ПідтриматиРусский

"Війна може тривати 100 років": білоруський доброволець "Янкі" про мобілізацію молоді до ЗСУ

Білоруській доброволець Ігор "Янкі" ексклюзивно розповів СтопКору про свій шлях до ЗСУ та як змінилось його життя з початком повномасштабної війни

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

Ексклюзивне інтерв'ю з білоруським добровольцем 'Янкі'

З трибуни футбольних фанатів чи студентської парти – до армії: у лавах ЗСУ воюють чимало добровольців, чий вік – нижчий за офіційний призовний. І серед них є не лише українці, а й свідомі представники сусідньої Білорусі, що потерпіли від репресій режиму Лукашенка та опираються пропаганді рф. Яким був їхній шлях до війська? Як спонукати молодь долучатись до Сил оборони? І чи сприятиме цьому новий закон про мобілізацію?

Про білоруських КДБ-шників, російську пропаганду та мобілізацію до українського війська в ексклюзивному інтерв’ю Діані Ловській для СтопКору розповів доброволець Ігор Янков (Номан), відомий під позивним "Янкі".

Відеоверсія інтерв’ю вийде в ефір вже на початку наступного тижня.

Ігор "Янкі" – білоруський опозиціонер, блогер, доброволець ЗСУ, командир інтернаціонального батальйону "Титан". До 2020 року проживав у Мінську, був активним учасником місцевого руху вболівальників "Динамо". Брав участь у масових протестах проти "обрання" Лукашенка, був поранений під час зіткнень із силовиками. Після обшуку, проведеного у квартирі його батьків, виїхав на територію України. Нині він – один із лідерів Білоруського добровольчого корпусу. Був заочно засуджений до довічного позбавлення волі в російській виправній колонії суворого режиму "Чорний дельфін".

Про новий закон про мобілізацію

Я завжди дивуюсь, коли мені, білорусу, ставлять питання в Україні про українську мобілізацію. Я нормально до цього ставлюсь. Я вважаю, що багато хто має служити. І якщо всі ховаються вдома, намагаються ухилитися від армії, то, отже, такі дії мають бути.

Чому ми повинні шукати "плюси" та "мінуси" бути в армії? Їх можна шукати у той час, коли немає війни. А зараз війна. І якщо ти не хочеш, щоб з твоєю мамою спав не твій тато, то ти йдеш і воюєш.

Я завжди кажу, що війна триватиме 100 років лише для того, щоб люди прибирали в себе якісь марні надії, які ламають людей і більше несуть негатив. Наприклад, ми чули: залишилося місяць чи два. І людина розраховує на місяць або два. Якийсь молодий чоловік ходить вулицею і думає: скоро вони закінчать. Навіщо мені йти служити до армії?

По суті, ворог у нас – це величезна армія, це величезна кількість людей, ресурсу. Відповідно, війна буде довгою, і всі мають розраховувати на тривалу війну. Тому я завжди кажу про 100 років, щоб ніхто не розраховував ані на місяць, ані на тиждень, ані на два місяці. Розраховуйте надовго.

Про призов молодих людей до армії

Там усі потрібні. Я казав у нещодавньому інтерв'ю, що я б взагалі призовний вік зробив із 20 років, бо вважаю, що молоді люди у 20 років – це вже мужики, і вони можуть іти служити в армію, ставати фахівцями, можуть воювати, можуть стріляти. Усе вони можуть робити. Я знаю, що зараз буде багато критики від мам. Але у країні війна. Ну, так сталося. Тому воювати мають усі.

Я вважаю, що у молодих людей більше мотивації, вони авантюрніші, у них більше здоров'я, скажімо, ніж у людини 35 40 років. І була ділянка у нас на фронті, де у росіян я бачив молоду армію. Це були молоді спеціалісти, які працювали просто, як хижаки. Зрозуміло, що у них є і "мобіки", є і фахівці, є і крутий спецназ, у них все це є. Треба розраховувати, що армія – це величезна кількість війська, де є різні люди. І з усіма потрібно воювати.

Я не кажу, що в 20 років треба йти відразу на полі бою. Це все можна змінювати. У 20 років їм можна давати спеціальність військову, якої потребує армія. Я ж не кажу, що треба всім йти в піхотинці, проходити якесь навчання за два-три місяці і йти одразу ж на фронт, когось вбивати. Ні, є великі прогалини, які потрібно закривати армії у спеціальностях. І у 20 років молоді хлопці вже можуть їх отримувати.

Про фанатський рух і протидію російській пропаганді

Дійсно, багато футбольних фанатів пішли воювати. Можливо, десь були більш готові до таких дій. Це злагодженість, це колективи, які разом працюють, і величезну роботу робили ці колективи на початку війни.

