ПідтриматиРусский

Цементні війни й подорожчання квартир в Україні: хто та як маніпулює фактами

StopCor
StopCor

StopCor

Цементні війни й подорожчання квартир в Україні: хто та як маніпулює фактами

Турецький цементний демпінг шкодить внутрішньому ринку: розрахована маржа шкоди становить 46% – таких висновків дійшли у Мінекономрозвитку. Натомість 7 квітня у Мережі з‘явилась стаття, де йдеться про ймовірне здорожчання нового житла через так званий український «цементний картель». Чи справді у МЕРТ «підіграють» вітчизняним виробникам? Та чи дійсно квартири в новобудовах зростуть у ціні? Де правда, а де – міф? Розбирались аналітики «СтопКору».

 Ілюстрація: СтопКор

Нагадаємо, що наразі Мінекономрозвитку завершує антидемпінгове розслідування щодо імпорту цементу з Туреччини, яке Уряд ініціював у вересні 2020 року Уряд на прохання національних виробників. Перші висновки цього розслідування вже відомі.

 Розрахована МЕРТ демпінгова маржа турецьких виробників Фото: скріншот

Вочевидь, результати розслідування до вподоби не всім – зокрема, тим, хто заробляє на постачанні цементу турецького походження. І, за дивним збігом, «викривальні» матеріали, які, не до кінця розібравшись у ситуації, поширили наші колеги з інших видань, з’явились саме у переддень засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Саме на цьому засіданні, згідно з висновками розслідування, можуть бути ухвалені фінальні заходи щодо захисту вітчизняної економіки.

Міф №1. «Турки зайняли лише 5% ринку, а наші – 95% ринку».

Почнемо з фактів. До нашої редакції потрапила порівняльна таблиця основних показників виробників цементу України і Туреччини в 2020 році.

 Показники виробників цементу України і Туреччини в 2020 році Фото: скріншот

Достатньо простого калькулятора, аби переконатися, що імпорт турецького цементу складає вже понад 10% внутрішнього споживання цементу в Україні. Отже, питома вага у публікації захисників турецьких цементників занижена вдвічі.

Чи можна довіряти матеріалу, де очевидно маніпулюють цифрами й свідомо вводять читачів в оману навіть у дрібницях? Рухаємось далі.

Міф №2. «Українські цементники наростили виробництво на 17%».

Аби перевірити правдивість цього твердження, ми звернулись до Асоціації виробників цементу України, а також отримали аналогічні показники з Туреччини.

Отже, за офіційною статистикою, в Україні виробництво цементу у 2020 році зросло на 5,2%, а в Туреччині – на 26,9%. Знову ж, можемо взяти у руки простий калькулятор, аби переконатися: ріст виробництва в Туреччині в 3,73 раза (!) більший, аніж в нашій країні.

Міф №3. «Мінекономрозвитку діє в інтересах великих виробників, а не простих українців».

Автор статті намагається маніпулювати емоцією читача, стверджуючи, що підвищення цін на цемент обов‘язково призведе до збільшення вартості житла, а у МЕРТ про власних громадян не подумали.

«Ми не будемо зупинятись на юридичних аспектах міністерського розслідування. Але нас дуже засмутило одне речення з документа МЕРТ: «Застосування антидемпінгових заходів відповідає національним інтересам України». (…) В України дуже багато національних інтересів. Але Міністерство вирішило потрафити інтересам лише кількох виробників, а не мільйонам українців, які є кінцевими споживачами того цементу. (…) Про вплив на українського громадянина МЕРТ не подумало», – йдеться у матеріалі.

Та чи дійсно у Міністерстві не дбають про інтереси простих українців? Відкинемо емоції й знову звернемось до сухих цифр.

Пропонуючи заходи захисту інтересів виробників цементу України, МЕРТ підтримує близько 5 тисяч робітників і спеціалістів, зайнятих безпосередньо у виробництві цементу, а також близько 15 тисяч працівників, задіяних у суміжних галузях.

 Вітчизняна цементна галузь забезпечує роботою понад 20 тисяч українців Фото: СтопКор

Міністерство підтримує й українських пенсіонерів, бо із сплаченої зарплати всіх задіяних у цементному виробництві йдуть відрахування до Пенсійного Фонду. В Уряді думають і про інтереси територіальних громад, для яких цементні заводи є практично бюджетотвірними. Цей перелік можна продовжувати.

Понад те, таким рішенням МЕРТ підтримує й потенційних покупців квартир! Оскільки кожне збережене робоче місце – це належна зарплата, з якої можна заробити і на власне житло.

