгнення – тоді киянам на руки роздали кілька десятків тисяч автоматів. Чи трагічну історію херсонської тероборони, яка так і не була належним чином сформована, навчена та озброєна – у підсумку кілька десятків героїв з "коктейлями Молотова" та легкою стрілецькою зброєю склали голови у Бузковому парку в нерівному бою з важкою бронетехнікою й артою окупантів.
Створення добровольчих формувань територіальних громад в Україні було закріплено на нормативному рівні із прийняттям закону "Про основи національного спротиву", який був ухвалений парламентом торік і набрав чинності з 1 січня 2022 року. Відповідно до цього документу, сили територіальної оборони – це "окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони".
Аби розібратись, якими є безпосередні функції ТрО та наскільки законним є використання цих підрозділів на передовій, "СтопКор" звернувся за коментарем до експертів – генерала, першого заступника командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016-2019), одного з авторів першого законопроєкту про територіальну оборону Сергія Кривоноса та до представниці служби зв’язків із громадськістю Сил територіальної оборони ЗСУ.
"Дійсно, факти відправлення підрозділів Сил територіальної оборони на передову є, і вони чітко обумовлені законодавством", – повідомили "СтопКору" у службі зв’язків із громадськістю Сил ТрО ЗСУ.
Так, згаданий вище закон "Про основи національного спротиву" визначає одним із завдань сил ТрО "участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями". Крім того, у документі зазначено, що на громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
"Попередній проєкт Закону про територіальну оборону України, відомий як законопроєкт №4504, передбачав зовсім інший підхід до створення потужної національної системи територіальної оборони – більш системний. Однак не минуло й пів року, як з’явився альтернативний законопроєкт – президентський. На жаль, влада вирішила піти коротшим шляхом, повторюючи і цементуючи помилки попередників від 2014 року, коли батальйони добровольчих формувань без належної системної підготовки відправили на передову на Донбас", – зазначає пан Кривонос.
Функції сил ТрО, їхнє комплектування, використання для виконання бойових задач – законодавчо закріплені, але іноді система дає збої.
У другій половині травня 2022 року військовослужбовці 3-го батальйону 115-ої бригади (формувалась як бригада ТрО Житомирщини) записали із Сєвєродонецька відео-ультиматум до президента Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Залужного: "Ми відмовляємось виконувати бойові завдання, оскільки у нас немає підкріплення. Немає важкої техніки. Чекаємо на підкріплення вже два тижні, але його немає".
Згодом воїни тієї ж 115-ї бригади оприлюднили інше відео зі зверненням до побратимів: "Все в нас є. Ті, хто пішов – дезертири". Однак, як кажуть, "осад залишився": ситуація вже набула великого розголосу.
Про окремі епізоди війни, коли перед підрозділами тероборони ставилися завдання, які вони не могли виконати, розповів у ЗМІ й суддя Конституційного суду у відставці, а нині боєць ТрО Віктор Шишкін.
"Коли наш підрозділ виконував бойове завдання в зоні дамби у котеджному містечку Лютіж, то був озброєний лише автоматами. Проте підрозділи, які стояли на захисті західної частини столиці, зіткнулися не тільки з диверсійно розвідувальними групами, але й танками. У них не було засобів боротьби з танками та бронетехнікою", – згадує пан Віктор.
Він також підтвердив наявність випадків, коли непідготовлених бійців ТрО кидали на передову – без належної амуніції: "Такі випадки є. Кажуть, що москалі не цінують життя своїх військових, вибачте, але у нас аналогічна ситуація по відношенню до деяких підрозділів. У нас є елітні підрозділи та є ті, якими затикають дірки – гарматне м'ясо. Один з підрозділів тероборони, без оснащення серйозною зброєю в легких бронежилетах, було кинуто в районі Ірпеня", – заявив Шишкін.
У суспільстві побутує думка про те, що бійців тероборони не мали б направляти безпосередньо на передову, зосередивши їх зусилля у другій лінії оборони чи при так званих "зачистках" територій від залишків ворожих військ і ДРГ. Але чи це так насправді?
"Звичайно, кожна військова частина повинна зосереджувати зусилля на обороні своєї території. Однак, бувають різні ситуації. Якщо буде загострення в Києві чи в Київській області, а в Закарпатті, Тернополі чи в Хмельницькому буде спокійно, і тут не буде вистачати сил, то буде правильним рішенням залучити частину в повному складі або деякі підрозділи до виконання завдань", – повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ Сергій Собко.
За інформацією наших колег з видання LB, у середині березня вище військово-політичне керівництво України ухвалило директиву про залучення по одному батальйону добровольців з новосформованих бригад тероборони на фронті.
Формально, по суті заднім числом, питання використання підрозділів ТрО й добровольчих формувань територіальних громад у бойових діях на фронті було узаконено лише 6 травня, із прийняттям Верховною Радою закону №6521. Закріплення стратегії використання сил ТрО на "передку" де-факто зафіксувала й нещодавня заміна командувача Сил ТрО Юрія Галушкіна на Ігоря Танцюру, зазначає "Дзеркало тижня".
