Втручання в роботу суддів чи блокування розслідувань незалежних медіа: хто на кого чинить тиск? 4 грудня у Києві на базі медіацентру "Стоп корупції" відбувся круглий стіл, присвячений прозорості судочинства та об'єктивності його висвітлення журналістами. До відкритої дискусії долучились політичні діячі, представники медіаспільноти, юристи, правозахисники, громадські активісти, експерти з антикорупційних питань та судової реформи.
Тема заходу – "Тиск на суддів, чи тиск на журналістів: як судді блокують викриття абсурдних рішень скаргами на роботу журналістів".
У події взяли участь: ректор Національної школи суддів України, ексміністр юстиції Микола Оніщук і екзсаступник начальника Головного слідчого управління – начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, шеф-редакторка медіа "Стоп корупції ТВ" Оксана Кодунова, голова правління ВГО "Стоп корупції" Ігор Бондарчук, голова ГО "Захист Українського Народу" Богдан Цімейко, представник ГО "Захист звичайних людей" Дмитро Павліченко, медіаексперт Олександр Чекмишев, адвокат Віктор Сурник, представники АО "Стратегічна адвокація" Сергій Руденко та Олександр Білик, директор аналітичного центру "Призма" Віктор Медвідь, громадський діяч Валерій Гайдук.
Одним з центральних предметів обговорення став, зокрема, нещодавній кейс Чернігівського апеляційного суду, який поширив на своїй офіційній сторінці недостовірну інформацію про нібито тиск на суддів з боку медіа "Стоп корупції ТВ".
Захід стартував в 11:00 на базі пресцентру "Стоп корупції". До учасників із вступним словом звернувся голова правління ВГО "Стоп корупції" Ігор Бондарчук.
"Ми виступаємо за відкритий і публічний суд. Вочевидь, ми маємо дивитися ще й на те, як живуть судді та їхні родичі, яке в них є майно і чому це майно не задеклароване. Ця історія (розслідування діяльності суддів Чернігівської апеляції – ред.) не стала винятком: ми проводили викриття. Судді можуть використовувати свій статус для власних цілей і трибуну суду не за призначенням. Якщо ми не розберемо цю ситуацію, мені здається, це може стати наступом на демократичні права", — зазначив Бондарчук.
Ситуацію прокоментував ректор Національної школи суддів України (НШСУ), ексміністр юстиції Микола Оніщук. Він висловив таку думку: "Моніторинг способу життя суддів є суспільно важливим, судді мають розуміти, що вони будуть предметом посиленого нагляду. Мета журналістів — домагатися справедливих рішень. І саме задля ухвалення неупереджених рішень судді мають спиратися на підтримку медіа".
Оніщук також акцентував на непростій ролі суддів у суспільстві: "З одного боку, судді є суб’єктами, які забезпечують захист прав журналістів, а з іншого — вони самі стають об’єктами спостережень, журналістських розслідувань і публікацій. У такій ситуації судді можуть одночасно бути і захисниками, і тими, чиї права журналісти потенційно порушують".
Відомий український медіаексперт, професор, доктор наук із соціальних комунікацій та військовослужбовець Сил ТрО Олександр Чекмишев назвав спроби блокування журналістських розслідувань наступом на свободу слова.
"У демократичному суспільстві медіа фактично є четвертою гілкою влади, на яку покладено зокрема функції громадського контролю й моніторингу діяльності перших трьох гілок, включно із судовою. Відтак прецедент Чернігівського апеляційного суду абсолютно порушує демократичні права журналістів, спричиняючи перешкоджання їхній законній професійній діяльності", – підкреслив Чекмишев.
Він також зауважив, що зауважити, що круглий стіл відбувається just in time у контексті законопроєкту №10242, який має на меті фактично знищити розслідувальну журналістику та спричинив хвилю обурення в медіаспільноті.
Своєю чергою, ексзаступник начальника Головного слідчого управління – начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк наголосив, що тема для обговорення є дуже нагальною, оскільки і повноцінна діяльність незалежних журналістів, і неупереджена правосудна діяльність суддів є важливими чинниками суспільного життя.
"Судді мають підвищити вимоги до себе. Журналістські розслідування виникають не на порожньому місці, а їхні викриття неналежного способу життя суддів підтверджують проблеми в системі. Належна робота контролюючих органів, таких як ВРП, дозволила б уникнути ситуацій, коли судді, намагаючись захиститися, подають скарги на журналістів. Якщо судді й журналісти діють доброчесно, конфліктів не має бути", – зазначив Горбатюк.