А тепер спробуємо означити тих «українських громадян», кого МЕРТ дійсно не підтримало. Перелік цих «простих українців» легко ідентифікувати. Для цього треба просто взяти з відкритого доступу список імпортерів цементу.

Стає зрозуміло, що саме про їхні інтереси МЕРТ дійсно зовсім не подбало. Особливо про інтереси власників трьох споріднених компаній, які минулого року завезли майже пів мільйона тонн цементу. Якщо взяти різницю ціни цементу на ринку України і демпінгові ціни турецького цементу в портах України, бачимо, що МЕРТ просто пограбувало цих поважних бізнесменів на десятки мільйонів гривень.

Інтерес цих підприємців зрозумілий – вони втрачають грошові потоки. Тому й закидали всіх найвищих керівників держави скаргами на МЕРТ. А паралельно – формують потрібну суспільну думку, маніпулюючи цифрами й викривляючи факти.

Міф №4. «Очікується неймовірне здорожчання квартир через підняття цін на 7% однією із компаній».

А що відбувається на ринку житлової нерухомості зараз? У 2020 році до України завезли майже мільйон тонн турецького цементу. Але як ми не шукали новобудови, збудовані на дешевому турецькому цементі, та знайти квартири, які через це мали б продаватися за нижчою ціною – марно. Вочевидь, ці дешеві квадратні метри – такий же міф, як і український «цементний картель», що існує лише в уяві адептів турецької продукції.

 Голова Асоціації виробників цементу України Павло Качур Фото: СтопКор

За словами Павла Качура, торік на український ринок завезли 1 млн тонн дешевого турецького цементу, а ще раніше – сотні тисяч тонн дешевого білоруського тощо. Проте на ринку так і не з’явилися квартири, які коштували б реально дешевше завдяки цьому недорогому цементу.

Чому українці так і не побачили на ринку дешевих квартир, збудованих з дешевого імпортного цементу? Тому що покупці житла від розподілу маржі турецького цементу усунуті. Маржа осідає геть в інших кишенях.

Експерти наголошують: якщо дозволити турецьким імпортерам продавати цемент в Україні за демпінговими цінами, то це реальна загроза знищенням національного виробника. А коли вітчизняного виробника витиснуть з ринку й іноземним компаніям не буде з ким конкурувати, то сподіватися на низькі ціни на цемент точно буде не варто.

«Ті, хто зараз прикривається нібито інтересами майбутніх споживачів, власників квартир, насправді представляють свої власні інтереси. При цьому маючи на меті знищення українських заводів», – підсумував Качур.

Як «цементні війни» позначаться на українській економіці?

Зауважимо, що в умовах світової економічної кризи проблема перевиробництва ще більше загострилася. Сьогодні виробити товар стало легше, ніж його продати. У цих умовах завдання державної економічної політики можна описати простою формулою: максимальне сприяння виробництву на своїй території та політика всебічної підтримки експорту.

Саме цю формулу успіху використовує кожна економічно сильна країна. Якщо в будь-якій галузі допустити різке зростання імпорту на внутрішній ринок, країна ризикує втратити сотні мільйонів євро як внутрішніх, так і іноземних інвестицій, а тисячі власних громадян ставить під загрозу безробіття й зубожіння.

В Україні подекуди можна почути, що імпорт – це добре, адже підвищує рівень конкуренції на ринку. Однак це спрощений підхід. Конкуренція дійсно є позитивним явищем для виробників, але лише для тих, що перебувають у рівних умовах. Ми маємо чітко розрізняти імпорт при дефіциті власного товару на ринку й імпорт в умовах, коли виробничі потужності всередині країни є в надлишковій кількості.

Для ринку цементу ситуація очевидна: вітчизняна цементна галузь конкурентна і спроможна повністю задовольнити попит споживачів. Виробничі потужності українських заводів задіяні тільки на 75-80%. При цьому цемент, вироблений в Україні – це конкурентний продукт із високою доданою вартістю, у виробництві якого використовується місцева сировина, власні енергетичні ресурси, місцева робоча сила.

Усе це набуває особливої актуальності тепер, коли в Україні діє започаткована Президентом програма «Великого будівництва». При не надто великих можливостях держбюджету кошти українських платників податків, місцевих громад, запозичені ресурси спрямовуються на різноманітні будівельні проєкти. Ця програма вже довела свою ефективність і стала реальним драйвером розвитку всього будівельного комплексу країни.

Запровадження антидемпінгових мит на цемент сприятиме тому, щоб кошти «Великого будівництва» дійсно були максимально задіяні в економіці нашої держави, а не «годували» сусідні країни й посередників. Тож чекаємо на підсумки засідання МКМТ, сподіваємося на наступні рішучі кроки від Уряду і тримаємо руку на пульсі подій.

Інші новини