"Ситуація на фронті значно скоригувала підходи ЗСУ до ТрО, внаслідок чого загони ТрО масово поїхали на "нуль". Часто не до кінця навчені. І не зовсім екіпіровані. Фінансування ТрО й ДФТГ лягло на плечі місцевої влади, волонтерів, благодійних фондів і сімей", – зазначає видання.
"Дійсно, чинний закон дозволяє використовувати підрозділи ТрО за межами області – люди змушені діяти в юридичних рамках, проголосованих законотворцями. Однак, за відсутності мобілізаційного резерву відправляти високо мотивованих, але ненавчених і незабезпечених бійців на фронт – означає використовувати їх, м’яко кажучи, в якості легкої піхоти. А грубо кажучи – в якості гарматного м’яса", – коментує генерал Кривонос.
То хто ж має фінансувати підготовку та екіпірування ТрО і ДФТГ?
Один з успішних кейсів використання сил тероборони на передовій – досвід Ізюмської ТрО. Вже понад три місяці підрозділ успішно протистоїть російській бойовій машині з аеророзвідкою, артилерією та авіацією. Зокрема, а активі тероборонівців – десятиденний захист нафтобази зі стратегічним запасом палива Харківщини. При цьому усім необхідним для опору батальйон, зі слів його членів, постійно забезпечують волонтери зі Слов’янська, Рівного, Чернівців, Черкас, Києва.
Окрім статей закону "Про основи національного спротиву", які зобов'язують уряд фінансувати потреби тероборони, 91 стаття Бюджетного кодексу вказує, що фінансувати потреби тероборони може і місцева влада. Однак ресурси і пропорції – чітко не визначені.
"Підрозділи Сил територіальної оброни, які відправляються для виконання завдань на передову, забезпечені необхідною амуніцією та екіпіруванням повністю – на 100%. Щодо підготовки і навчання, цю інформацію ми не розголошуємо, відповідно до Наказу №73 і додатку 2 до нього. Однак можемо запевнити, що всі підрозділи Сил ТрО проходять підготовку відповідно до затверджених планів", – зазначили у службі зв’язків із громадськістю Сил територіальної оборони.
За словами Сергія Кривоноса, забезпечення бійців тероборони на передовій дійсно здійснюється коштом держави зі статей витрат, передбачених на фінансування загальної системи ЗСУ. Однак закладені у бюджеті на 2022 рік обсяги фінансування оборонної галузі не були розраховані на закупівлю тих масштабів озброєння, зокрема протитанкового, які необхідні для ефективної протидії ворогу під час повномасштабного вторгнення.
"Необхідні обсяги зброї можна було б забезпечити власними силами, якби проводилась планова підготовка до війни. І навіть зараз їх можна забезпечити, якщо підприємства оборонного комплексу працюватимуть у режимі 24/7. Не слід сподіватись виключно на західну військову допомогу – це робить нас "збройними наркоманами", і у випадку, коли постачання від партнерів припиняться – зіскочити з цієї голки буде дуже складно. Аби спорядити всіх українських бійців, необхідно в першу чергу підтримувати національних виробників зброї та амуніції", – наголошує генерал.
Він також підкреслив важливість належної підготовки бійців, яких перекидають для виконання бойових завдань до гарячих точок.
"Не варто недооцінювати противника: ми ще не зламали хребта російській військовій гідрі, а лише прищемили їй хвіст. Ця війна має бути війною не кількості, а якості. Нинішні успіхи української армії здебільшого завдячують умінню нашого народу мобілізуватись у надшвидкі строки. Але якщо ми хочемо мати якісне, мотивоване військо, цим потрібно цілеспрямовано займатись, а не затикати дірки. На передовій один навчений солдат вартує десяти ненавчених – він має принаймні вдесятеро більше шансів залишитися в живих", – резюмував Кривонос.
Із тезою, що жоден підрозділ ТрО не має висуватися на позиції без підготовки, погоджуються у Мінобороні та Генштабі. На цьому неодноразово публічно наголошували і заступник міністра оборони Ганна Маляр, і начальник штабу ТРО Сергій Собко. У квітні також було офіційно запущено сайт для дистанційної самопідготовки тероборонівців.
Високий рівень мотивації добровольців і готовність командирів підрозділів працювати над підготовкою своїх підлеглих уже принесли Україні низку вражаючих успіхів на полі бою. А випадки перекидання непідготовлених тероборонівців на передову – швидше одиничні, ніж системні. Адже на найгарячіших ділянках фронту передусім мають діяти досвідчені, оснащені та фахові підрозділи.
Нагадаємо, раніше "СтопКор" повідомляв про надвичайну ситуацію в Хусті на Закарпатті: 29 квітня місцеві мешканці штурмували районний військкомат, аби не допустити відправлення чоловіків з ТрО на фронт без належної підготовки.