Відомий громадський діяч Валерій Гайдук наголосив на необхідності відкритості роботи системи правосуддя в Україні.
"Судді мають відчувати себе не над громадянським суспільством, а всередині цього суспільства. І ця відкритість має стосуватись у тому числі способу життя. Коли людина, яка яка наділена високими повноваженнями для прийняття рішення, приймає рішення відкрито, вона не боїться. Вона дивиться в очі людям, а не ховається від журналістів. Чому ховаються? Чому ховають очі? Цей процес має бути відкритим", – підкреслив він.
У центрі уваги учасників дискусії опинилась ситуація довкола Чернігівського апеляційного суду.
Позицію медіа щодо цієї історії висловила шеф-редакторка "Стоп корупції ТВ" Оксана Кодунова.
"Війна все спише? Ні, так не має бути. От це загальний лейтмотив ледь не всіх розслідувань після початку повномасштабного вторгнення, які ми випускаємо. Але й корупціонери не сидять, склавши руки. Законопроєкт, про який казав наш колега пан Чекмишев, передбачає вісім років ув'язнення за інформацію з реєстрів, навіть якщо вона стосується викриття корупції. І так само наші фігуранти нашого розслідування пішли на випередження. Вони вибрали собі позицію "жертви" і запустили публічну історію про буцімто тиск з боку журналістів на суддів", – наголосила вона.
Медійниця зауважила, що у розслідуванні СтопКору немає жодних неправдивих звинувачень: викривачі просто розкрили декларації суддів Оседача, Заболотного та Антипець і показали їхні статки.
Висловлювань, зміст яких полягав би у тиску зі сторони медіа "Стоп корупції ТВ" на суддів Чернігівського апеляційного суду, не виявила й експертиза Одеського науково дослідного інституту судових експертиз, що підпорядковується Міністерству юстиції України. Її результати повідомив голова правління ВГО "Стоп корупції" Ігор Бондарчук.
У цьому контексті, представник ГО "Захист звичайних людей" Дмитро Павліченко зауважив, що Чернігівський апеляційний суд імовірно був створений із порушенням процедури. Крім того, в діяльності цієї інстанції, як і низки інших, виявлено низку невідповідностей закону.
"Чернігівський апеляційний суд, за даними відкритих джерел, у 2022 році отримав прибутку на 20 мільйонів гривень. Причому він занесений в реєстр неприбуткових підприємств. Чи це не узаконена корупція? Ба більше, майже всі судді після Революції Гідності повинні були бути звільнені. Тобто на сьогоднішній день, я відверто кажу, у нас відсутня судова гілка влади", – наголосив він.
Своєю чергою, адвокат Сергій Руденко з АО "Стратегічна адвокація" додав, що у ситуації з Чернігівською апеляцією не вбачає жодного тиску з боку журналістів.
"Основні засади діяльності суду – це відкритість і гласність. В деяких ситуаціях наявність в судовому засіданні журналістів дисциплінує тих самих суддів. В даному випадку я абсолютно не бачу жодного тиску на суддів, тому що рішення вже було прийнято.
Якщо судді вважають, що на них здійснюють якийсь вплив, вони можуть звернутися до правоохоронних органів або звернутися з відповідним позовом. Є велика кількість інструментів для захисту прав у демократичному суспільстві. Я вважаю, що будь-який державний апарат має бути відкритим, щоб люди могли розуміти, яким чином відбуваються ті чи інші процеси", – підкреслив Руденко.
Цю думку підтримав і правозахисник, редактор всеукраїнської газети "Взаємодопомога", директор аналітичного центру "Призма" Віктор Медвідь.
"Сама суть діяльності журналістики у відповідності до Конституції, гласності та інших принципів свободи слова не дає можливість говорити про здійснення тиску або втручання. Тиском може бути безпосереднє звернення, дзвінки, вимоги, погрози, якщо все це відбувається до прийняття рішення.
Після ухвалення рішення суду все перераховане вже не підпадає під дану кримінальну статтю. Ми розуміємо, що у деяких суддів є підстави боятися розголосу. Бо журналісти звертають увагу на невідповідність стилю життя майновому стану суддів. І це дуже добре, це є очищення суду", – наголосив він.
