Закарпатська область зараз – один із провідних українських ньюзмейкерів: попри карантин, учора зранку на летовищі "Ужгород" приземлився борт Президента Зеленського. За інформацією ЗМІ, під час візиту на Закарпаття глава держави мав особисто представити нового губернатора – Олексія Петрова, чию кандидатуру 14 квітня погодив Кабмін. Проте місцеві "еліти" вже встигли почати брудну медіакампанію проти потенційного очільника, й анонсоване представлення поки не відбулось.
Які сили вперто не бажають бачити біля керма області колишнього контррозвідника й учасника АТО, відомого своєю принциповою позицією? Та чи зможе ставленик Зеленського прижитися в одному з найскладніших за рівнем корупції й кумівства регіонів?
Олексій Петров – офіцер спецслужб зі значним досвідом і стажем. Свого часу він обіймав посаду директора навчально-наукового інституту Служби безпеки України. Понад два роки (з лютого 2017-го по серпень 2019-го) очолював Департамент контррозвідки Служби безпеки України. А 27 серпня 2019 року замінив токсичного Олега Аркушу на посаді начальника управління СБУ в Кіровоградській області.
У жовтні 2015 року генерал-майор Петров був нагороджений Орденом Данила Галицького за участь у бойових діях на Сході України. Крім того, Олександр Геннадійович має звання заслуженого юриста України та науковий ступінь доктора юридичних наук.
Генерал Петров відомий своєю досить жорсткою антикорупційною й державницькою позицією. Невдовзі після приходу генерала до керма Департаменту контррозвідки СБУ його підлеглі розкрили низку гучних справ, зокрема у грудні 2017-го затримали за співпрацю зі спецслужбами країни-агресора одного з високопосадовців Кабміну.
Зауважимо, Закарпаття залишається одним з найскладніших для чинної влади регіонів, де традиційно процвітають клановість і численні тіньові схеми – від контрабанди й несанкціонованої вирубки лісів до дерибану державних земель і багатомільйонного казнокрадства.
Торік "СтопКор" уже розповідав про фактичну монополізацію будівельного ринку Ужгорода структурами, близькими до мера Богдана Андріїва, та про масове скуповування голосів закарпатських виборців під час парламентських перегонів. І це – не окремі випадки, а частина системних дій закарпатської "мафії".
Як наголошує керівник Закарпатського центру політичних досліджень, політолог Віктор Пащенко, у регіоні "гарячою" є тема боротьби з контрабандою та хабарництвом. Крім того, специфікою Закарпаття є значна концентрація проугорських та проросійських настроїв, зокрема, традиційно великий електоральний вплив Медведчука та афілійованих із ним політиків. Саме ці чинники, вочевидь, є визначальними у намірі Зеленського призначити губернатором представника "силового" блоку.
Логічно, що таким прагненням опираються ті, хто протягом десятиліть неофіційно контролював область та її корупційні потоки. Своєю чергою, цей опір із подачі контрольованих місцевими олігархами медіа ретранслюють і пересічні жителі регіону.
"Ментальність закарпатців така, що чужинців вони сприймають негативно апріорі. Не тому, що є агресивними, як кажуть, "за кров'ю", а тому що він "не свій". З чужинців закарпатці сприйняли тільки Москаля, та й то за його першої каденції у 2001 році", — коментує політолог.
Нагадаємо, це вже третя кадрова ротація у Закарпатській ОДА протягом останнього року. Наприкінці грудня 2019 року Президент Зеленський звільнив із губернаторського крісла Ігоря Бондаренка, який протримався на цій позиції лише пів року – "за відсутність результату". Обов’язки голови ОДА тимчасово були покладені на колишнього заступника Бондаренка – Олексія Гетманенка.
29 січня Уряд ухвалив рішення про призначення головою Закарпатської ОДА 38-річного юриста, радника директора UK Granis у Лондоні та керівника агропроєктів Азійсько-Тихоокеанського регіону Микити Михайлюка, проте його кандидатуру голова держави так і не затвердив.
