Попри десятки мільярдів гривень державних і донорських коштів, житлові черги та потреби понад 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб залишаються майже незрушними. Лише у 2022 році виплати на проживання ВПО коштували бюджету 53,5 млрд грн, однак сотні тисяч українців і досі чекають на дах над головою.
Питання програм для постраждалих від війни досліджувала Економічна правда.
Уряд запускав різні механізми: компенсаційні програми через житлові сертифікати (17,8 млрд грн з початку війни), оплату безоплатного розміщення (3,8 млрд грн), міжнародні проєкти на сотні мільйонів доларів, а також кредитні кошти ЄІБ для орендного житла. Та ефективність цих інструментів низька, а державні дані часто суперечать одне одному.
Хаос у реєстрах
Збирати інформацію про житлові потреби ВПО має Міністерство розвитку громад, однак адміністратором Єдиної бази даних є державне підприємство "Інформаційно-обчислювальний центр" Мінсоцполітики. Саме там фіксуються і житлові потреби, але без деталізації: немає розмежування між тимчасовим і постійним житлом, компенсацією чи орендою.
За офіційними даними, у серпні 2025 року в реєстрі було близько 220 тис. активних заявок на житло. Водночас Мінрозвитку оперує значно нижчими цифрами: на кінець 2024 року в черзі на тимчасове житло перебувало лише 23,1 тис. осіб, а забезпечили житлом — 4,2 тис. Такий розрив свідчить: держава не має єдиного підходу й коректної статистики.
Фінансування і провали
Найефективнішим механізмом виявилися сертифікати на компенсацію зруйнованого житла — з 2022 до 2025 р. видано понад 4,4 тис. сертифікатів ВПО на 6,1 млрд грн. Високу результативність показали й ветеранські компенсації: понад 3,4 тис. сімей змогли придбати житло.
Натомість програма "єОселя" виявилася майже недієвою: із понад 140 тис. заявок схвалили лише 57 тис., а реально профінансували близько 340 договорів (менше 1%).
Ще одна проблема — переплати. Рахункова палата у 2022 році встановила, що понад 94 тис. ВПО отримували допомогу на проживання, перебуваючи за кордоном, що спричинило втрати бюджету на майже 900 млн грн.
Соціальне орендне житло — шанс чи ризик?
У липні 2025 року уряд ухвалив рішення про будівництво соціального орендного житла за кредитні кошти ЄІБ у розмірі 200 млн євро. Проте без точних даних про реальні потреби є ризик, що гроші підуть на дорогі, але неактуальні проєкти.
За оцінками дослідження "Центру оцінки ризиків", протягом 2022–2024 років житлом або фінансовою підтримкою для його придбання скористалися лише 13,3 тис. заявників. Це менше ніж 0,3% від загальної кількості ВПО.
Головне питання — не брак фінансів, а відсутність якісного обліку. Без інтеграції реєстрів, чіткої категоризації потреб та публічних показників ефективності будь-які нові програми ризикують повторити долю попередніх.
Нагадаємо, після двох складних років війни, зниження попиту, зупинення будівництв та падіння довіри до довготривалих інвестицій у 2025 році ситуація стабілізується.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм та Facebook!