Свобода слова – під прицілом? Замість контролю додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів Вища рада правосуддя, схоже, вирішила взяти на себе функцію цензурування медіа і звернутись до Комісії з журналістської етики через розслідування СтопКору про Миколу Оседача, Валерія Заболотного і Валентину Антипець з Чернігівського апеляційного суду. Такий хід видається дивним з огляду на те, що раніше експертиза Мін’юсту не виявила у наших публікаціях жодних ознак тиску на суддів. Крім того, у редакції підкреслюють: рішення ВРП суперечить європейському праву.
Ми вже повідомляли, що після виходу резонансного розслідування СтопКору про мільйонні статки й дивні вердикти суддів Чернігівського апеляційного суду Оседача, Заболотного та Антипець служителі Феміди публічно звинуватили журналістів у тиску.
11 листопада 2024 року на офіційному сайті інстанції було оприлюднено повідомлення, в якому медійникам закинули нібито "втручанні в діяльність" суду. Судді також повідомили, що звернулись з цього приводу до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора.
Своєю чергою, медіа "Стоп корупції ТВ" звернулось до голови Чернігівської апеляції Валерія Заболотного з вимогою публічно спростувати недостовірну інформацію, що дискредитує медіа.
25 лютого стало відомо, що Вища рада правосуддя в процесі проведеного в той день засідання відповіла на звернення суддів Чернігівського апеляційного суду Миколи Оседача, Валерія Заболотного та Валентини Антипець щодо "тиску" на них. У повідомленні ВРП, зокрема, йдеться про те, що рада має намір звернутися до Комісії з журналістської етики щодо перевірки відомостей про дотримання журналістами інформаційного порталу "СтопКор" професійних етичних стандартів.
На думку редакції СтопКору, таке рішення ВРП викликає занепокоєння з огляду на те, що воно суперечить європейській практиці та фактично порушує гарантоване Конституцією України право медіа на свободу слова.
Зокрема, у Резолюції №1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і/або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
"У статтях 3, 4, 6 Декларації вказано, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами", – коментує юрисконсульт медіа "Стоп корупції ТВ" Богдана Сич.
Також варто зауважити, що згідно з висновками Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, що підпорядковується Міністерству юстиції України, за результатами проведеного лінгвістичного семантико-текстуального дослідження від 4 грудня 2024 року, у наданому на дослідження скриншоті публікації висловлювань журналістів, які відповідали б у змістовному та граматичному аспектах визначенню "тиск на судові органи", не виявлено.
Не вбачають у проведенні журналістського розслідування СтопКору будь-якого неналежного втручання в роботу суддів Чернігівського апеляційного суду й експерти з питань права та медіасфери, які взяли участь у грудневому "круглому столі" з питань прозорості судочинства та об'єктивності його висвітлення журналістами.
Так, ректор Національної школи суддів України (НШСУ), ексміністр юстиції Микола Оніщук зауважив, що моніторинг способу життя суддів є суспільно важливим, і судді мають розуміти, що вони будуть предметом посиленого нагляду.
Відомий медіаексперт, професор, доктор наук із соціальних комунікацій та військовослужбовець Сил ТрО Олександр Чекмишев назвав спроби блокування журналістських розслідувань наступом на свободу слова: "Прецедент Чернігівського апеляційного суду абсолютно порушує демократичні права журналістів, спричиняючи перешкоджання їхній законній професійній діяльності".
Ексзаступник начальника Головного слідчого управління – начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк наголосив, що і повноцінна діяльність незалежних журналістів, і неупереджена правосудна діяльність суддів є важливими чинниками суспільного життя.
"Журналістські розслідування виникають не на порожньому місці, а їхні викриття неналежного способу життя суддів підтверджують проблеми в системі. Належна робота контролюючих органів, таких як ВРП, дозволила б уникнути ситуацій, коли судді, намагаючись захиститися, подають скарги на журналістів", – підкреслив він.
Відтак команда СтопКору вважає рішення ВРП таким, що перевищує повноваження цього органу, і має намір звернутись до Офісу Генерального прокурора України, НСЖУ, Комітету свободи слова та інших журналістських спільнот і правозахисних організацій через порушення права медіа на свободу слова з боку суддів Чернігівської апеляції та членів ВРП.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