Медвідь також пригадав прецеденти суддів Пєтухова та Савенкова, які системно приймають неправомірні рішення і на діяльність яких після розголосу в медіа звернули увагу компетентні органи.
На думку медіаспільноти, чернігівські судді на чолі з головою інстанції Валерієм Заболотним, опублікувавши заяву про нібито тиск на суддів з боку журналістів, фактично використали свій офіційний сайт як маніпулятивний майданчик.
Крім того, з незрозумілих причин вони привʼязали фіксацію СтопКором можливих порушень у діяльності суду до резонансної справи Олега Авер'янова, в якій на той момент вже був ухвалений безпрецедентний вердикт. Для того, щоб розібратись у цій абсурдній історії та безпідставних закидах з боку чернігівських суддів до медіа, організатори круглого столу запросили на захід представника бізнесмена – адвоката Віктора Сурника.
Сурник наголосив, що щодо безпосередньо кейсу Авер’янова, він як адвокат обмежений деякими моментами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" й Кодексу адвокатської етики. Тому певні деталі справи не можуть виноситись на обговорення. Однак усе ж виділив декілька кричущих моментів у рішенні Чернігівського апеляційного суду у складі Миколи Оседача, Валерія Заболотного і Валентини Антипець.
Він нагадав, що заяву про вчинення злочину подала дружина бізнесмена ще тоді, коли вони перебували у шлюбі. Про це йдеться і в показах свідків, які досліджувалися в судовому процесі, зокрема, допитувалися в суді першої інстанції апеляційної інстанції.
"Суд першої інстанції, на нашу думку, чітко розібрався у справі. Тому що він послався на постанову Пленуму Верховного Суду України, яка є на сьогодні актуальна. І де чітко написано, що суб'єктом злочину, передбаченого статтею 289, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, не можна визнавати осіб, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу. То невже Чернігівькому суду важко розібратися в правових нормах? І не робити так, щоб особа, яка на сьогоднішній день сприяє обороноздатності держави, перебувала у в'язниці?", – зазначив Сурник.
Дану історію також прокоментував представник АО "Стратегічна адвокація" Олександр Білик. На його переконання, застосування статті 289 ККУ у випадку Олега Авер’янова – необґрунтоване.
"Мені взагалі незрозуміло, чому судді вирішили, що журналісти ходять по цій справі, якщо справа вже була розглянута. Я як адвокат вирішив почитати судове рішення Чернігівського апеляційного суду. Що можна сказати з приводу рішення? Є вже декілька постанов Верховного Суду, що кажуть, що 289 стаття – набагато більш важка. Застосовується лише у випадках, коли особа не давала ніякого ніякого дозволу і у того, хто забирав автомобіль, не було ніякого права його забирати", – зазначає він.
Олександр зауважив, що Авер’янов фактично вчинив правопорушення дев'ять років тому. І за цей час інших злочинів йому не інкримінували.
"Тобто були всі підстави залишити людину на волі, так як він по суті виправився. Але судді цього не зробили", – додав він.
За підсумками круглого столу його організатори та учасники підготували проєкт колективного звернення до Вищої ради правосуддя.
У проєкті длкументу, зокрема, йдеться про те, щоб представники і члени Вищої ради правосуддя звернули увагу на кейс Чернігівської апеляції.
"Важливо, щоб ті судді, які дозволили собі писати на офіційному сайті суду про нібито тиск на них, надсилати скарги до Офісу Генерального прокурора і до Вищої ради правосуддя на журналістів та громадських активістів, опустилися на землю. Тому ми закликаємо все демократичне суспільство брати активну участь в контролі за судовими процесами, за правоохоронними органами, за суддями. Ми якраз і є тим самим лакмусовим папірцем, який має привертати увагу ВРП і ВККС до діяльності окремих служителів Феміди, коли ці судді будуть складати кваліфікаційні екзамени або проходити переатестацію", – резюмував Ігор Бондарчук.
Нагадаємо, на тлі оприлюднення деталей журналістського розслідування про шокуючі рішення і розкішні статки представників Чернігівського апеляційного суду Миколи Оседача, Валерія Заболотного і Валентини Антипець, двоє з цієї "трійки" суддів отримали не дисциплінарне провадження, а... підвищення. Так, Заболотний очолив інстанцію, а Оседач став його заступником.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