Щодо освіти, так, я вважаю, що впроваджувати у школах патріотичну, військову освіту. Все це потрібно робити, доки не буде перемоги. Ми зараз можемо подивитись елементарно на ту саму росію. Що робить росія у своїх каналах і як вони дають пропаганду та впливають на молодь? Це все впливає на дитячі уми. Що роблять діти? Дивляться: ага, ось той хлопчик – герой, він зробив так чи ось так. І вони впливають на їхні голови вже з такого віку, показуючи цих придуманих своїх "героїв".

Про можливість перенесення війни на територію рф

Війна триває тільки на українській території. Якщо ми дивитимемося правді в очі, росія бере участь у конфліктах на даний момент не лише в Україні. Вона бере участь у конфліктах по всій земній кулі, і так само намагається там накрутити свої нормативи. Це справді величезна армія з величезними ресурсами. І зараз вони всі ставлять усе на військові рейки, а нам треба забрати свої землі. Давайте, коли ми заберемо свої землі, звільнимо, тоді ми вже будемо міркувати на тему, що буде далі.

Про Олександра Слобоженка та інших "золотих" ухилянтів

Я з ним особисто не знайомий. Ми не знаємо взагалі, як людина заробила ці гроші. Я розумію, що багато хто може купити собі непридатність в армії. І що? Що людей найбільше бісить у цій ситуації? Те, що він їздить на Ламборгіні? Чи те, що він – не придатний до армії? Або, можливо, вони самі хотіли б так само робити. І тому вони на це так реагують?

Я скажу, як сказав мій учора побратим Іван Залізняк. Він сказав: тому що люди хочуть те саме, розумієш? Тому вони й кажуть: ось він, дивіться, поганий, ось у нього Ламборгіні, бо самі хочуть цей Ламборгіні. Вони ж не дивляться реально на якихось героїв, котрі вже віддали своє життя. Вони дивляться на людину, у яка живе якесь своє життя, розумієш? І хочуть такого самого життя. Добре, чому ви не дивитеся тоді на людину, яка воює, і не хочете йти самі воювати?

Про "економічний фронт"

Фронт є один – військовий, немає жодних економічних чи якихось ще. Є один у нас фронт, на якому воюють усі. Крапка. Я розумію, що ви хочете сказати. Ви хочете сказати про економіку країни, хочете сказати про бізнес, але це – не економічний фронт. Це просто економіка країни, і вона має бути.

Хтось вибудовує бізнес, дає робочі місця людям, вони сплачують посильні податки, і ці податки мають іти на армію. На створення військових підприємств. Усе ставиться на військові рейки. Ці оборонні підприємства, які відкриваються, мають також давати робочі місця. Тому є один фронт. І у війні переможе єдність – саме єдність усередині країни.

Про розважальний контент під час війни

Так, звичайно, він потрібен. Я вважаю, що людей теж потрібно якось розвантажувати. І я знаю, що такі канали теж займаються зборами на війну. Тому я швидше "за". Я більше за баланс. За чесний, здоровий баланс.

Про Білорусь

Я ні з ким там не спілкуюсь. Мені повідомили крайню інформацію, яка була у мене в сім'ї. Ось 14 лютого померла моя прабабуся улюблена, я все дитинство провів із нею. Вона дуже мене любила, і вона жила у моїй квартирі у Мінську. І цю квартиру, я знаю, що "товариші" КДБ-шники виставили на продаж із живою бабусею, ще коли вона була жива. Тож я передаю вам вітання, п***раси! Я всі ваші прізвища знаю.

Є ще інформація, яка до мене доходить. Там і далі пресингують людей. Я знаю, що там приходили до моїх знайомих. Питали, коли я повернуся, чи збираюся взагалі повертатися. Чому взагалі це запитують органи Білорусі – незрозуміло. Ці люди живуть там своїм звичайним життям.

Про майбутню Україну

Я так скажу, це – звільнені землі України. І величезний, колосальний біль кожного військового. І кожної сім'ї, хто втратив свою людину.

Щодо перемоги – потім буде важко, але все вишикуємо, все відбудуємо, все буде добре. Потрібно просто цей час наблизити всім. Ось про це треба думати – як наблизити, як стати нам єдиним цілим, як розвивати всі галузі, і як іти молодим людям служити, щоб їх не примусом тягли на цю мобілізацію.

Побачити повне інтерв’ю можна буде вже наступного тижня на нашому ютуб-каналі.

Нагадаємо, нещодавно СтопКору також вдалося поспілкуватися з начальником Центру спеціального призначення Національної гвардії "Омега" Павлом Яцюком. Він розповів не лише про випробування, які спіткають майбутніх членів "Омеги", а й про те, як в загоні будуються стосунки, створюються військові плани та навіть про роботу жінок у підрозділі.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!

Інші новини